06 березня 2026 рокуСправа №160/28506/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/28506/25 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Кузьменка Анатолія Сергійовича, який діє в інтересах держави до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.10.2025 року Керівник Павлоградської окружної прокуратури Кузьменко Анатолій Сергійович, який діє в інтересах держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області; зобов'язати Юріївську селищну раду Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності та виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на безхазяйне майно - гідроспоруд, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останніх з власності територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності і, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що, у свою чергу, є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді шляхом звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28506/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Юріївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року отримала 07.10.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте відзиву на позовну заяву не надала.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
12.10.2023 між Юр'ївською селищною радою Павлоградського району Дніпропетровської області в особі Юр'ївського селищного голови Буряка Івана Олександровича (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом № 48, предметом якого є, те що орендодавець на підставі протоколу електронних земельних торгів - аукціону № LRE001-UA-20230816-46480 від 18.09.2023 (Лот № 002) надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - ставком площею 27,9380 га, розташованим за межами с. Українське на території Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для рибогосподарських потреб (КВЦПЗ 10.07).
Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 27,9380 га, у тому числі земельна ділянка під водним дзеркалом площею 20,4700 га, з кадастровим номером 1225955100:04:002:0456, цільовим призначенням земельної ділянки згідно КВЦПЗ 10.07 «Для рибогосподарських потреб», категорія земель: землі водного фонду, вид використання земельної ділянки: для рибогосподарських потреб, склад угідь згідно з КВЗУ 006.04 - «ставки», яка розташована за межами с. Українське на території Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області та водний об'єкт (водний простір) площею 20,4700 га, об'ємом 283 тисячі кубічних метрів.
Згідно пункту 3 договору передбачено, що на земельній ділянці розташовані об'єкти інфраструктури: гребля (земляна, гравітаційна, відкосного профілю; ширина по гребеню 2... 7 м; довжина 260 м; максимальна висота 5,5 м), водоскидна споруда №1 (пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидна споруда №2 (пропускна здатність 0,6 мі/с), відвідний канал (пропускна здатність 15,2 мі/с).
Відповідно до пункту 7 цей договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років.
Згідно листів виконавчого комітету Юріївської селищної ради №2155/0/2-24 від 15.11.2024 та №725/0/2-25 від 24.04.2025, гідротехнічні споруди, як окрема складова земель водного фонду, в Переліку комунального майна селищної ради не обліковуються.
Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №05-09-00750 від 21.02.2025 року в Реєстрі обліковується нерухоме державне майно за класифікаційними угрупуваннями: 215 - «Порти, канали, греблі та інші водні споруди", 3101.0 - «Землі водного фонду та водні об'єкти", 3101.1 - Землі, зайняті водними об'єктами (морями, річками, озерами, болотами, а також островами)", 3101.2 - «Землі, зайняті водними об'єктами (водосховищем, ставком, каналом, іншими водоймами)", 3101.3 - «Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, береговими смугами водних шляхів" та 3101.9 - Інші землі водного фонду" Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.03.2006 № 461, яке розташоване, зокрема на території Юр'ївської селищної об'єднаної територіальної громади Павлоградського (Юр'ївського) району Дніпропетровської області перебуває на балансі у Державному агентстві водних ресурсів України.
Відповідно до листів Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області №1541/23-25 від 08.07.2025 та №1973/03-25 від 03.09.2025, інформація щодо власників (балансоутримувачів) спірної земельної ділянки відсутня.
Комісією у складі: заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради, начальника відділу земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчого комітету селищної ради, головного спеціаліста відділу земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчого комітету селищної ради, головного спеціаліста відділу земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчого комітету селищної ради, на виконання розпорядження селищного голови від 19.12.2024 № 444-Р "Про створення комісії з виявлення гідротехнічних споруд на водних об'єктах, які знаходяться на території Юр'ївської селищної ради" було проведено виявлення гідротехнічної споруди водного об'єкту, яка знаходиться на території Юр'ївської селищної ради за межами с. Українське, про що складено акт з виявлення гідротехнічних споруд на водних об'єктах, які знаходяться на території Юр'ївської селищної ради від 27.12.2024. Обстеженням встановлено, що загальна площа водного об'єкту, на якому знаходиться гідротехнічна споруда складає 27,938 га. Комісією після візуального обстеження на водному об'єкті виявлено гідротехнічні споруди: 1. гребля земляна; 2. водоскидна споруда - залізобетонна труба діаметром 500 м; 3. водоскидна споруда - залізобетонна труба діаметром 1200 м.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо реєстрації права комунальної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно гідротехнічних споруд, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.
Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.
Підставою набуття права комунальної власності є передача майна громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про аквакультуру» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.
Так, до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.
Частиною 5 статті 14-1 Закону України «Про аквакультуру» визначено, що під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
Власник гідротехнічних споруд, розташованих на водному об'єкті на земельній ділянці з кадастровим номером 1225955100:04:002:0456, що знаходяться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, відсутній, його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів, гідроспоруди не перебувають на балансі органу місцевого самоврядування, а тому являються безхазяйними.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 329 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
З вищевикладеним норм вбачається, що сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо вирішення питання використання безхазяйних гідроспоруд.
Поняття безхазяйного майна визначене частиною 1 статті 335 Цивільного кодексу України відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
У постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21 Верховний Суд дійшов таких висновків про застосування статті 355 Цивільного кодексу України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Відповідно до частини 2 статті 355 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Оскільки частина 2 статті 355 Цивільного кодексу України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 неодноразово виснувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно із частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначенням статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державний реєстр прав, серед іншого, повинен містити відомості про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З огляду на вищевикладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Отже, саме Юріївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйної споруди : греблю, водоскидну споруду №1, водоскидну споруду №2, відвідний канал, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, що знаходиться на території громади, шляхом звернення з заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, відповідач, як суб'єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, упродовж тривалого часу фактично не здійснив жодних юридично значимих обов'язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду, чим допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області та зобов'язати Юріївську селищну раду Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 241, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов керівника Павлоградської окружної прокуратури Кузьменка Анатолія Сергійовича, який діє в інтересах держави (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, 64-А, ЄДРПОУ 0290993833) до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51300, Дніпропетровська область, смт. Юріївка, вул. Центральна, 67/1, ЄДРПОУ 04338472) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Зобов'язати Юріївську селищну раду Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю («земляна, гравітаційна, відкосного профілю, ширина по гребеню 2.7 м, довжина 260 м, максимальна висота 5,5 м), водоскидну споруду №1 (залізобетонна труба діаметром 500 мм, довжиною 7,5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), водоскидну споруду №2 (залізобетонна труба діаметром 1200 мм, довжиною 5 м, пропускна здатність 0,6 м/с), відвідний канал (трапецієвидний, в земляному руслі, довжиною 180 м, шириною по дну 2…10 м, пропускна здатність 15,2 м/с»), які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер, 1225955100:04:002:0456, площею 27,9380 га, що знаходиться на території Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська