Справа №:755/3269/26
Провадження №: 1-кс/755/1009/26
"05" березня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026105040000132 від 14.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи засудженим 31.03.2025 року Дарницьким районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 , за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 16:00 14.02.2026 року, перебуваючи на пр-ті Л. Каденюка в місті Києві, побачив на землі прозору пластикову ємність, в якій знаходилась кристалічна речовина світлого кольору, зовні схожа на особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на незаконне зберігання без мети збуту для подальшого власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 підняв із землі знайдену ним пластикову ємність, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання шляхом підняття знайденого для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 помістив вищевказану ємність з незаконно придбаною кристалічною речовиною світлого кольору, до правої кишені джинсових штанів, в які був одягнений, та став незаконно зберігати психотропну речовину при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту.
Того ж дня, 14.02.2026 року, приблизно о 16:22 за адресою: м. Київ, пр-т Л. Каденюка, 13-А, ОСОБА_4 зупинили працівники ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, які перебували в пішому патрулі по відпрацюванню території Дніпровського району, яким він повідомив, що зберігав при собі прозору пластикову ємність з кристалічною речовиною світлого кольору невідомого походження, для власного вживання, без мети збуту..
У подальшому, 14.02.2026 року в період часу з 17:09 до 17:18 за адресою: м. Київ, пр-т Л. Каденюка, 13-А, співробітники поліції, у присутності двох понятих із застосуванням технічних засобів фіксації провели особистий обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_4 з правої кишені джинсових штанів виявлена та вилучена прозора пластикову ємність з кристалічною речовиною світлого кольору.
Згідно висновку експерта у наданій на дослідження речовині білого кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP у речовині становить 0,683 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - PVP, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: від 0,15 г.
26.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 3 років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також а також наявність ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення злочину, у вчиненні якого він на цей час підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;
- п. 4 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме не з'являтися на виклики слідчого чи прокурора, що в свою чергу може вплинути на строки досудового розслідування;
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , офіційно не працює та не має постійного джерела доходу та був раніше судимим, він може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи на даний час будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він, не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти спроби переховуватися від органів слідства, прокуратури та суду і поза межами м. Києва. Крім того, такий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного, який вчинив нетяжке кримінальне правопорушення.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування та прокуратури не було звернень із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку. 14.02.2026 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер 12026105040000132. 26.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. До матеріалів клопотання додано копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, розписка підозрюваного про вручення йому копії клопотання, а також копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. У судовому засіданні, на думку слідчого судді, на даний час встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності. При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке.Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаний з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним ймовірно вчинено нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років. Тому даний ризик є цілком реальним.
Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний раніше судимий, офіційно не працевлаштований, тому може вчинити новий злочин.
Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк до трьох років; вік та стан здоров'я підозрюваного на час розгляду клопотання; репутацію підозрюваного - раніше судимий; майновий стан - офіційно не працевлаштований (немає стабільного джерела доходу); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 квітня 2026 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва за першою вимогою та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки: не відлучатися з місця свого проживання та м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або засобів телефонного зв'язку; не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні . Роз'яснитиОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 06 березня 2026 року о 09 годині 50 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1