06 березня 2026 рокуСправа №160/26696/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/26696/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
18.09.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у розмірі 191 724,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 191 724,69 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.11.2025 року відповідач надала до суду відзив, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначила, що не була повідомлена про проведення позапланової невиїзної перевірки та не отримувала від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області акту проведення перевірки, що позбавило її подати відповідні заперечення. Вказує, що податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
10.11.2025 року до суду позивачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що податкові повідомлення-рішення були надіслані податковим органом відповідачу у відповідності до вимог пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, та такі рішення контролюючого органу, вважаються врученими відповідачу належним чином, а податкові зобов'язання, визначені такими рішеннями, вважаються узгодженими. Вказує, що в матеріалах справи наявні докази відправлення (конверт, повідомлення про вручення), слід вважати, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виконало всі необхідні дії для належного інформування платника податків.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 191 724,69 грн.
Даними інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 підтверджується наявність податкового боргу в розмірі у розмірі 191 724,69 грн.
З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань вони набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 13.05.2025 року форми «Ф» №0015211-1310-0436 на суму 7 520,00 грн., яку було направлено поштою на адресу відповідача.
Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 .
В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Щодо доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема з приводу не повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, не надсилання акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, за якими нараховані податкові зобов'язання, суд вказує наступне.
Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
При цьому суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі №160/13436/22.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.
Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 171 055,11 грн, згідно: податкового повідомлення-рішення №0149982408 від 20.03.2025 на суму 1 020,00 грн (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0149922408 від 20.03.2025 на суму 135 696,17 грн; податкового повідомлення-рішення №0149922408 від 20.03.2025 на суму 33 924,04 грн (штрафні санкції); пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 414,90 гривень; заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 14 169,58 грн, згідно: податкового повідомлення-рішення №0149952408 від 20.03.2025 на суму 2 827,00 грн (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0149952408 від 20.03.2025 на 11 308,01 грн; пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 34,57 гривень; заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (21081103) яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 6 500,00 грн, згідно: податкового повідомлення-рішення №0150002408 від 20.03.2025 на суму 6 500 грн (штрафні санкції).
Всі наведені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу реєстрації позивача та вважаються належним чином врученими.
Водночас відповідачем не надано до суду жодних доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг, у загальній сумі 191 724,69 грн, наявність якого та його розмір відповідачем не заперечується (докази оскарження в матеріалах справи відсутні) та доказів сплати якого також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 191 724,69 грн.
На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 до бюджету у сумі 191 724,69 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська