05 березня 2026 року о/об 12 год. 30 хв.Справа № 280/10635/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн., відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за листопад 2025 року; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн., відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за листопад 2025 року.
У позовній заяві зазначено наступне: «… 24.02.2022р. розпочалося повномасштабне вторгнення РФ до України. 24.12.2024р. ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) було прийнято на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р. З 24.12.2024р. по 17.02.2025р. Позивач проходив службу в Військовій частині НОМЕР_4 . 18.02.2025р. Позивача було переведено до військової частини НОМЕР_5 на посаду кулеметник. 28.05.2025р. Позивач під час захисту Батьківщини в результаті ворожих штурмових дій позиції ВП «ЛОМ» в районі н.п. Котлярівка Донецької області отримав тяжке поранення, а саме: наскрізне вогнепальне кульове поранення в/з правого стегна з вогнепальним переломом в/з правої стегнової кістки, ВОНП правої стопи, вогнепальний перелом кісток стопи, гематома калитки. Зазначені травми Позивача не пов'язані з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення: на момент поранення і травмування Позивач перебував в засобах захисту (шоломі і бронежилеті) та не перебував в стані алкогольного і наркотичного сп'яніння. Станом на дату подачі даного адміністративного позову Позивач перебуває на лікування після численних операцій. Етапи проходження лікування Позивача: з 01.06.2025р. по 03.06.2025р.: КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР; з 03.06.2025р. по 08.08.2025р.: КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»; 07.07.2025р.: ВЛК Позивачу надано відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів; 06.08.2025р. лікарем-травматологом заключення, що Позивач потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 60 календарних днів; 08.08.2025р.: ВЛК Позивачу надано відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. … Таким чином, виходячи з вищенаведеного, можна зробити очевидний висновок, що Позивачу незаконно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн., відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. за листопад 2025 року. …».
Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
За ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 09.02.2026 по 22.02.2026 перебував у відпустці.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
За матеріалами справи, позивач у спірний період проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .
У Довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.06.2025 за №1574/2941, виданій ВЧ НОМЕР_5 , зазначено: «… Солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.05.2025 о 18:20 отримав травмування: МВТ (28.05.2025), АКБТ без ПБП. Наскрізне вогнепальне кульове поранення в/з правого стегна з вогнепальним переломом в/з правої стегнової кістки, ВОНП правої стопи, вогнепальний перелом кісток стопи, гематома калитки. За обставин: солдат ОСОБА_2 , під час захисту Батьківщини в результаті ворожих (рф) штурмових дій позиції ВП «ЛОМ» в районі н.п. Котлярівка Донецької області отримав поранення. Травма не пов'язана з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення: на момент поранення і травмування перебував в засобах захисту (шоломі і бронежилеті) та не перебував в стані алкогольного і наркотичного сп'яніння. Довідка видана на підставі акту службового розслідування відповідно наказу в/ч НОМЕР_5 «Про результати службового розслідування» №322 від 05.09.2023. Видана для пред'явлення за місцем вимоги. …».
У листі ВЧ НОМЕР_2 від 08.10.2025 за №1571/ВихЗВГ/1245 на адресу адвоката Вишнякова Д.О. зазначено: «… Таким чином, правонаступником військової частини НОМЕР_5 є військова частина НОМЕР_2 . …».
У Довідці військово-лікарської комісії від 31.10.2025 за №2025-1031-1304-4653-0 зазначено, зокрема: «… Проведено медичний огляд «Гарнізонна ВЛК №2 військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_3 » 31.10.2025р. … Травма, ТАК, пов'язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини. За степенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких. Документи про причинні зв'язки: Довідка ВЛК №2025-0707-1154-2322-3 від 07.07.2025. Ким видано: КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської ОР (довідка про обставини травми від 10.06.2025 №1574/2941 видана командиром в/ч НОМЕР_5 . На підставі статті графи ІІ розкладу хвороб Потребує тривалого лікування протягом 90 календарних днів. Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. …».
26.02.2026 ВЧ НОМЕР_2 оформлено по ОСОБА_3 . Направлення №1571/6044 на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
У постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» зазначено: «На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023р. №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України постановляє: … 1-2. Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; …».
Згідно з п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку. Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби. Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.
У п.9 розділу I «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»), зазначено: «9. … Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. …».
Відповідно до п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: (…); у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
За ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються досліджуваного публічно-правового спору.
Позивач 28.05.2025 отримав травму пов'язану із захистом Батьківщини.
За матеріалами справи, позивач у листопаді 2025 року (відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 31.10.2025 за №2025-1031-1304-4653-0) потребував лікування. Відповідачем дана обставина не оспорюється.
Судом враховано, що 26.02.2026 ВЧ НОМЕР_2 оформлено по ОСОБА_3 . Направлення №1571/6044 на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Відповідачем не надано до суду доказів не дотримання позивачем у листопаді 2025 року норм права, вчинення позивачем протиправних дій у листопаді 2025 року.
Також, відповідачем не доведено здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за вказаний період.
Разом із цим, суд вважає, що приписи п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не можуть суперечити приписам п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що відповідає приписам ч.3 ст.7 КАС України.
Суд не може зобов'язати робити відповідача те, що не узгоджується з нормами права, зокрема - приписами п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На думку суду, «не нарахування та не виплата» позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень по суті є «бездіяльністю» відповідача.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є частково обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Позивачем у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. 00 коп.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Договір про надання правничої допомоги від 13.09.2025; Ордер на надання правничої допомоги Серія АР №1280115; Посвідчення адвоката України №001154; Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 13.09.2025; Довідку про отримання грошових коштів від 26.12.2025.
В Акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 13.09.2025 зазначено: «… Дата - 01.12.2025р. Характер та подання позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду (справа №280/10635/25). Вартість (грн.) - 5000. Загальна вартість робіт (послуг) складає: 5000 грн. Сторони одна до одної претензій не мають. …».
Заявником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2000 грн. 00 коп. з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. 00 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за листопад 2025 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. 00 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за листопад 2025 року.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Задовольнити частково заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. 00 коп.
В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 05.03.2026.
Суддя О.О. Прасов