Житомирський апеляційний суд
Справа №947/29114/25 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
05 березня 2026 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 947/29114/25 за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Березенської Юлії Олександрівни на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Полонця С.М. у місті Житомирі,
У серпні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач, Товариство) звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість:
- за договором позики №2578726 в розмірі 48 160,50 грн, з яких: 11 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 36 460,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за договором позики №77123368 в розмірі 9 621,80 грн, з яких: 4 350,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5 271,80 грн - сума заборгованості за відсотками. Всього просив стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 57 782,30 грн, а також вирішити питання судових витрат.
Позов мотивувався тим, що 02 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики №2578726 згідно умов якого, відповідач отримав кредит в розмірі 12 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за його користування.
Зазначав, що згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату від суми позики.
Вказував, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ 1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Також стверджував, що відповідно до реєстру боржників №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, з урахуванням п.2 Додаткової угоди №28 від 30 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48 160,5 грн, з яких: 11 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 460,5 грн - сума заборгованості за відсотками.
14 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено Договір Позики № 77123368, за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 621,8 грн, з яких: 4 350,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 271,8 грн - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права грошової вимоги до відповідача за вищезазначеними договорами позики, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 2578726 від 02 січня 2024 року в розмірі 48 160,50 грн, за договором позики № 77123368 від 14 грудня 2021 року в розмірі 9 621,80 грн. Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі 57 782,30 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність через недоведеність обставин, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та вирішити питання розподілу судових витрат.
Представник відповідача в апеляційній скарзі зазначила, що позивач, звертаючись до суду із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, мотивував законність таких вимог тим, що 14 грудня 2021 року між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Договір позики (ануїтент) №77123368, відповідно до положень якого: сума кредиту - 4350,00 грн; строк кредиту - 64 днів; процентна ставка -1,6 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість позики - 7 446,80 грн. Графіком платежів, що зазначений у п.2.3. Договору, а також Додатком №1 до Договору “Таблиця обчислення загальної вартості кредиту», передбачено порядок погашення кредитної заборгованості шляхом сплати чотирьох платежів: 29.12.2021 - 1861,70 грн; 14.01.2021 - 1861,70 грн; 30.01.2021 - 1861,70 грн; 15.02.2021 - 1861,70 грн.
Крім того, пунктом 4 Договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються на залишок позики згідно Графіку платежів за кожен день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення.
Також, позивач звернувся із вимогами про стягнення із відповідача заборгованості за Договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2578726, що був укладений 02 січня 2024 року між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Згідно умов цього правочину, сума кредиту - 12 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, дата повернення позики - 01 лютого 2024 року, базова процентна ставка за перший день користування позикою - 40,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою - 3 %, орієнтовна загальна вартість позики - 16860 грн.
Представник звертає увагу на ту обставину, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту видачі кредиту за умовами кредитних договорів №77123368 від 14 грудня 2021 року та №2578726 від 02 січня 2024 року.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитних договорів на рахунок відповідача.
Представник відповідача наголошує, що Договір позики №77123368 між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений 14.12.2021, а договір позики №2578726 - 02.01.2024.
Тобто, після укладення між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №77123368 вказано лише у Реєстрі прав вимоги №11 від 27.10.2023, а за Договором позики №2578726 вказано лише у Реєстрі прав вимоги №24 від 16.05.2024, і не існувало на момент укладення Договору факторингу від 14.06.2021.
Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною. Проте, жодної визначеної вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу№14/06/21 від 14.06.2021 не існувало.
Таким чином, на момент укладення Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, за яким відступлено права вимоги, боргові зобов'язання ОСОБА_1 за обома договорами позики ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникли зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ “ФК “ЄАПБ» на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Також представник відповідача звертає увагу суду апеляційної інстанції, що первісним кредитором за Договором позики №77123368 від 14.12.2021 було нараховано: 5 271,80 грн процентів за користування кредитом за ставкою 1,6 % в день за період з 14.12.2021 по 23.02.2022, у той час як строк кредитування за договором складає 64 дні - до 15.02.2022. Також, первісним кредитором за Договором позики №2578726 від 02.01.2024 було нараховано: 36 450,60 грн процентів за користування кредитом. Проте, жодних відомостей про процентну ставку та період нарахування процентів за цим договором розрахунок заборгованості не містить.
Крім того, із тексту позову не вбачається розрахунків заборгованості за Договором позики №2578726 від 02 січня 2024 року, за який період нараховані відсотки за користування кредитними коштами, та за якими саме відсотковими ставками, а тому природа виникнення заборгованості зі сплати відсотків на загальну суму 36 450,60 грн є необгрунтованаою.
А відтак, неможливим є визначення періоду нарахування вимог позивача, що виникли у зв'язку з невиконанням кредитного договору, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
Крім того, частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Представник звертає увагу на ту обставину, що 30 вересня 2014 року ОСОБА_1 на підставі указу Президента України “Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу.
13 липня 2015 року відповідач на підставі Указу Президента України №308/2015 від 12.06.2015 “Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію", був звільнений з військової служби.
21 липня 2015 року ОСОБА_1 на підставі указу Президента України “Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу.
23 липня 2024 року відповідач на підставі наказу КДШВ ЗСУ№104-РС від 13 липня 2024 року був звільнений з військової служби (у зв'язку з інвалідністю).
Таким чином, при нарахуванні йому заборгованості за договором мали бути враховані положення п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де закріплено, що штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Також представник відповідача зазначає, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 поніс та очікує понести під час розгляду даної цивільної справи в суді апеляційній інстанції, складає 14 000,00 грн у тому числі витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та на професійну правничу допомогу.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договорів позики та існування заборгованості за вказаними договорами позики в загальному розмірі 57 783,30 грн.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду, виходячи з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи 02 січня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №2578726, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу позику в розмірі 12 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 01 лютого 2024 року зі сплатою процентної ставки (базової) ставки у розмірі 40,21 % - за перший день користування кредитними коштами, а також 3,00 % - починаючи з другого дня користування позикою до дати повернення позики, знижена процентна ставка - 0,01 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - у 3,50% в день, орієнтована річна процентна ставка - 6162,22 % річних, орієнтовна загальна вартість позики - 16860,00 грн.
Даний договір позики підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 18ge9w1Yn7 (а.с. 10).
У Додатку № 1 до вищевказаного договору позики - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що невід'ємною частиною договору, сторони визначили порядок повернення кредиту та відсотків за договором позики, а також загальну вартість кредиту у розмірі 16 860,00 грн (а.с. 11).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, з урахуванням п.2 Додаткової угоди №28 від 30 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48 160,5 грн, з яких: 11 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 460,5 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.20).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договірних зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному 48 160,5 грн, з яких: 11 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 460,5 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.22).
Крім того, 14 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (ануїтет) №77123368, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 350,000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 1,6% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Строк надання кредиту визначено у 64 календарних днів (а.с.23).
Договір був підписаний електронним підписом позичальника 74сQrzjDkN.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги до боржників, зокрема і до відповідача.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2 Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.12-14).
27 жовтня 2023 року додатковою угодою №12 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що положення даної додаткової угоди діють включно щодо Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів (а.с.24).
Відповідно до витягу Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором позики в сумі 9 621,80 грн, з яких: 4 350,00 грн - заборгованість за основним боргом; 5 271,80 грн - заборгованість за відсотками; 0 гривень - заборгованість за пенею (а.с.27).
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за договором №77123368 становить 9 621,80 грн, з яких: 4 350,00 грн - заборгованість за основним боргом; 5 271,80 грн - заборгованість за відсотками; 0 гривень - заборгованість за пенею (а.с.28-30).
Розмір загальної заборгованості позичальника за кредитними договорами становить 57 782,30 грн.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
За правилами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. (ч. 1ст. 1077 ЦК України)
За приписами частини 1 статті 1078 ЦК України, частини 1 статті 1082 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.
Так, на підтвердження факту відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надано наступні докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за договором позики №77123368 від 14.12.2021 року та договором позики №2578726 від 02.01.2024 року: Договір факторингу № 14/06/21, укладений 14 червня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с.12-14); Додаткову угоду №2 до Договору факторингу (а.с.15); Додаткову угоду №7 до Договору факторингу (а.с.16); Додаткову угоду №24 до Договору факторингу (а.с.17) Акт прийому-передачі Реєстру боржників №24 від 16.05.2024 (а.с. 18); Витяг з Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 20; Додаткову угоду №28 до Договору факторингу (а.с.25); Додаткову угоду №12 до Договору факторингу (а.с.24); Акт прийому-передачі Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 (а.с. 25); та Витяг з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 27).
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу №14/06/21 сторони погодили, що перехід від Клієнта та Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним Реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного Реєстру боржників і вказується в таких Реєстрах боржників. (п.3.1. Договору).
У Витягу з Реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 20), наявне прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 та встановлено, що ТОВ " Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за договором позики №2578726 від 02.01.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 в сумі 8 160,50 грн.
У Витягу з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 27), наявне прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 та встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за Договором позики № 77123368 від 14.12.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 в сумі 9 621,80 грн.
Зі змісту Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року вбачається, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру, а не з моменту проведення розрахунків між сторонами договору.
Відомостей про визнання недійсним Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року матеріали справи не містять.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що на момент укладення між первісними кредиторами і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договорів про відступлення права вимоги ще не виникло зобов'язання між первісними кредиторами і відповідачем, адже між ними ще не було укладено кредитних договорів, суд зазначає, що Договори про відступлення прав вимоги є рамковою угодою, яка підтверджує згоду сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу.
За умовами Договору факторингу №14/06/21, сторони погодили, що первісний кредитор відступає новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог.
Реєстр боржників № 24 від 16.05.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року; Реєстр боржників № 11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав кредитора за кредитними договорами, підписані після укладення цих договорів.
З огляду на викладене, факт передачі права вимоги позивачу за вищезазначеними договорами підтверджений належними доказами, доданими до даної позовної заяви.
Проте, слушними є твердження адвоката Березенської Ю.О. про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення перерахунку коштів за кредитними договорами ОСОБА_1 .
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції Договір позики № 77123368 від 14.12.2021 року; Договір позики № 2578726 від 02.01.2024 року; договір про відступлення права вимоги та розрахунки заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Платіжні доручення, квитанції тощо про перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів за вказаними кредитними договорами в матеріалах справи відсутні. Відтак, доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаними договорами за зазначеними ним реквізитами позивачем не надано.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог.
Згідно статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо вирішення питання судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.
За правилами пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 634,00 грн, який був сплачений при зверненні з апеляційною скаргою.
Окрім того, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Березенська Ю.О. в апеляційній скарзі просила стягнути із позивача витрати, понесені відповідачем за надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до умов договору сторони погодили, що в рамках цього Договору адвокат Березенська Ю.О., яка має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого Радою адвокатів Житомирської області №000874 від 30.08.2017 року, зобов'язується надати Чабану М.В. правничу допомогу у справі №947/29114/25 в обсязі та на умовах передбачених даним договором, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги у порядку, в строки та на умовах, визначених цим Договором.
В розділі 3 зазначеного договору сторони погодили, порядок розрахунків.
Вартість Послуг Виконавця становить:
2 000,00 - отримання доступу до матеріалів справи в Електронному суді, вивчення матеріалів справи (документів), їх аналіз та надання консультації клієнту за результатами вивчених документів/матеріалів;
8 000,00 - підготовка, формування та подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, заяв, клопотань, отримання судового рішення виконавчих листів, пред'явлення їх до виконання;
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження цих витрат представником відповідача до апеляційної скарги було долучено наступні документи: копію ордера серії АМ № 1170723 від 26 листопада 2025 року (а.с. 93), копію договору про надання правничої допомоги №49 від 26 листопада 2025 року (а.с. 94-96), копію квитанції до прибуткового касового ордера №29 від 26 листопада 2025 року про оплату послуг правничої допомоги в розмірі 2 000,00 грн (а.с. 98), копію платіжної інструкції № «2PL137267 від 04 грудня 2025 року на суму 8 000,00 грн (а.с. 98).
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною відповідача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, розгляд справи проведено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Також враховуючи відзив представника позивача із запереченнями щодо зазначеного представником відповідача розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений стороною відповідача розмір вартості послуг за правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову.
Апеляційний суд убачає підстави для застосування положень частини 5 статті 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу і зменшує їх до 5 000,00 грн, які підлягають стягненню із позивача на користь відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Березенської Юлії Олександрівни - задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 3 634, 00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 5 000 грн витрат на правничу допомогу, які понесені в апеляційному суді.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Судді