Справа № 158/68/26 Провадження №11-сс/802/110/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
детектива ОСОБА_7 ,
представника власника майна -
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 18 лютого 2026 року про арешт майна (ЄРДР № 72025031050000017),
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду від 18 лютого 2026 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 . Накладено арешт на майно, що вилучене 12.02.2026 під час проведення санкціонованого обшуку в трьох прохідних кабінетах (оф.302, 303, 304) на третьому поверсі, що розташовані за адресою Львівська область, Шептицький район, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, буд. 7.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника вилученого майна подав апеляційну скаргу. В якій зазначає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, в частині накладення арешту на грошові кошти, оскільки відсутні підстави їх арешту. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти скасувати та відмовити в їх арешті .
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, міркування представника власника майна, який підтримав апеляцію з підстав викладених в ній, думку прокурора та детектива, які, кожен зокрема, заперечили доводи скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу ЄРДР убачається, що детективами ТУ БЕБ у Волинській області, за процесуального керівництва Волинської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025031050000017 від 31.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.
З матеріалів справи встановлено, під час проведення 12.02.2026 санкціонованого обшуку в трьох прохідних кабінетах (оф.302, 303, 304) на третьому поверсі, що розташовані за адресою Львівська область, Шептицький район, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, буд. 7, виявлено та вилучено майно, зокрема грошові кошти, які 13.02.2026 постановою старшого детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_7 , визнано речовими доказами.
Вилучене майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, що підтверджується матеріалами НСРД, з чим погоджується і апеляційний суд.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 18 лютого 2026 року про арешт майна - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді