05 березня 2026 рокуСправа №160/17230/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 12 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Пенітенціарної академії України, які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №812 від 18.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 рік;
-зобов'язати Пенітенціарну академію України оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 рік, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та Наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5, яким затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 812 від 18.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 рік, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., і надати то оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.01.2022 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовим пенсіонером, отримує пенсію, призначену на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідачем видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, проте зазначені у ній складові грошового забезпечення були обраховані з урахуванням окладу, який визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2022. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим поданий цей позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30 червня 20205 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що при формуванні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсутні підстави для відображення додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року. Також, зазначає, що порушені позивачем у позовній заяві питання фактично охоплюються обсягом правових відносин, що були предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час розгляду справи 3160/20417/24, а позовні вимоги фактично спрямовані на виконання іншого рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі. №160/20417/24. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Пенітенціарною академією України виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 18.12.2024 №812 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії.
З довідки вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2022 за посадою «перший заступник начальника училища - начальник навчального відділу Дніпродзержинського училища професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої системи», становить, грн:
- посадовий оклад - 9434,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1980,00 грн.;
- надбавка за вислугу років 45% - 5136,30 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 30,0% - 3528,72 грн.;
- надбавка за службу в режимних обмежень 10, 00% - 943, 40 грн.;
- премія 171,2% - 11473,82 грн.;
- всього - 32496, 24 грн.
Позивач зазначає, що при виготовленні довідки відповідачем розраховано складові довідки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2022.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності прийнятого відповідачем рішення, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки, зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України №103, зокрема до додатку до п.5 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція п.5 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Відповідно до п.5 Порядку №45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно п.6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.3 якої установлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою мінімальний розмір заробітної плати У той же час, 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа №240/4946/18).
Таким чином, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, в редакції і після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та не чинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Виходячи з викладеного, я приходжу до висновку, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.
З огляду на наведене, що у період з 29.01.2020 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Разом з тим, Постановою №704 установлено надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзаци 4, 5 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі державні органи) (пункт 3 Порядку №704).
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Далі-Постанова №704) з 01 березня 2018 року за посадою, яку обіймав на день звільнення з військової служби, встановлено 29 тарифний розряд, якому відповідає тарифний коефіцієнт 3,28. Даний факт підтверджується листом відповідача від 19.02.2020 року за №7/10645/11.
Натомість, формуючи нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач оминув норми прямої дії, а саме Постанови КМУ №704, якими урегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за змістом яких позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року
Отже спірним питанням у розглядуваній справі є саме зміст довідки від 18.12.2024 №812 щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення.
На думку суду, відповідач протиправно зазначив в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії відомості про надбавку за особливості проходження служби та премії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2018 року в розмірі 1762 гривень.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.
В довідці про розмір грошового забезпечення відповідач правильно визначив посадовий оклад, оклад за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 років.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5 затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Наказу №925/5 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Наказу №925/5 керівники органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Згідно з підпунктом 1) пункту 5 Постанови №704 Кабінетом Міністрів України надано право керівникам державних органів здійснювати виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Тобто, відповідно вказана надбавка повинна була складати: за 2022 рік - 30,0% від (9434,00 грн + 1980 грн + 5136,30 грн) х 30,0% = 4965,09 грн.
Приписами Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 установлено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Вказана премія в випадку позивача повинна складати за 2022 рік 171,2% від посадового окладу 9434,00 грн становить16151, 00 грн.
Всі вищевказані виплати були пораховані з окладу, встановленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що у відповідача не було правових підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2022 за посадою, яку він обіймав перед звільненням, встановлювати розмір надбавки за особливості проходження служби та премії від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Вказані види грошового забезпечення повинні були бути обраховані з урахуванням окладу з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, як вказано в рішенні суду, а не на 01.01.2018.
В даному випадку, зобов'язання Пенітенціарної академії України оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та Наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, яким затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №812 від 18.12.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., і надати то оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.01.2022, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211, 20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Пенітенціарної академії України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Пенітенціарної академії України (Ідентифікаційний код: 08571788, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 34) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Пенітенціарної академії України, які виразилися у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №812 від 18.12.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Зобов'язати Пенітенціарну академію України оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, яким затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №812 від 18.12.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., і надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.01.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенітенціарної академії України (Ідентифікаційний код: 08571788, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 34) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон