про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 березня 2026 р. Справа № 120/2730/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
1. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як видно зі змісту позовної заяви, відповідачем визначено Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області, тоді як позовні вимоги скеровані до медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб'єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб'єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відтак, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У даному ж випадку, позивач звертаючись до суду з цим позовом, вказує на протиправну відмову медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" у перегляді постанови ВЛК від 26.01.2024 з урахуванням актів розслідування нещасного випадку за формами Н-1, Н-5, матеріалів службового розслідування, медичних документів та інших доказів, яка оформлена листом від 16.09.2025 за №33/22-1230.
Так, відповідно до вказаного листа, медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" уважно розглянуто заяву адвоката Оксани Чубар в інтересах ОСОБА_1 та за результатами розгляду звернень повідомлено наступне, дослівно:
"04.042024 вже було направлено заяву про перегляд рішення ВЛК від 26.01.2024 із дослідження нових обставин згідно Акту від 08.03.2024 №28/24 про нещасний випадок 08.05.2023, затверджений т.в.о командира в/ч НОМЕР_1 та Акт розслідування нещасного випадку від 08.02.2024 разом із вимогою прийняти постанову про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
За результатами розгляду Вашої заяви (у т.ч. враховуючи надані Акти) ВЛК надано обґрунтовану відповідь листом від 19.07.2024 №33/22-997.
05.06.2025, 28.08.2025 направлено тотожні заяви про перегляд рішення ВЛК із врахуванням Актів.
З урахуванням положень Закону України "Про звернення громадян" ДУ ТМО надано відповідь від 17.06.2025 №33/22-841.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. .....".
Таким чином, лист від 16.09.2025 не є відмовою медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" у перегляді постанови ВЛК від 26.01.2024.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що у листі від 16.09.2025, серед іншого, також зазначено (роз'яснено), що діяльність медичної (військово-лікарської) комісії врегульовано наказом МВС України від 03.04.2017 №285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС" (зі змінами). Відповідно до п. 21 розд. 3 наказу №285, у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З огляду на викладене, в порядку усунення цих недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду відмову відповідача у перегляді постанови ВЛК від 26.01.2024 та/або уточнити зміст позовних вимог.
3. Щодо участі у справі третьої особи, то суд зазначає, що відповідно до положень статті 42 КАС України учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з частинами другою та четвертою ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що заява про залучення до участі в справі третіх осіб повинна бути обґрунтованою, в ній повинно бути зазначено яким чином спір стосується інтересів третіх осіб та як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки.
Так, позивачем в позовній заяві визначено в якості третьої особи (безвідносно до сторін) Військову частину НОМЕР_1 .
Однак, сам факт зазначення в позовній заяві вказаної особи в статусі третьої особи не надає їй такого процесуального статусу, оскільки згідно вимог статті 49 КАС України питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за обґрунтованою заявою сторони.
Відповідно до частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.
Разом з тим, до матеріалів позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про залучення до участі в справі третьої особи та не зазначено про те, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи.
Отже, в цьому випадку виявлений недолік необхідно усунути позивачу шляхом надання відповідної заяви про залучення до участі в справі третьої особи із обґрунтуванням того, яким чином прийняте у справі рішення може вплинути на права та інтереси такої особи та на стороні позивача чи відповідача просить залучити третю особу у справу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна