05 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9012/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Гуд Авто Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Приватне підприємство “Гуд Авто Плюс» (далі - ПП “Гуд Авто Плюс», позивач») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №3110-24/GHAP від 31.10.2024, укладеного між ПП “Гуд Авто Плюс» та компанією експортером GENESIS TRADING HOUSE OU., на митну територію України було ввезено транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль марки "RENAULT", модель "MEGANE", vin- НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення.
Для митного оформлення придбаного транспортного засобу декларантом позивача 12.02.2025 до Волинської митниці подано митну декларацію №25UA205140008643U8 (далі - МД) та всі документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. У МД митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару.
Проте, Волинська митниця 13.02.2025 винесла оскаржуване рішення №UA205140/2025/000061/1 про коригування митної вартості товарів та митну вартість визначила за резервним методом.
Позивач не погоджується з таким рішенням та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.58).
У відзиві на позовну заяву (а.с.62-71) відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД № 25UA205140008643U8 від 12.02.2025 не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Окрім того, відповідач у відзиві на позов клопоче про зменшення витрат на правову допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю.
Відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.106-107).
Ухвалою суду від 10.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.127).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 31.10.2024 між ПП “Гуд Авто Плюс» (покупець) та компанією експортером GENESIS TRADING HOUSE OU. (продавець, Естонія) укладено контракт №3110-24/GHAP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Мукачево, Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Стрий, Ужгород, Зміїнець, Володимир, Городок, Зимна Вода, Зоря, Коломия (згідно Інкотермс-2010) транспортні засоби та запасні частини до них (пункт 1.1 контракту).
Вартість товару визначається у Євро/Доларах США із урахуванням умов поставки кожної партії, чи одиниці товару і фіксується у інвойсах до даного контракту. Загальна сума контракту складається із суми інвойсів/вантажно-митних декларацій (пункти 2.1., 2.2 контракту).
Датою відвантаження товару вважається дата штемпеля у міжнародній ТТН (CMR). Міжнародна ТТН (CMR) оформлюється при потребі. Датою поставки товару є дата його прибуття на адресу покупця. Термін поставки товару 180 днів з моменту оплати (пункт 3.1. контракту).
Платежі до даного контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. Ціна визначається на кожну товарну партію чи одиницю. Порядок розрахунків: оплату за товар покупець проводить шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця. Валюта оплати по даному контракту - Євро/Долар США (пункти 5.1-5.5. контракту).
На виконання умов контракту, компанія GENESIS TRADING HOUSE OU. виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) №V-163 від 10.02.2025 згідно з яким вартість товару - “Легковий автомобіль марки - RENAULT, модель MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів - 1461 см3, календарний та модельний рік виготовлення - 2012» становить 2250,00 Євро (а.с.19, 52 з перекладом).
З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ПП “Гуд Авто Плюс» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205140008643U8 від 12.02.2025 на товар: “Легковий автомобіль марки - RENAULT, модель MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81kW, тип кузова - універсал, календарний та модельний рік виготовлення - 2012, дата введення в експлуатацію - 22.05.2012, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання на дорогах загального користування, номер/модель двигуна - невизначений. б/в. Категорія транспортного засобу - М1. Торговельна марка - RENAULT, виробник - RENAULT».
Митна вартість товару була визначена на рівні 2250,00 Євро (еквівалентно 96775,65 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 43,0114 грн за 1 Євро (а.с.89).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №V-163 від 10.02.2025; автотранспортну накладну №449840 від 10.02.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.05.2012; зовнішньоекономічний договір (контракт) №3110-24/GHAP від 31.10.2024; додаткову угоду №2 від 17.12.2024; доповнення до контракту №5-25 від 24.01.2025; експертну довідку №2502-292 SA від 01.02.2025; копію митної декларації країни відправлення №25PL301010000KIWB7 від 11.02.2025 (а.с.19-25, 95 зворот-96, 52-56 переклад).
Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні документи); копію митної декларації країни відправлення; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення Волинської митниці про подання додаткових документів щодо поставки транспортного засобу ПП “Гуд Авто Плюс» направило митному органу повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 12.02.2025 №12/02-2025 з витягом про конвертацію валют, та повідомило про відсутність інших документів (а.с.26 зворот-28).
Однак, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинською митницею були винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації №UA205140/2025/000398 (а.с.16-17).
У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ПП “Гуд Авто Плюс» не може бути визнано за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей, зокрема:
- відповідно до гр. 15 країною відправлення товару є EE (Естонія), однак до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25PL301010000KIWB7 країною експорту якої є Польща;
- відповідно п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.10.2024 №3110-24/GHAP термін поставки товару відбувається у 180 днів з моменту оплати, однак банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару не подано до митного оформлення;
- відповідно до поданого рахунка-фактури №V-163 від 10.02.2025 продавцем товару (власником) є GENESIS TRADING HOUSE OU., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2025 №449840. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано;
- відповідно гр. 23 автотранспортної накладної від 10.02.2025 №449840 перевізником є VIRAZH-LUTSK LCC (місце реєстрації м. Луцьк, Україна), однак згідно умов поставки, зазначеними в гр. 20 ЕМД DAP, в ціну товару входить поставка до місця Луцьк. Вищезазначена інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту..
У рішенні також зазначено, що в наданому підприємством конвертері валют вартість товару становить 9117,3 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25PL301010000KIWB7 - 9524.
Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленими щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 - на рівні 3000 Євро/од за МД № UA204080/2024/010021 від 16.10.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару: «Легковий автомобіль - 1шт; марка - RENAULT, модель - MEGANE, календарний рік виготовлення - 2012; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81 kW.».
Зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України за МД №25UA205140009097U7 від 13.02.2025 (а.с.18).
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП “Гуд Авто Плюс» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст норми статті 53 Митного кодексу вказує на те, що митне оформлення товару повинно здійснюватися як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.
В даному випадку розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості товару за МД №25UA205140008643U8 від 12.02.2025 декларантом позивача надані документи, передбачені нормами чинного МК України, серед них: рахунок-фактуру (інвойс) №V-163 від 10.02.2025; автотранспортну накладну №449840 від 10.02.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.05.2012; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №3110-24/GHAP від 31.10.2024; додаткову угоду №2 від 17.12.2024; доповнення до контракту №5-25 від 24.01.2025; експертну довідку №2502-292 SA від 01.02.2025; копію митної декларації країни відправлення №25PL301010000KIWB7 від 11.02.2025 (а.с.19-25, 95 зворот-96, 52-56 переклад).
Також додатково, на вимогу митниці, було подано конвертацію валют станом на 12.02.2025 та повідомлення про надання додаткових пояснень та документів.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митними деклараціями подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару та відповідають умовам контрактів, за якими були ввезені транспортні засоби.
Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
З огляду на те, що декларантом надано передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу документи, суд приходить до висновку, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу відповідачу заборонено вимагати від декларанта інші документи відмінні від тих, що передбачені статтею 53 Митного кодексу. Окрім цього, фактично поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін і асортименту, вказаних у рахунках-фактурах, а не у замовленнях.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в митній декларації МД №25UA205140008643U8 від 12.02.2025 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №V-163 від 10.02.2025 та становить 2250,00 Євро.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 2250,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.
Щодо твердження відповідача у спірному рішенні від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1 про те, що відповідно до гр. 15 МД країною відправлення товару є EE (Естонія), однак до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25PL301010000KIWB7 країною експорту якої є Польща, суд зазначає, що така розбіжність стосовно країни відправлення не впливає на митну вартість товару.
Продавцем (експортером) товару є компанія GENESIS TRADING HOUSE OU., місцем реєстрації якої є Естонія, а відтак, у митній декларації МД №25UA205140008643U8 від 12.02.2025 у графі 15 вірно зазначено код країни відправлення/експорту Естонія (ЕЕ). В митній декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25PL301010000KIWB7 зазначено експортера, що кореспондується з місцем формування самої митної декларації країни відправлення (Польща) та даними бази даних Єврокомісії з тарифів та митного союзу та є належним підтвердженням, що товари згідно переліку виїхали за межі Європейського Союзу. Відтак, жодні розбіжності в даному випадку відсутні.
Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача в оскаржуваному рішенні від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1 про коригування митної вартості товарів про те, що “відповідно до поданого рахунка-фактури (інвойса) №V-163 від 10.02.2025 продавцем товару (власником) є GENESIS TRADING HOUSE OU., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 10.02.2025 №449840; документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано» з тих підстав, що на митну вартість товару не впливає та обставина, хто зазначений у інформації про технічний засіб власником, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту №3110-24/GHAP від 31.10.2024, рахунку-фактури (інвойса) №V-163 від 10.02.2025 слідує, що продавцем є компанія «GENESIS TRADING HOUSE OU».
Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).
Додатково суд звертає увагу, що відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Товари імпортовані з Республіки Польща, що є країною-членом Європейського Союзу, відповідно на цю країну також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість не перереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу.
Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що в наданому підприємством конвертері валют вартість товару становить 9117,3 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25PL301010000KIWB7 - 9524, оскільки у експортних митних деклараціях вказано конвертовану вартість у іноземній валюті (в залежності від експортної митної декларації) з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.
Як уже встановлено судом, на вимогу Волинської митниці щодо товару, який підлягав митному оформленню долучались письмові пояснення та витяг з проведеною конвертацією, з яких вбачається, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезеного товару згідно рахунка-фактури (інвойса) №V-163 від 10.02.2025 та становить 2250,00 Євро. Крім того, за основу береться показник та курс конвертації, що існував на території країни експортера (а.с.41 зворот-42).
Аналогічні висновки щодо конвертації митної вартості товарів викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі 140/6689/20, де вказано, що відповідна дата конвертації - дата перерахунку коштів через фінансову установу або дата подання митної декларації країни відправлення і саме він з врахуванням даних банківської системи ЄС здійснює конвертацію. Конвертація було проведена експортером, використовуючи офіційний міжбанківський курс, встановлений Центральним Банком у країні експорту. Оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії).
Також митний орган у спірному рішенні посилається на те, що відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) №3110-24/GHAP від 31.10.2024 термін поставки товару відбувається у 180 днів з моменту оплати, однак банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару не подано до митного оформлення.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пунктів 5.1.-5.2. контракту платежі до даного контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено додаткову угоду №5-25 від 24.01.2025 до контракту №3110-24/GHAP від 31.10.2024 у якій останні домовилися підпункт 5.1. пункту 5. «Умови оплати» викласти у наступній редакції: «платежі до даного контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за фактично отриманий товар згідно інвойсу протягом 180 календарних днів» (а.с.95 зворот-96).
Таким чином, на момент митного оформлення товару за МД №25UA205140008643U8 від 12.02.2025 у позивача не закінчився встановлений додатковою угодою термін оплати за товар, а відтак, був відсутній обов'язок подання до митного оформлення банківських платіжних документів, що стосуються оплати оцінюваного товару.
У повідомленні про надання додаткових документів та пояснень позивачем було зауважено, що при ввезенні транспортного засобу на територію України мало місце застосування умов післяплати, про що зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) №V-163 від 10.02.2025, у зв'язку з чим, на момент митного оформлення товарів у позивача не було необхідності надавати платіжні документи про оплату. У рахунку-фактурі №V-163 від 10.02.2025 міститься примітка «Makseviis: parast tasumisti», що в перекладі означає «спосіб оплати: післяплата».
З наведеного слідує, що внаслідок відсутності у декларанта під час декларування товару платіжного документу, останній не було подано митному органу, однак це не перешкоджає здійснювати митне оформлення на підставі наявних документів, зокрема, рахунку-фактури (інвойса), який визначає ціну товару. Платіжні документи підтверджують лише оплату за товар, однак не визначають ціну товару, оскільки можуть містити суми, що підтверджують оплату за партії товарів. Відтак, відсутність платіжних документів не є підставою для коригування митної вартості.
Суд також вважає, необгрунтованим твердження митного органу про те, що відповідно до гр. 23 автотранспортної накладної (CMR) від 10.02.2025 №449840 перевізником є VIRAZH-LUTSK LCC (місце реєстрації м. Луцьк, Україна), однак згідно умов поставки, зазначеними в гр. 20 МД - DAP, в ціну товару входить поставка до місця Луцьк, що свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1.1 контракту №3110-24/GHAP від 31.10.2024 продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Мукачево, Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Стрий, Ужгород, Зміїнець, Володимир, Городок, Зимна Вода, Зоря, Коломия (згідно Інкотермс-2010) транспортні засоби та запасні частини до них.
Тобто, контрактом передбачено умови поставки товару DAP згідно з Інкотермс-2010, які відображені в інвойсі (DAP LUTSK).
Умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2010 (розшифровується “Delivered At Point» named point of destination) перекладаються як “Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Відтак, за умовами поставки DAP продавець здійснює поставку товару, а тому саме він відповідальний за складання перевізних документів, в тому числі і CMR. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару. Для підтвердження цього наявний рахунок-фактура, який визначає ціну товару, яка включає витрати на його транспортування.
Вищенаведене свідчить про те, що позивач не ніс будь-яких інших витрат щодо доставки товару, окрім тих, які вже були включені у вартість самого товару.
Враховуючи вищенаведене, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Також суд зауважує, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, яким саме чином виявлені розбіжності перешкоджають оформленню товару за обраним декларантом методом, оскільки надані до митного оформлення документи повинні досліджуватись у їх сукупності, а тому наявність певних недоліків в одному документі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Щодо визначення рівня митної вартості 3000 Євро, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі в сумі 2422,40 грн, який сплачений платіжною інструкцією №200 від 22.08.2025 (а.с.57) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.02.2025 №UA205140/2025/000061/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства “Гуд Авто Плюс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство “Гуд Авто Плюс» (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, 4а, офіс 24, код ЄДРПОУ 45119453).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Р.С. Денисюк