про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1181/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКСВЕСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКСВЕСТ» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2025 №UA2050002025323 та №UA2050002025324.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
03.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
04.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, після процедури адміністративного оскарження рішень.
05.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання у якому останній просив відмовити в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у КАС України, а саме у зв'язку з пропуском Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКСВЕСТ» місячного строку звернення до суду, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, позивач, звертаючись до суду, повинен усвідомлювати процесуальні права та обов'язки, покладені на нього процесуальним законодавством, та дотримуватись їх. При цьому, ініціюючи позовне провадження на позивача покладено обов'язок виявляти уважність та відповідальність до процесуальних обов'язків, не зловживати ними, що відповідає принципам адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового, митного законодавства регулює, зокрема, Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, яка полягає у такому.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 11.12.2025 №1/10-06/13/7717 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.09.2025 №UA2050002025323 та №UA2050002025324, а скарга позивача без задоволення.
Вказане рішення Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 11.12.2025 №1/10-06/13/7717 позивач отримав 17.12.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та не заперечується ним. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКСВЕСТ» звернулася до суду з цим позовом лише 29.01.2026, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, при цьому, окремої заяви про поновлення вказаного строку не подав, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
У даних правовідносинах момент виникнення права на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення виникає з наступного дня після отримання рішення за результатами процедури адміністративного оскарження, тобто з 18.12.2025, місячний строк на подання позову сплинув 17.01.2026.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У порушення частини шостої статті 161 КАС України, позивач не додав заяви про поновлення строку на звернення до суду та не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку на звернення.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України.
Недоліки позову повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКСВЕСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду в частині позовних вимог.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський