05 березня 2026 року Справа №160/12839/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024, яке набрало законної сили 28.01.2025, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової грошової винагороди за період лікування після поранення у період з 23.10.2022 по 22.04.2023.
Зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з 23.10.2022 по 22.04.2023 у розрахунку 100 000,00 грн. на місяць з урахуванням виплачених коштів.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду для подання пояснень з приводу заяви про встановлення судового контролю у справі №160/12839/24.
Від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що згідно довідки-розрахунок від 03.09.2025 №5138/ФЕС премії за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів відповідно до ПКМУ №169 від 28.02.2022 року зазначена сума до виплати 160 889, 40 грн.
На сьогоднішній день, асигнувань для виконання вищевказаного рішення суду не надходило. В разі їх надходження, кошти невідкладно буде перераховано на карткові рахунки військовослужбовців.
Разом з цим, у зв'язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені.
У зв'язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Станом на 10 січня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Військова частина НОМЕР_1 не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
У зв'язку з викладеними обставинами, Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Розглянувши матеріали заяви про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024, яке набрало законної сили 28.01.2025, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової грошової винагороди за період лікування після поранення у період з 23.10.2022 по 22.04.2023.
Зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з 23.10.2022 по 22.04.2023 у розрахунку 100 000,00 грн. на місяць з урахуванням виплачених коштів.
У зв'язку з тим, що рішення суду не виконано, позивач 30.12.2025 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, яка ухвалою суду від 08.01.2026 була призначена до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено відповідачу строк для надання відповідних пояснень.
В подальшому, 18.02.2026 позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив суд:
-змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у справі №160/12839/24 із зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з 23.10.2022 року по 22.04.2023 року в розрахунку 100 000,00 грн. на місяць з урахуванням виплачених коштів на стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 160 889, 40 грн. (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 40) як не нараховану грошову допомогу на користь додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з 23.10.2022 по 22.04.2023 в розрахунку 100 000,00 грн. на місяць з урахуванням виплачених коштів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/12839/24 із зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період лікування після поранення з 23.10.2022 по 22.04.2023 у розрахунку 100 000,00 грн. на місяць з урахуванням виплачених коштів, на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 160 889, 40 грн. (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 40) з виплати додаткової грошової винагороди за період з 23.10.2022 по 22.04.2023.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що з моменту прийняття ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у відповідача відсутній обов'язок виконання рішення суду в частині вимоги зобов'язального характеру щодо якої позивачем порушено питання про встановлення судового контролю. В той же час у позивача виникло право на стягнення суми заборгованості, яка нарахована позивачу на виконання рішення суду, але залишилась не виплачена в силу відсутності відповідного фінансування.
Таким чином, суд доходить висновку, що заходи вжиття судового контролю за виконанням рішення суду є вичерпаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Статтею 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/12839/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська