06 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15986/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
у складі судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
адвокат Міняйло Ярослав Володимирович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік 24.07.2025 ОСОБА_1 , виключеного з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку із непридатністю до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з винесеним рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про непридатність до військової служби, що оформлене Довідкою військово-лікарської комісії №151/613 від 22.03.2022;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з винесеним рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 про непридатність до військової служби, що оформлене Довідкою військово-лікарської комісії №151/613 від 22.03.2022.
В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 22.03.2022 ОСОБА_1 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 62а гр. II Наказу МОУ №402, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_1 , довідкою ВЛК №151/613. Відомості про рішення ВЛК та про виключення позивача з військового обліку було також відображено в електронному військово-обліковому документі.
Однак, 24.07.2025 ОСОБА_1 було затримано співробітниками відповідача та повідомлено, що позивач більше не має статусу «непридатний до військової служби». Цього ж дня позивач був поновлений на військовому обліку.
У відповідь на заяву позивача про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про його виключення з військового обліку, відповідач повідомив, що внести відомості до вказаного реєстру неможливо, оскільки підставою для взяття на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024.
Представник позивача наголошує, що чинне законодавство не передбачає процедури повторного взяття на військовий облік осіб, які вже були з нього виключені за станом здоров'я.
Вказує про відсутність потреби в затвердженні довідки ВЛК районного рівня штатною ВЛК вищого рівня. Наголошує, що вимога про таке затвердження з'явилася лише у травні 2024 року і не може застосовуватися ретроспективно до спірних правовідносин.
Посилається на практику ЄСПЛ, зазначає, що помилки державного органу не можуть виправлятися за рахунок особи, а державні органи повинні дотримуватися власних процедур.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У поданому до суду відзиві просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що постанову ВЛК від 22.03.2022, згідно з якою позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку було скасовано рішенням Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) від 22.10.2024 (витяг з протоколу №3858). ЦВЛК встановила, що діагноз позивача не відповідає вимогам пункту «а» статті 62 Розкладу хвороб, оскільки цей пункт передбачає значно серйозніші вади, ніж ті, що були зафіксовані у позивача.
Після скасування попереднього висновку позивачу рекомендували повторно пройти ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , проте він цього не зробив.
Відповідач стверджує, що діяв у межах повноважень, а внесення змін до реєстру «Оберіг» про виключення з обліку можливе лише на підставі актуального та затвердженого регіональною ВЛК висновку про непридатність.
У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача підтримав обгрунтування позову, які були викладені у позовній заяві. Додатково вказав, що відповідач не надав жодних доказів (розпоряджень чи протоколів ЦВЛК), які б офіційно скасовували довідку ВЛК позивача.
Звернув увагу суду, що в обліковій картці ОСОБА_1 , наданій самим ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено про виключення позивача з обліку 17.05.2022 через непридатність. При цьому в документі відсутні будь-які відмітки про анулювання цієї довідки чи підстави для повторного взяття на облік. У реєстрах досі відображається статус «непридатний з виключенням», що підтверджує чинність рішення ВЛК.
Наголошує, що кримінальні провадження, на які посилається відповідач, не стосуються особисто позивача. Відтак вважає, що позивач не може нести відповідальність за можливі помилки чи недбалість посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 , які здійснили оформлення документів позивача у 2022 році. Стан здоров'я позивача згідно з випискою №127 та нормами Наказу МОУ №402 є беззаперечною підставою для непридатності, що робить вимогу про повторний огляд безпідставною.
Ухвалою суду від 24.02.2026 у даній справі витребувано: 1) у ІНФОРМАЦІЯ_9 - копію розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі якого ОСОБА_1 поновлено на військовому обліку; 2) у Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України - копію витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024 №3858 в частині скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.03.2022 №151/613 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 (а.с.96).
На виконання вимог даної ухвали 04.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_10 подав до суду витребувані докази (а.с.100-105).
06.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких останній наголошує, що відповідач і ЦВЛК застосували редакцію Положення про ВЛК від 04.05.2024, яка ввела обов'язкове затвердження постанов районних ВЛК штатною ВЛК. Однак на момент виключення позивача з обліку (22.03.2022) чинне законодавство не вимагало такого затвердження для рядового складу. Стверджує, що нові норми, що погіршують становище особи, не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли до їх набрання чинності (а.с.106-108).
Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до довідки позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 №151/613 від 22.03.2022 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.24).
Відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та його виключення з військового обліку внесено до відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_1 (а.с.21-23).
Аналогічні відомості про позивача (непридатніть до військової служби з виключенням з військового обліку) містяться також в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 , сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 27.11.2025 (а.с.27).
24.07.2025 позивач поновлений (взятий) на військовий облік військовозобов'язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідною відміткою на сторінці НОМЕР_2 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 .
Заявою від 25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із проханням виправити помилку та внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», а саме про: підставу виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ); категорію обліку «невійськовозобов'язаний» (а.с.28-30).
Листом за вих. №2781 від 08.12.2025 відповідач повідомив позивача, що підставою взяття позивача на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024 №3858, згідно якого постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 22.03.2022 №151/613 щодо військовозобов?язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано, через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами). Рекомендовано повторний медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.31).
Як випливає з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України №3858 від 22.10.2024, постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно довідки військово-лікарської комісії від 22.03.2022 №151/613 від 22.03.2022 військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту а статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.082008 №402 зі змінами (а.с.105).
Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття на військовий облік та не внесення відомостей про виключення з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з частинами першою та другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 глави 1 Розділу 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 1.2 глави 1 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2024 позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_11 проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого останнього визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.24).
На підставі даних висновків ВЛК до військового квитка позивача внесено відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.
24.07.2025 позивач поновлений (взятий) на військовий облік військовозобов'язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 Закону №1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Стаття 9 Закону №1951-VIII визначає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Стаття 14 Закону №1951-VIII передбачає, що ведення Реєстру включає:1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно з п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII визначені персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до п. 5 Порядку №1487, з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із п. 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Отже, на підставі аналізу вказаних норм слідує, що підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є подання особою мотивованої заяви та відповідних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Як випливає з матеріалів справи, заявою від 25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до записів його військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки ВЛК №151/613 від 22.03.2022.
У листі за вих. №2781 від 08.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що підставою взяття позивача на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024 №3858, згідно якого постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 22.03.2022 №151/613 щодо військовозобов?язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано, через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Таким чином предмет спору є надання судом оцінки правомірності дій відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку.
Надаючи оцінку таким діям ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд враховує наступне.
Відповідно до п.2.1. Розділу 2 Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
За приписами пункту 2.2. Розділу 2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пункт 2.3. Розділу 2 Положення №402).
Відповідно до п. 2.3.4. Розділу 2 Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно п. 3.8 Глави 3 Розділу ІІ Положення №402 (в редакції на момент проходження позивач медичного огляду у 2022 році) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Отже, постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку не підлягали затвердженню штатною ВЛК.
Однак такі можуть переглядатися ВЛК вищого рівня або бути скасовані у судовому порядку.
Як встановлено судом та випливає з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України №3858 від 22.10.2024, постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно довідки військово-лікарської комісії від 22.03.2022 №151/613 від 22.03.2022 військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту а статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.082008 №402 зі змінами (а.с.105).
Доказів скасування або оскарження згадуваної рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України, оформленого протоколом №3858 від 22.10.2024, сторонами спору суду не надано, судом не отримано.
Відповідно до згадуваного вище пункту 2.1. Розділу 2 Положення №402 постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Таким чином, оскільки підставою для виключення позивача з військового обліку було визнання його непридатним до військової служби на підставі довідки позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 №151/613 від 22.03.2022, скасування такої довідки за рішенням ЦВЛК є підставою для відновлення ОСОБА_1 у статусі військовозобов'язаного.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що відповідач і ЦВЛК протиправно застосували редакцію Положення №402 від 04.05.2024, яка ввела обов'язкове затвердження постанов районних ВЛК штатною ВЛК.
ЦВЛК не здійснювала перегляд довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 №151/613 від 22.03.2022 в порядку її затвердження.
У спірному випадку ЦВЛК здійснено перегляд спірної постанови місцевої ВЛК на предмет її відповідності вимогам законодавства та прийнято рішення про її скасування з огляду на не відповідність висновку встановленого діагнозу вимогам пункту а статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Також судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на медичні висновки щодо стану здоров'я ОСОБА_1 , оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка наявності чи відсутності в особи певних захворювань виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач не довів наявність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про його виключення з військового обліку у зв'язку із непридатність до проходження військової служби, а тому оскаржувані дії відповідача, на думку суду, є правомірними.
Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність своїх дій.
Натомість, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
З огляду на прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 06 березня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Н. В. Стецик