Номер провадження 2/754/2538/26
Справа № 754/18035/25
Іменем України
04 березня 2026 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нестеренка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та у прийнятті позовної заяви зі зміненим предметом та підставою позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про зміну формулювання причин звільнення, -
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
04.03.2026 року до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку, в якій позивач просить визнати причини пропуску процесуального строку, який встановлено ч.3 ст.49 ЦПК України, поважними та поновити пропущений процесуальний строк. Разом із даною заявою позивачем подано позовну заяву із зміненими предметом та підставами позову, в якій позивач просить визнати його звільнення як таке, що відбулось без законної підстави та поновити його на роботі.
В судовому засіданні позивач просив задовольнити дану заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд зазначає наступне.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, про що неодноразово зазначалося зокрема у постановах Верховного Суду від03липня 2024 року в справі № 759/17146/20, від 22 травня 2024 року в справі №128/285/18.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У постанові Верховного Суду 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц зроблено правовий висновок, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року в справі №657/1024/16-ц дійшла до висновку, що в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2025 року у справі № 760/8262/25.
У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від13серпня 2024 року у справі № 914/3080/20.
Як вбачається із положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 127 ЦПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку позивач посилається на те, що з грудня 2005 року по березень 2026 року мікрорайон міста Києва «Лісовий», де він проживає, перебував під масованими атаками країни агресора - рф, що детермінувало тривалі відключення електро/теплоенергії, та керуючись закликом Голови Київської міської Ради - Віталія Кличка, залишити межі м.Києва, він був вимушений виїхати з м.Києва.
Суд, з урахуванням положень ч.3 ст.49 ЦПК України зазначає, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, провадження у якій було відкрито 03.11.2025 року, 20.11.2025 року позивачем було подано відповідь на відзив, 01.12.2025 року позивач знайомився з матеріалами справи, 10.12.2025 року було призначено перше судове засідання за участю сторін, яке не відбулось через відсутність електроенергії. Наступне судове засідання було проведено 28.01.2026 року, в якому сторони надали пояснення, зокрема, позивач був допитаний як свідок, та було оголошено перерву для підготовки до судових дебатів. Із заявою же про поновлення процесуального строку позивач звернувся лише 05.03.2026 року, не долучивши до клопотання жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у поданій заяві стороною позивача належним чином не обґрунтовано та не доведено поважність причин пропуску процесуального строку для подання заяви про зміну предмету та підстав позову, не наведено об'єктивних причин, які б вказували на те, що позивач не мав змоги подати вказану заяву у встановлений законом строк з об'єктивних причин. Відтак, зважаючи на необхідність дотримання принципу змагальності, розумності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку, у такій слід відмовити.
Окремо суд вважає необхідним зазначити про те, що вимогами первісного позову є зміна формулювання причини звільнення позивача відповідно до Наказу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» від 28 липня 2025 року №243к/тр «Про звільнення працівника».
В той же час, з позовної заяви, долученої до клопотання вбачається, що позивач просить визнати його звільнення з КП «Житло-сервіс» від 28 липня 2025 року як таке, що відбулося без законної підстави та поновити його на посаді начальника Юридичного відділу КП «Житло-сервіс». Тобто, в порушення вимог частини третьої статті 49 ЦПК України позивач фактично змінює як предмет позову, так і його підстави, що є неприпустимим.
Враховуючи зазначене, у прийнятті позовної заяви зі зміненим предметом та підставою позову, поданої з пропуском процесуального строку після початку першого судового засідання, необхідно відмовити, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з такою вимогою шляхом подання до суду нової позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та у прийнятті позовної заяви зі зміненим предметом та підставою позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про зміну формулювання причин звільнення - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 06 березня 2026 року.
Суддя: