Справа № 166/1503/25 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.
Провадження № 22-ц/802/296/26 Доповідач: Киця С. I.
06 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 08 грудня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал") в вересні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6984254 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 7500,00 грн та у строк визначений умовами кредитного договору. 24 вересня 2024 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до якого на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 . Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24140,20 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024 у розмірі 24140,20 грн із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7350,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 11113,20 грн, прострочена заборгованість за комісією - 777,00 грн, неустойка - 4900,00 грн, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024 в розмірі 15529,50 грн, з яких тіло кредиту - 7350,00 грн, проценти за користування кредитом - 7402,50 грн, комісія - 777,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" 1558,34 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що позивачем не доведено факту перерахування ТОВ "Мілоан" 7500,00 грн кредитних коштів відповідачу, оскільки зі змісту виписки по рахунку № НОМЕР_1 за 26.04.2024, наданої АТ КБ “ПриватБанк», встановлено, що транзакція за платіжною інструкцією № 129402283 на суму 4500,00 грн не здійснювалась. Платіжне доручення, надане позивачем, не підтверджує фактичного переказу коштів, оскільки на ньому відсутні реквізити, що свідчать про його виконання банківською установою, а саме підпис уповноваженої особи банку, штамп, дата валютування. Банк не може виконати платіжне доручення за відсутності повних реквізитів рахунку отримувача. Так, номер платіжної картки має чітку структуру: перші цифри (БІН) - ідентифікують банк-емітент, остання цифра - контрольне число, середня группа цифр - унікальний ідентифікатор клієнта (номер рахунку). У наданому документі саме ця ключова частина (ідентифікатор клієнта) прихована символами маскування. Наявність маскування свідчить про те, що цей документ у такому вигляді ніколи не подавався до банку. Відомість про щоденні нарахування та погашення, надана ТОВ "Мілоан", є внутрішнім документом, і не є первинним розрахунковим документом, а тому факт нібито часткової оплати відповідачем встановлено тільки на підставі таблиці зацікавленої особи. Позивач не надав трафіку оператора мобільного зв'язку, інтернет провайдера на підтвердження авторизації відповідача на сайті кредитора, що свідчить про відсутність у позивача реальних доказів укладення кредитного договору. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 квітня 2024 року ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 6984254, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 410718. За умовами Кредитного договору ТОВ "Мілоан" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 7500 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 350 днів (п. 1.3 Кредитного договору) з 26 квітня 2024 року до 11 квітня 2025 року (п.п. 1.3, 1.4 Кредитного договору) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 29473,5 грн, які нараховуються за ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку заборгованості за кредитом (п. 1.5.2, п. 1.5.3 Договору). Комісія за надання кредиту 851 грн (п. 1.5.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний виподок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.
Згідно з п. 6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Мілоан".
Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 410718, що підтверджено довідкою про ідентифікацію.
Відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 7500 грн відповідно до кредитного договору, що підтверджено платіжним дорученням № 129402283 від 26.04.2024 ТОВ «Мілоан».
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції.
Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.
Загалом електронний підпис не обов'язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов'язувався.
Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов'язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, та його електронну пошту. Зазначені у договорі номер мобільного телефону та адреса електронної пошти ОСОБА_1 відповідають тим, які вказані ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. Позивачем до позовної заяви додано довідку первісного кредитора на підтвердження відомостей про одноразовий ідентифікатор 410718, який відправлений на номер телефону позичальника НОМЕР_2 26 квітня 2024 року о 21:44:41. Відповідач не довів того, що вказаний телефонний номер належить не йому чи його телефонним номером чи електронною поштою скористались інші особи у час укладення кредитного договору.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не укладення кредитного договору.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факту перерахування ТОВ "Мілоан" 7500,00 грн кредитних коштів відповідачу, оскільки зі змісту виписки по рахунку № НОМЕР_1 за 26.04.2024, наданої АТ КБ “ПриватБанк», встановлено, що транзакція за платіжною інструкцією № 129402283 на суму 4500,00 грн не здійснювалась. Платіжне доручення, надане позивачем, не підтверджує фактичного переказу коштів, оскільки на ньому відсутні реквізити.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції витребував інформація, а саме виписку по рахунку ТОВ «Міолан» за 26.04.2024, у АТ КБ «Приватбанк», яка за вих. № 20.10.0.0/7-251030/87097-БТ від 07.11.2025 надійшла до суду. З виписки встановлено перерахування коштів (онлайн-кредитування) для подальшого зарахування на карти фізичних осіб. Також позивачем надано копію платіжного доручення 129402283 від 26.04.2024 про перерахування ОСОБА_1 7500,00 грн з призначенням платежу «кошти згідно договору 6984254». Номер картки вказаний в платіжному дорученні 414949ХХХХХХ5888 відповідає номеру, вказаному в заяві на отримання кредиту від 26.04.2024. В анкеті-заяві на кредит № 6984254 від 26.04.2026 наведено процес оформлення та розгляду заяви 6984254 з зазначенням дати і часу, ІР адресу з якої подано заяву:194.44.26.72.
Відповідач не надав спростування зазначено, як то виписки по своєму рахунку за 26.04.2024, виписки по рахунку за ті дні, коли проводилось часткове погашення кредиту (16.05.2024, 31.05.2024), чи довідки про відсутність у нього рахунку. А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відомість про щоденні нарахування та погашення, надана ТОВ "Мілоан", є внутрішнім документом, і не є первинним розрахунковим документом, а тому факт нібито часткової оплати відповідачем встановлено тільки на підставі таблиці зацікавленої особи.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 24 вересня 2024 року укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ/, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило за грошові кошти ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників за кредитними договорами.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 24140,20 гривень, з яких 7350 грн - сума заборгованості за сумою кредиту; 11113,20 - грн сума заборгованості за процентами, 777 грн - комісія, 4900 - неустойка.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів та не надано доказів своєчасності повернення кредиту, а тому висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення основної суми кредиту у розмірі 7350,00 грн є правильним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
З наданої позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024 установлено, що первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом протягом 150 днів за ставкою 1,4% за період з 26.04.2024 року по 23.09.2024.
Відповідачем згідно вказаної відомості, яка неспростована відповідачем, повернуто 150,00 грн основної заборгованості (тіла кредиту) та сплачено 3675,00 грн процентів за користування кредитом. Кредитні кошти згідно кредитного договору від 26 квітня 2024 року надавались строком на 350 дні. Проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором згідно наданої відомості по 23.09.2024.
Стаття 8 Закону України “Про споживче кредитування» доповнена Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року частиною 5, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
На підставі викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що укладаючи 26.04.2024 договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитор не мав права визначати проценту ставку у розмірі 1,4% за один день користування кредитом протягом вищезазначених строків 150 днів, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день. Судом першої інстанції проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків за процентною ставкою 1% за кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024 за користування кредитом протягом 150 днів за періоди: 7500,00 грн (сума боргу) х 1% : 100 % = 75,00 грн х 35 днів = 2625,00 грн; 7350,00 х 1% : 100% = 73,50 х 115 днів = 8452,50 грн. Разом 11077,50 грн. Оскільки відповідачем відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення сплачено відсотків 3675,00 грн (2100,00 + 1575,00 = 3675,00) грн. - 16.05.2024 на суму 2100,00 грн та 31.05.2024 на суму 1575,00 грн, то загальний розмір заборгованості зі сплати відсотків за кредитним договором № 6984254 від 26.04.2024 становить 7402,50 грн (11077,50 грн - 3675,00 грн).
Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити комісію пов'язану з наданням кредиту в розмірі 851,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 процентів одноразово в момент видачі кредиту. А тому підставною є вимога позивача про стягнення з відповідача комісії пов'язаної з наданням кредиту в розмірі 777,00 грн з врахуванням її часткової сплати відповідачем 16.05.2024 у сумі 37,00 грн та 31.05.2024 у сумі 37,00 грн.
Згідно до пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у стягненні з відповідача неустойки в сумі 4900 грн.
Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 08 грудня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 06 березня 2026 року.
Головуючий - суддя
Судді