Справа № 752/21450/25
Провадження №: 1-кп/752/1432/26
підготовчого судового засідання
06.03.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
провівши в приміщенні суду у місті Києві відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12025100010001706, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 01.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України (примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з пошкодженням майна), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2025 за № 12025100010001706, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.
Потерпілим у кримінальному провадженні за поданим обвинувальним актом визначено громадянина ОСОБА_5 .
20.01.2026 у підготовчому судовому засіданні прокурор надав пояснення щодо правильності визначення підсудності кримінального провадження, відповідності обвинувального акта вимогам КПК України та відсутності підстав для закриття провадження, а також просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинувачених заявив клопотання про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні повідомлення про завершення досудового розслідування здійснено з порушенням ст. 290 КК України, досудове розслідування у ньому не було завершено, а строк досудового розслідування, визначений у ст. 219 КПК України, сплив 28.09.2025.
Так, з виступу захисника та поданого клопотання вбачається, що
-28.07.2025 ОСОБА_7 і ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КПК України;
-29.08.2025 слідчим слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного Управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування;
-01.09.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. Проте слідчий ОСОБА_12 діяв з перевищенням своїх службових повноважень та без відповідного доручення прокурора;
-у дорученні на відкриття матеріалів відсутня дата його складання.
У клопотанні та у виступі захисник посилався на норми процесуального законодавства та судову практику, позиції Верхового Суду щодо закінчення строків досудового розслідування.
До клопотання приєднано копію протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 01.09.2025, який містить зауваження захисників.
Захисник ОСОБА_9 , обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 .
Прокурор заперечив проти закриття провадження, послався на те, що таке клопотання є маніпуляцією сторони захисту у питанні трактування норм законодавства, надав суду для вивчення письмове доручення прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 слідчому ОСОБА_14 відкрити сторонам кримінального провадження матеріали кримінального провадження в повному обсязі. Також прокурор зазначив, що у процедуру завершення досудового розслідування входить поняття відкриття матеріалів досудового розслідування як його невід'ємна частина. За твердженнями прокурора, слідчий мав повноваження на повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріали, зокрема обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання захисника ОСОБА_8 з додатком, суд з'ясував, що
-19.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001706 внесено відомості про кримінальне правопорушення;
-28.07.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 355 КК України;
-29.08.2025 винесено повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження та надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
-01.09.2025 обвинувачені та захисники ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, які їм відкрив слідчий ОСОБА_14 ;
-01.09.2025 у кримінальному провадженні прокурором затверджено обвинувальний акт, який було вручено обвинуваченим та захисникам;
-03.09.2025 обвинувальний акт зареєстровано в Голосіївському районному суді міста Києва.
Статтею 113 КПК закріплено поняття процесуальних строків, як проміжку часу, що встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Як визначено у ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Положенням ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
У приписах ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу;
2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 цього Кодексу;
4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частиною 2 ст. 294 КПК України передбачено можливість продовження строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як слідує з положень ст. 314 КПК України одним з альтернативних рішень, якими може завершуватися стадія підготовчого провадження, є закриття кримінального провадження, у тому числі в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, де закріплено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Кримінальне правопорушення, яке було інкриміноване ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфікується як нетяжкий злочин.
З урахуванням дії наведених приписів законодавства строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, становив два місці та тривав з 28.07.2025 до 28.09.2025.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні направлено до суду 03.09.2025, тобто в межах цього строку.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Посилаючись на те, що слідчий ОСОБА_14 не мав повноважень повідомляти обвинувачених та захисників про завершення досудового розслідування, захисник ОСОБА_8 не подає суду фактичних даних, які б це доводили, яким є безпосередньо саме повідомлення, а додатково - доручення прокурора на ім'я слідчого. Як вбачається з протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, таке повідомлення містилося у томі 2 матеріалів досудового розслідування на сторінці 121-125, доручення на відкриття матеріалів містилося на сторінці 120 тому 2. У зазначеному протоколі ні обвинувачені, ні захисники не зробили зауваження стосовно відсутності доручення на відкриття (стор. 120) та/або стосовно відсутності повідомлення про завершення (стор. 121-125). Тобто, такі документи їм надано для ознайомлення, вивчення, можливості виготовлення копій.
Поважні причини, які б зробили неможливим стороні захисти при заявлені клопотання про закриття кримінального провадження з мотивів відсутності у слідчого повноважень на повідомлення про завершення досудового розслідування, надати суду для вивчення цей документи встановити не вдалося.
Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог ст. 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України має здійснюватися судовий розгляд.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 17.02.2025 у справі № 283/1638/23 зробила висновок щодо правозастосування положень ст. 314 КПК України, вказавши, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. Проте, за наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
На переконання суду, логічним і обґрунтованим є позиція, за якої сторона кримінального провадження, яка посилається на певну обставину, зобов'язану цю обставину довести.
З урахуванням того, що захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а також обвинувачені мали доступ до матеріалів досудового розслідування, суд не встановив перепон для реалізації стороною захисту обв'язку довести обставини, на які вони посилаються.
Зважаючи на зазначене, суд оцінює клопотання недоведеним, а тому відмовляє у його задоволенні.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заявила клопотання від 19.01.2026 про призначення семантико-текстуальної та психофізіологічної експертизи змісту реплік ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на предмет наявності у них примушування ОСОБА_5 до вчинення певних дій та для з'ясування психологічної спрямованості дій ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Також захисницею ОСОБА_9 було заявлено клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення вартості матеріальних пошкоджень речей 18.05.2025 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 1-А.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Згідно з ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
За приписами ч. 3 ст. 315 КПК України до повноважень суду під час підготовчого судового засідання також віднесено вирішення за клопотанням учасників судового провадження питання обрання, зміни, продовження чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого.
З наведених приписів чинного законодавства слідує, що на стадії підготовчого провадження не може вирішуватися питання про призначення судової експертизи, адже ця процесуальна дія не є підготовкою до судового розгляду.
Таким чином, зважаючи на те, що питання призначення судової експертизи не входить до кола питань, які суд вирішує у підготовчому судовому засіданні, клопотання захисниці ОСОБА_9 від 19.01.2026 про призначення судових експертиз відхиляються.
Крім цього, захисник ОСОБА_9 подала суду скаргу від 1901.2026 на бездіяльність слідчого, відповідно до якої просила визнати незаконною бездіяльність слідчого та задовольнити клопотання сторони захисту про проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) та психофізичної експертизи і про проведення товарознавчої експертизи.
05.03.2026 в підготовчому судовому засіданні захисниця ОСОБА_9 усно уточнила вимоги скарги та просила суд визнати незаконною бездіяльність слідчого.
Як пояснила захисниця, слідчим грубо порушено право на захист допущеною бездіяльністю, яка полягала у тому, що він не виніс постанови про призначення необхідних експертиз, а бездіяльність у проведенні необхідних процесуальних дій призвела до необґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину.
На переконання захисниці слідчий повинен був провести одночасний допит потерпілого та обвинувачених, адже їх показання містять суттєві розбіжності, повинен був призначити товарну експертизу для визначення дійсності спричинення пошкодження майна ОСОБА_5 в частині вартості товарів та вартості їх ремонту, повинен був призначити семантико-текстуальну експертизу для того, щоб незалежно розцінити висловлювання в спортзалі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 .
Як пояснила захисниця, вона заявила відповідні клопотання слідчому (про проведення експертиз, про перехресний допит) 29.08.2025 і в цей же день у їх задоволенні було відмовлено, а також у цей же день було повідомлено про завершення досудового розслідування, а тому сторона захисту була позбавлена можливості оскарження бездіяльності слідчого.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачені підтримали подану скаргу.
Прокурор заперечила проти задоволення скарги, просила відмовити у її задоволенні, вказавши така скарга могла бути подана та мала розглядатися на стадії досудового розслідування, проте ця стадія закінчилася.
Проаналізувавши зміст поданої скарги, суд не віднайшов підстав для її задоволення, оскільки суду невідомий зміст висловлювань ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для того, щоб визначити чи потребували їх висловлювання спеціальних знань для з'ясування їх реальної спрямованості та дійсної суті. Так само, суд не може оцінити зміст показань потерпілого та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 для того, щоб з'ясувати чи дійсно вони мають суттєві розбіжності та, відповідно, для того, щоб оцінити чи була допущена слідчим бездіяльність під час досудового розслідування в частині того, що слідчий не призначив одночасний допит цих осіб.
В обвинувальному акті визначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зокрема зазначено суму 69 936,45 грн.
З тих документів, які наразі наявні в матеріалах судової справи неможливо об'єктивно з'ясувати, яким чином слідчий визначив розмір шкоди, що заподіяна кримінальним правопорушенням.
У той же час, у підготовчому засіданні суд не наділений повноваженнями збирати, досліджувати, оцінювати докази, а тому визначити як саме відбулося визначення грошового виразу шкоди, встановити, чи дійсно слідчому слід було призначати саме товарну експертизу, проте він її безпідставно не призначив, не видається за можливе.
Зважаючи на викладене, передумов для задоволення поданої скарги суд не встановив.
Інших заяв та/або клопотань як-то про повернення обвинувального акта, про витребування речей і документів тощо суду заявлено не було і на уточнюючі запитання суду про наявність заяви чи клопотань сторони не заявили нових процесуальних вимог за ст. 314-315 КПК України.
Недоліків обвинувального акта, які перешкоджали б призначенню кримінального провадження до судового розгляду, або ж становили собою істотне порушення вимог процесуального закону, пряме порушення прав та інтересів обвинувачених і захисників, не вбачається.
Угоди у кримінальному провадженні не укладалися, інші заяви чи клопотання, скарги у підготовчому засіданні до суду не надходили.
Отже, суд, виконавши вимоги ст. 342-345 КПК України, ознайомившись з обвинувальним актом, дійшов висновку, що кримінальне провадження підсудне Голосіївському районномусуду міста Києва, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства і підстави для його повернення відсутні.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, суд вважає за належне закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, у складі прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисників.
Також захисник ОСОБА_9 заявила клопотання про виклик для допиту під час судового розгляду в якості свідка дружини потерпілого - ОСОБА_15 , яке занесено до журналу судового засідання та щодо якого суд повернеться на стадії встановлення порядку та обсягу дослідження доказів.
Потерпілий ОСОБА_5 надав суду позовну заяву від 05.03.2026 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, відповідно до якого заявленими є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 374 650,00 грн, моральної шкоди в сумі 150 000,00 грн.
Вивчивши зазначений позов, суд вважає за необхідне залишити його без руху як такий, що не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Приписами ч. 1, 2 ст. 128 КПК України передбачено право особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
У ч. 1 ст. 62 КПК України закріплено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, ст. 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний подати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вивчивши поданий цивільний позов, суд встановив наявність у ньому недоліків через його невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, адже цивільний позивач визначає відповідачем лише ОСОБА_7 , проте у прохальній його частині заявлено вимогу про солідарне стягнення шкоди з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , тоді як обвинуваченим є ОСОБА_6 ; у позовній заяві не вказано місце реєстрації, проживання чи перебування позивача, відповідача (відповідачів), їх поштовий індекс, реєстраційних номерів облікової картки платника податків, відомих номерів засобів зв'язку та адрес електронної пошти, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відомостей про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того до цивільного позову не приєднано жодних фактичних даних, які б могли довести правомірність та обґрунтованість заявлених вимог, не міститься посилання на докази, які доводять наведений розрахунок розміру майнової шкоди.
Керуючись ст. 128, 291, 314, 315, 372, 395 КПКУкраїни, суд
1.Клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження відхилити.
2.Клопотання захисниці ОСОБА_9 про призначення семантико-текстуальної та психофізіологічної експертизи відхилити.
3.Клопотання захисниці ОСОБА_9 про призначення товарознавчої експертизи відхилити.
4.Скаргу захисниці ОСОБА_9 на бездіяльність слідчого відхилити.
5.Закінчити підготовче судове засідання.
6.Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12025100010001706 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва на 12.03.2026 о 16:15.
7.Розгляд справи проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисників.
2.Позовну заяву ОСОБА_5 від 05.03.2026 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, залишити без розгляду.
3.Установити для цивільного позивача (потерпілого) строк для усунення недоліків цивільного позову до 11.03.2026 та спосіб усунення недоліків - подання оновленої редакції цивільного позову, оформленого відповідно до ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1