Справа № 991/4071/22
Провадження 1-кп/991/58/22
02 березня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 , захисника в межах кримінального провадження № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомир, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
На розгляді Вищого антикорупційного суду з 23 вересня 2022 року перебуває справа № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Захисник ОСОБА_7 здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі договору про надання правової допомоги від 29 січня 2023 року (т. 2 а.с. 139-140, 143).
Судові засідання у даній справі проводять регулярно, як правило щопонеділка, з огляду на організацію роботи колегії.
З огляду на тривалість судового провадження, учасники достеменно ознайомлені із обставинами кримінального провадження. Разом з тим суд неодноразово констатував у процесуальних рішеннях факти недобросовісної поведінки захисту.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2025 року порушувалося перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 за невиконання процесуальних обов'язків щодо участі в судовому розгляді справи № 991/4071/22, провадження № 1-кп/991/58/22.
Однак, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 2/1 від 16 січня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи за вищевказаною ухвалою, з огляду на відсутність в діях адвоката ОСОБА_7 ознак дисциплінарного проступку.
Незважаючи на попереднє реагування суду та надану оцінку відповідними органами адвокатського самоврядування, подальша поведінка захисника ОСОБА_7 містить ознаки систематичного недобросовісного користування процесуальними правами, що проявляється у невиконанні покладених на нього процесуальних обов'язків, спрямоване на безпідставне затягування судового розгляду.
Суд зазначає, що реалізація стороною захисту своїх процесуальних прав не може здійснюватися всупереч завданням кримінального провадження та принципу розумних строків розгляду справи. Враховуючи повторюваність відповідної поведінки захисника та її вплив на дотримання розумних строків судового розгляду, Суд вважає за необхідне повторно звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області з метою надання належної оцінки діям адвоката ОСОБА_7 та вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на наступне.
Так, наразі кримінальне провадження перебуває на стадії допиту свідків обвинувачення. Триває допит свідка ОСОБА_8 у дистанційному режимі та з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
20 лютого 2026 року від свідка ОСОБА_8 надійшло клопотання про те, що в період з 20 лютого 2026 року до 18 березня 2026 року включно вона не буде мати можливості дистанційного підключення до підсистеми відеоконференцзв'язку, у зв'язку з тривалими переїздами та сімейними обставинами. З огляду на вказане свідок просила продовжити її допит після 18.03.2026.
Даний документ було надіслано 20 лютого 2026 року до Вищого антикорупційного суду через систему Електронний суд, у якій місяться відомості про його доставку як адвокату ОСОБА_7 , так і прокурору. Так, в системі документообігу суду ДЗ міститься інформація про дату і час надіслання даної заяви в електронні кабінети учасників: одержувачу адвокату ОСОБА_7 - 22.02.2026 1:50:09, дата підтвердження 22 лютого 2026 року о 4:37:31; прокурору ОСОБА_5 - дата отримання 22 лютого 2026 року о 1:50:09, дата підтвердження 22 лютого 2026 року о 4:37:32. Тобто вказана заява доставлена в електронні кабінети користувачів 22.02.2026 та кожен з них мав можливість та обов'язок з нею ознайомитись до 02.03.2026, що складає 6 робочих днів.
Однак, в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду, призначеному на 02 березня 2026 року, захисник ОСОБА_7 повідомив суд про свою неготовність до участі в розгляді справи. З його слів, він готувався виключно до продовження допиту свідка ОСОБА_8 , у зв'язку з чим узяв із собою лише ті матеріали, які стосуються зазначеного свідка. Захисник також зазначив, що напередодні на вихідних хворів, у зв'язку з чим не мав фізичної можливості належним чином підготуватися до коментування доказів сторони обвинувачення, не працював із документами та не сформував відповідні записи. Водночас він повідомив, що за медичною допомогою не звертався, а тому підтверджуючих документів щодо стану здоров'я не має. Крім того, захисник вказав, що не був обізнаний про наявність у підсистемі «Електронний суд» заяви свідка ОСОБА_8 , розміщеної ще 20 лютого 2026 року, оскільки, за його словами, жодних повідомлень про це він не отримував. Захист не був готовий надати свої письмові докази, оскільки він їх з собою не взяв. Надав список своїх свідків, який був датований ще 16 листопада 2025 року. При вирішенні клопотання захисник також вказав, що це не вичерпний перелік свідків, однак усно сформулювати клопотання про допит усіх свідків не зміг, так як і не зміг навіть пригадати прізвища свідків, допит яких вважає необхідним.
Посилаючись на відсутність власних робочих матеріалів та записів, необхідних для належної участі в судовому засіданні, захисник вибачився перед судом і заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості підготуватися до подальшого коментування доказів сторони обвинувачення та забезпечити свою участь із відповідними матеріалами. Таким чином, суд зміг вирішити лише клопотання про допит свідків захисту в частині та змушений був відкласти судове провадження.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що, на його переконання, стороні захисту було надано достатньо часу для реалізації права на коментування доказів сторони обвинувачення, у зв'язку з чим просив суд визнати відповідну стадію завершеною. Прокурор також звернув увагу на те, що свідок ОСОБА_8 ще 20 лютого 2026 року завчасно повідомила про неможливість своєї участі у судових засіданнях у визначений проміжок часу, а відтак проведення її допиту в цьому засіданні об'єктивно не могло відбутися. За таких обставин, на думку прокурора, захисник у будь-якому випадку мав бути належним чином підготовленим до продовження розгляду справи в іншій процесуальній частині. З огляду на неявку свідків сторони захисту та неможливість забезпечення їх участі у даному судовому засіданні, прокурор просив змінити порядок дослідження доказів і перейти до допиту обвинуваченого ОСОБА_6 . Крім того, прокурор висловив позицію щодо доцільності розгляду питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області з метою вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що не готовий надавати показання суду.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
Суд звертає увагу, що докази сторони обвинувачення, щодо яких захисник відмовився надавати пояснення у судовому засіданні 02.03.2026 містяться у матеріалах справи уже тривалий час, та захисник надав пояснення з приводу таких ще у жовтні 2025, а тому його твердження про те, що він не готовий продовжувати оцінюються судом критично.
Суд неодноразово звертав увагу сторони захисту на необхідність належної підготовки до судового розгляду та забезпечення участі у судових засіданнях незалежно від можливих змін у порядку дослідження доказів чи процесуальної послідовності допиту учасників провадження. Учасникам процесу було завчасно роз'яснено обов'язок бути готовими до реалізації своїх процесуальних прав у будь-якому процесуальному сценарії, що може виникнути під час судового розгляду.
В судовому засіданні, яке було призначене на 22 грудня 2025 року стороною обвинувачення не було забезпечено явку свідка у кримінальному провадженні, а відтак було запропоновано захиснику ОСОБА_7 та обвинуваченому ОСОБА_6 надати пояснення з приводу долучених раніше доказів сторони обвинувачення. На вказане захисник повідомив, що він не готовий до таких дій внаслідок відсутності у нього записів, адже він готувався до допиту свідка. Відтак суд змушений був відкласти судове засідання на 05 січня 2026 року на 14 годину 30 хвилин. При цьому суд роз'яснив захиснику ОСОБА_7 , щоб останній був готовий до продовження власного виступу у разі подальшої неможливості забезпечити явку свідка.
05 січня 2026 року перехресний допит свідка було продовжено, однак не завершено через необхідність захиснику пред'явити свідку документи із кримінального провадження, відтак судове засідання було відкладене на 12 січня 2026 року.
12 січня 2026 року стороною обвинувачення не було забезпечено участь свідка у кримінальному провадженні. Судом було запропоновано захиснику ОСОБА_7 надати пояснення з приводу раніше долучених доказів сторони обвинувачення з огляду на здійснені раніше роз'яснення. Однак захисник відмовився, посилаючись на те, що він не готовий, так як готувався до допиту свідка.
Тоді судом було запропоновано змінити порядок дослідження доказів у справі, а саме перейти до дослідження письмових доказів захисту, однак захисник вказав, що він не готовий, так як готувався до допиту свідка.
Відтак суд ще 12 січня 2026 констатував, що захистом у даному провадженні вчиняються дії, спрямовані на затягування строків розгляду кримінального провадження у такий спосіб.
У судовому засіданні 02 лютого 2026 року захисник ОСОБА_7 запевнив суд, що ним взято до уваги вимоги суду та надалі він готовий до будь-якого руху провадження.
Разом з тим, навіть не дивлячись на наявність в матеріалах провадження заяви свідка про неможливість її участі у судових засіданнях у період з 20 лютого 2026 року по 18 березня 2026 року, яка достеменна мала бути відома захиснику з 23 лютого 2026 року, за умови добросовісного виконання ним свого професійного обов'язку, останій знову своїми діями спричив відкладення судового засідання. Захисник ОСОБА_7 з даного часу мав можливість і обов'язок належної підготовки до судового засідання та забезпечення ефективного використання часу відведеного для проведення судового засідання.
Отже, з огляду на завчасну поінформованість сторін про обмежені часові можливості участі свідка у судових засіданнях, а також на неодноразові роз'яснення суду щодо необхідності бути готовими до розгляду справи без зволікань, будь-які подальші дії чи бездіяльність сторони захисту, які призводять до відкладення судового засідання, у тому числі непідготовленість до заявлення власних клопотань, ненадання пояснень з приводу уже досліджених та долучених доказів обвинувачення, заявлення клопотань без належного обґрунтування або в момент, коли це очевидно унеможливлює продовження розгляду, не можуть визнаватися об'єктивно зумовленими.
Суд наголошує, що процесуальні права надані стороні захисту з метою забезпечення змагальності та справедливості розгляду, а не для створення перешкод у здійсненні правосуддя. Відтак будь-яка поведінка, що фактично спрямована на зрив судового засідання або безпідставне відкладення розгляду справи незалежно від того, чи стосується вона допиту свідків, дослідження письмових чи речових доказів, надання пояснень, чи реалізації інших процесуальних прав, свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та суперечить завданню кримінального провадження щодо забезпечення розгляду справи у розумні строки.
Суд вбачає, що наразі захисник ОСОБА_7 не обрав шлях реалізації своїх функцій шляхом подання доказів, здійснення дослідження матеріалів, спростування доводів сторони обвинувачення чи реалізації інших передбачених законом інструментів захисту, а діє виключно шляхом створення процесуальних перешкод для судового розгляду, що призводить до затягування розгляду кримінального провадження протягом значного часу.
Суд визнає, що адвокат має право на власну стратегію захисту, однак така стратегія не може полягати у свідомому створенні штучних перешкод для здійснення правосуддя. Якщо виправдовувати подібні дії як нормальну практику адвокатської діяльності, це фактично призводить до руйнування функцій суду, оскільки унеможливлює розгляд кримінального провадження в розумні строки та створює ситуацію, коли інститут адвокатури перетворюється не на механізм захисту прав і свобод, а на інструмент уникнення кримінальної відповідальності шляхом затягування розгляду з метою, зокрема, спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Право на професійну правничу допомогу не означає, що адвокат може діяти всупереч завданням кримінального провадження, визначеним ч. 2 КПК України, зокрема обов'язку забезпечити швидкий, повний і неупереджений розгляд справи. Дисциплінарні органи адвокатури мають запобігати формуванню практики, за якої формальне посилання адвоката на зайнятість чи інші необґрунтовані причини використовуються як інструмент зриву судового розгляду та позбавлення держави можливості належно здійснювати правосуддя.
Колегія суддів звертає увагу, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, на момент його вчинення належало до категорії нетяжких злочинів і, за версією обвинувачення, було вчинене у січні 2022 року. Отже, за загальним правилом п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності у п'ять років спливатиме у січні 2027 року. При цьому, обвинувальний акт у даному провадженні надійшов до суду ще 23 вересня 2022 року, і наразі Суд перебуває на стадії допиту свідків, яка не може змінена на іншу (наприклад, дослідження письмових доказів захисту) через недобросовісну поведінку захисту.
Так, в ході судового розгляду Судом встановлено поведінку сторони захисту спрямовану на відкладення судових засідань, однак рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 2/1 від 16 січня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи.
В свою чергу, Суд, зі свого боку, використав усі надані законом механізми для забезпечення явки обвинуваченого ОСОБА_6 та належної участі захисника ОСОБА_7 . Зокрема, Суд неодноразово звертався до Апарату Верховної Ради України для підтвердження фактичної участі обвинуваченого ОСОБА_6 у пленарних засіданнях, а також перевіряв обґрунтованість заявлених захисником причин неможливості з'явитися до суду шляхом направлення відповідних запитів. З метою недопущення порушення права ОСОБА_6 на захист, Суд неодноразово залучав захисника з центру безоплатної вторинної правничої допомоги, однак кожне доручення центру в подальшому було скасовано, у зв'язку з наявністю у обвинуваченого захисника за договором, який, попри офіційний статус договірного захисника, фактично ухиляється від виконання своїх професійних обов'язків, систематично зловживаючи процесуальними правами на шкоду реалізації завдань кримінального провадження.
Також суд має реагувати і на подальшу поведінку учасників, яка має ознаки зловживання правами з метою затягування розгляду справи, що мало місце і після вказаного рішення КДК, а відтак має обов'язок відреагувати на вказані в ухвалі події. У разі бездіяльності може скластись враження, що суд сприяє недобросовісній поведінці учасників.
Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката. Згідно ордеру на правову допомогу встановлено, що захисник ОСОБА_7 здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_3 .
З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що в діях захисника ОСОБА_7 наявні ознаки дисциплінарного проступку, який проявляється у неналежному виконанні професійних обов'язків, зокрема у штучному створенні причин для відкладення судових засідань, неготовності до судових засідань тощо. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для надання оцінки діям захисника ОСОБА_7 , з метою запобігання формуванню неправильної практики зловживання процесуальними правами та забезпечення належного здійснення правосуддя відповідно до закону.
Керуючись ст. 28, 47, 52, 134, 138, 318, 324, 369, 372 КПК України, суд,-
Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001004 від 11 грудня 2018 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області № 16/2 від 07 листопада 2018 року, поштова адреса адвоката: АДРЕСА_3 ) за невиконання процесуальних обов'язків у розгляді справи № 991/4071/22, провадження № 1-кп/991/58/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2
ОСОБА_3