Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 березня 2026 року Справа №200/10117/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України в якому просить суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), щодо не включення до складу того грошового забезпечення сум додаткової винагороди, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), здійснити перерахунок, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 123 доби, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44;
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), здійснити перерахунок та виплату, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошового забезпечення в 2023 та 2024 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонного загону) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ,) нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), грошове забезпечення за період служби з 20.05.2023 року по 06.07.2024 року включно з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 01.01.2023 року та 01.01.2024 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів.
В позовній заяві зазначено, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.07.2024 № 613-ОС, старшого сержанта ОСОБА_1 , з 06.07.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Передбачено, зокрема: виплату грошової компенсації за не використану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 30 календарних днів, за 2023 рік за 10 календарних днів; виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку строком 14 календарних днів на рік, як особі, що має статус учасника бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки. Таким чином, загальна кількість діб відпусток, які підлягають компенсації, оскільки не були використані позивача в силу виконання обов'язків військової служби, становить 124 доби.
Згідно довідки НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 72 від 02.03.2026 року, наданої на виконання ухвали суду про відкриття провадження від 29.12.2025 року, в березні 2024 року з позивачем було проведено остаточний розрахунок.
До суду позивач звернувся 21.12.2025 року.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як визначено ч. 2 ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні тощо.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в березні 2024 року в момент отримання остаточного розрахунку, а відтак строк звернення до суду є пропущеним.
Разом з позовом позивачем було надано клопотання, в якому зазначено, що попередньо позивач звертався до суду за захистом своїх прав щодо перерахунку грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань у відповідності до прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року.
Рішення суду від 20.12.2024 року по справі № 200/6426/24, в межах якого вирішувалися зазначені вище спірні питання щодо перерахунку грошевого забезпечення, набрало законної сили 10.07.2025 року.
До того ж, 09.10.2025 року представник позивача звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків і виплати за період з 29.01.2020 року по 11.11.2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати чистини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплат» та «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів і виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Рішенням суду від 19.11.2025 року по справі № 200/7831/25, яке набуло законної сили 15.12.2025, задоволено частково.
Також представником зазначено, що позивач із засобів масової інформації дізналася, що пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», - скасовано, що обумовило звернення до суду і даним адміністративним позовом.
Виходячи з вище викладеного представник позивача вважає, що позивачем не пропущений строк подачі позовної заяви до суду у зв'язку з «новоявленими обставинами».
В прохальній частині зазначеного клопотання викладено прохання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Досліджуючи аргументи, зазначені представником в клопотанні суд зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, а тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
До того ж, якщо представник позивача вважає, що скасування пункту 2 Постанови № 481 є нововиявленою обставиною, він не позбавлений можливості подати відповідну заяву, провадження за якою врегульовано Гл. 3 Розд. 3 КАС України.
У тому числі суд вважає, що спірні правовідносини, які розглядалися в межах адміністративних справ № 200/6426/24 та № 200/7831/25 не впливають на виникнення та існування спору, який розглядається в межах даної справи.
Таким чином клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху і встановити позивачеві п*ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих причин, які позбавили позивача можливості звернутися до суду своєчасно.
При невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка