Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
06 березня 2026 року Справа №200/1592/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка зазначена у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане 11.08.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби (відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 16/12 від 26.07.2022) з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане 11.08.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити заходи щодо зняття ОСОБА_1 з розшуку в якості особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії шляхом (в спосіб): - заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 та будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти мобілізаційні дії щодо ОСОБА_1 (уточнення військово-облікових даних, направлення для проходження військово-лікарської комісії, вручення мобілізаційного розпорядження тощо); - зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 направити відповідне звернення до органів Національної поліції щодо призупинення виконання доставки ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу, до набрання законної сили рішенням суду адміністративній справі.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що 30 січня 2026 року ОСОБА_1 подав на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву з вимогою внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальну інформацію про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане 11.08.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначає, що листом ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 15/59 від 04.02.2026 (у відповідь на заяву ОСОБА_1 ) проінформовано, зокрема, про те, що на теперішній час внесення зміни до ЄДРПВР щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 не має технічної можливості; виключення з військового обліку за станом здоров'я здійснюється тільки на підставі рішення військово-лікарської комісії. Вважає, що до моменту розгляду справи по суті існує реальна загроза вчинення відносно ОСОБА_1 мобілізаційних дій, призову позивача на військову службу, що унеможливить захист прав останнього, та не матиме місце актуальність судового рішення у разі задоволення позову.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку..
У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Проаналізувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві та в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що жоден, з наведених позивачем аргументів, не є свідченням очевидної протиправності дій відповідача, які є предметом спору.
Для перевірки наведених позивачем аргументів необхідне всебічне та повне з'ясування фактичних обставин у справі. Висновок про правомірність/протиправність дій та бездіяльності відповідачів 1 і 2 та їх відповідність/невідповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, суд може зробити лише на наслідками розгляду справи по суті.
Будь-яких ознак, які поза обґрунтованим сумнівом свідчать про очевидну протиправність оспорюваних дій відповідача, а також про те, що вони явно суперечать вимогам закону, порушують права або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення, суд не виявив.
Отже, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС підстави забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС підставою для забезпечення позову є існування таких обставин, які можуть призвести не до будь-яких ускладнень для виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, а лише до істотних ускладнень чи взагалі до унеможливлення виконання рішення чи ефективного захисту прав.
Усі наведені позивачем доводи зводяться до ймовірності його мобілізації в умовах воєнного стану, однак до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що на час звернення ОСОБА_1 із цієї заявою про забезпечення позову відповідач вчиняє заходи, безпосередньо спрямовані на його призов на військову службу (а не на ведення військового обліку).
Отже, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 6 березня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков