про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 березня 2026 р. Справа № 120/2535/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницького відділу Державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницького відділу Державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
На мотивування позовних вимог, позивач зазначає, що вважає протиправними дії Вінницького відділу Державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягають у відмові закінчити виконавче провадження №78987863 від 03.09.2025 та зняти арешт з майна та коштів позивача.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн (за кожну немайнову вимогу).
За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови закінчити виконавче провадження №78987863 та зняти арешт з майна та коштів позивача.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 1331,20 грн.
Разом з тим, позивачем не надано документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.
Також, суддя зазначає, що у змісті прохальної частини позову позивачем вказано, що позивач просить суд стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Однак, докази сплати судового збору та будь-яких інших витрат, пов'язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас, ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує відмову відповідача закінчити виконавче провадження №78987863 від 03.09.2025, якою накладено арешт на майно позивача, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, в розмірі 1397188,43 грн.
Тобто, на звернення до суду із вказаними позовними вимогами розповсюджуються приписи статті 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, представник позивача самостійно вказує в позовній заяві, що 03.09.2025 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №78987863 від 03.09.2025 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3517-0232У від 05.08.2025 в розмірі 1269888,57 грн.
Зазначає, що у подальшому, в період з 03.09.2025 по 04.09.2025 у рамках виконавчого провадження №78987863 начальником відділу Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Штельмахом Дмитром Вікторовичем було прийнято ряд постанов, що негативно впливають на фінансовий стан позивачки та фактично унеможливлюють ведення нею підприємницької діяльності.
Після цього, як вказує позивач, не погодившись з вищезазначеною вимогою оскаржив її до Вінницького окружного адміністративного суду шляхом подання адміністративного позову про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3517-0232У від 05.08.2025 в розмірі 1269888,57 грн.
Разом із тим, представник позивача зазначає, що строк звернення до суду із позовом не порушено, оскільки позивач оскаржує саме лист начальника виконавчої служби, яким було відмовлено в закінченні виконавчого провадження та знятті арешту з майна та коштів боржника від 09.02.2026.
Так, оскільки такий лист представником позивача було отримано поштовим зв'язком 16.02.2026, десятиденний строк подання позову до суду представник позивача обчислює з дати 16.02.2026, що на переконання представника позивача дає право на звернення із позовом до суду у строк до 26.02.2026.
В той час, суддя зазначає, що оскільки позов до суду поданий 26.02.2026, такий є з порушенням 10-ти денного строку звернення до суду.
Згідно вищевказаного, суддя зазначає, що про існування постанов у рамках виконавчого провадження №78987863 від 03.09.2025 позивачу фактично стало відомо раніше 16.02.2026.
Доводи про те, що представник позивача звернувся із відповідною заявою до відповідача не свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду, а лише свідчать про те, що позивач почала вчиняти відповідні дії з метою захисту своїх прав та інтересів.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами. Проте, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно задля забезпечення позивачу конвенційного і конституційного права на доступ до судового захисту, суд не обмежує та надає можливість належним чином обґрунтувати строк звернення, тому позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належно обґрунтоване клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Щодо участі у справі третьої особи, то суд зазначає, що відповідно до положень статті 42 КАС України учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з частинами другою та четвертою ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки.
Так, позивачем в позовній заяві визначено в якості третьої особи (безвідносно до сторін) Головне управління ДПС у Вінницькій області.
Однак, сам факт зазначення в позовній заяві вказаної особи в статусі третьої особи не надає їй такого процесуального статусу, оскільки згідно вимог статті 49 КАС України питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за обґрунтованою заявою сторони.
Відповідно до частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.
Разом з тим, до матеріалів позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третьої особи та не зазначено про те, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.
Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути позивачу шляхом надання відповідної заяви про залучення до участі в справі третьої особи із обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи та на стороні позивача чи відповідача просить залучити третю особу у справу.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницького відділу Державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович