05 березня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/24348/24
Провадження № 22-ц/4815/308/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 22 вересня 2017 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2017 року. Від шлюбу мають доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що подружні стосунки між ними не склалися в силу різних поглядів на сімейне життя, права та обов'язки чоловіка і дружини, діаметрально протилежних інтересів і планів на майбутнє та несумісності характерів, відтак подальше спільне життя і проживання однією сім'єю стало неможливим. На даний час вони з відповідачем проживають окремо один від одного, тривалий час не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. Фактично, шлюб між нею та відповідачем існує формально, що повністю суперечить її інтересам. Примирення між ними є неможливим, оскільки вона не зацікавлена у збереженні цієї сім'ї та в існуванні цього шлюбу.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2025 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області актовий запис №16 - розірвано.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без задоволення.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалене заочно без участі відповідача, який, за його твердженням, не отримував судових повісток, тому не зміг реалізувати процесуальні права, подати заперечення та просити про надання додаткового строку для примирення.
Суд не врахував фактичні взаємини сторін, постійне спілкування подружжя, відсутність істотного конфлікту та зацікавленість відповідача у збереженні сім'ї. На думку апелянта, шлюб може бути збережений, а суд не надав належної оцінки цим обставинам.
Суд надав сторонам лише три місяці для примирення, тоді як, на переконання відповідача, з урахуванням перебування позивачки за кордоном та воєнної ситуації в країні, цього строку було недостатньо.
Апелянт зазначає, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником за довіреністю, а позицію позивачки у суді висловлював її представник.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги апелянт вказував на порушення судом норм процесуального права, зокрема, неналежне повідомлення про дату, час і місце засідання.
Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно з частинами 2-6 ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18) вказано, що «у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (а. с. 114), згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25 липня 2018 року на 12 год 25 хв. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання».
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дану справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
Суд направляв повідомлення відповідачу у спосіб передбачений частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України.
Водночас матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянта (відповідача) було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки про дату, час і місце судового засідання суду за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.
При цьому, наявні в матеріалах справи довідки про доставку відповідачу судових повідомлень у месенджер Viber не є доказом належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, оскільки із заявою про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою месенджера відповідач не звертався, номер власного мобільного телефону не вказував.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Так, інтереси відповідача представляв адвокат Ошурко Й.М., що має електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Судом встановлено, що після відкладення розгляду справи на 02 вересня 2025 рік, секретарем судового засідання створено технічний документ - внесення дат слухання та судові повістки учасникам, однак з картки руху документа в електронному суді вбачається, що вказані документи доставлені до електронного кабінету адвоката 09 вересня 2025 року, тобто вже після судового засідання.
З огляду на допущені судом першої інстанції порушення п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, а саме, що справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності відповідача , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, і такою підставою апелянт обґрунтовував апеляційну скаргу, відтак наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті вимог, які є предметом даного апеляційного перегляду.
Судом встановлено, що 22 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області, за актовим записом №16, між сторонами було зареєстровано шлюб, що стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 22 вересня 2017 року.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 квітня 2019 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина 1 статті 24 СК України).
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини 3 статті 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - це одна з основних його засад.
Отже, з огляду на принцип добровільності шлюбу, подальше існування шлюбу за відсутності волевиявлення одного з подружжя на його збереження є неприпустимим. Право кожного з подружжя на припинення шлюбних відносин не може бути обмежене, а примушування особи до перебування у шлюбі всупереч її волі суперечить вимогам сімейного законодавства.
Позивач звернулася до суду з позовом у грудні 2024 року.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2025 року сторонам надано строк для примирення тривалістю три місяці.
У червні 2025 року ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення провадження, в якому повідомила про недосягнення примирення та наполягала на продовженні розгляду справи і задоволенні позову.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року провадження у справі було поновлено, а судове засідання призначено до розгляду на 18 липня 2025 року.
16 липня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Ошурко Й.М., через канцелярію суду, подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно протоколу судового засідання від 18 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 02 вересня 2025 року.
Протягом тривалого часу розгляду справи позивачка не заявляла про примирення сторін чи відмову від позову.
Водночас відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про фактичне продовження шлюбних відносин або реальну можливість збереження сім'ї.
Відтак, законним та обґрунтованим буде висновок суду про наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами за небажання позивачки продовжувати шлюбні відносини з відповідачем.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки за час розгляду справи судами позивач не змінила своєї позиції.
З огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Сарненського району Рівненської області актовий запис №16 - розірвати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.