06 березня 2026 рокуСправа № 280/2352/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області з перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру його пенсії у сумі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 відповідно та на коефіцієнт у розмірі 1,115 з 01.03.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 29.09.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі №280/2352/25- без змін.
Судом видано виконавчі листи у справі.
25 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява адвоката Вельможко Анни Ігорівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25; за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та запропоновано не подати до суду письмові пояснення щодо заяви, яка перебуває на розгляді, а також докази виконання рішення суду.
04 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Запорізькій області на заяву представника позивача. Відповідно до пояснень наведених відповідачем Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, а саме: з 29.09.2024 здійснено індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт 1,14, 1,197, 1,0796 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 45 286,82 грн. (середній заробіток проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (9118,81 грн.х1,473200568 (1,14х1,197х1,0796)х3,37110=45286,82). Розмір пенсії з 29.09.2024 складає 45286,82х0,51 (коефіцієнт стажу) = 23096,28 грн., а з урахуванням обмежень - 21448,25 грн. З 01.03.2025 здійснено перерахунок шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 50 494,80 грн. (середній заробіток проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (9118,81 грн.х1,64261863332 (1,14х1,197х1,0796, 1,115)х3,37110=50494,80). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 50494,8х0,51 (коефіцієнт стажу) = 25752,35 грн., а з урахуванням обмеження - 22948,25 грн. Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 по справі №280/2352/25 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 29.09.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.
Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 5 Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт 1,17.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішень № 084050009076 боржником 28.01.2026 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.09.2024 та з 01.03.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на відповідні коефіцієнти збільшення.
Однак, відповідно до судового рішення зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Матеріалами справи не підтверджується, а відповідачем не доведено належне та повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25 в частині перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.04.2024 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення.
Суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України, а у силу ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов'язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем суб'єктом владних повноважень.
Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач знехтував законодавчо встановленим порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснив перерахунок пенсії позивача на власний розсуд, що виключає відповідність таких дій критерію законності управлінського волевиявлення.
Суд наголошує на тому, що відповідно до практики ЄСПЛ захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. У таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань («Юрій Миколайович Іванов проти України», «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії»). Невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції («Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»)
Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили та відповідачем не виконане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25 - 30 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень - відповідачем даної ухвали.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-А, оф. 42, м. Запоріжжя, 69020, РНОКПП 3153116048) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25.
ЗОБОВ'ЯЗАТИ Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 280/2352/25 у строк 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання даної ухвали про встановлення судового контролю. Разом зі звітом подати детальний розрахунок донарахованих сум пенсії.
Повідомити боржнику, що у разі виконання рішення суду до спливу встановленого судом граничного строку подання звіту про виконання судового рішення, боржник має право подати відповідний звіт за фактом виконання судового рішення раніше спливу граничного строку.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 06 березня 2026 року.
Суддя О.О. Артоуз