Справа № 709/2206/25
6-а/709/1/26
02 березня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про зміну порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративних стягненнь по справах про адміністративні правопорушення,
Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подало до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Чорнобаївського районного суду від 23.12.2025 року.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Чорнобаївського районного суду від 23.12.2025 року у справі № 709/2206/25 про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, скасовано постанови у справі про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення закрито, а також вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань боржника на користь позивача судовий зір у сумі 1211,20 грн та
5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
06.02.2026 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду від 12.01.2026 року у справі № 709/2206/25, виданого на виконання вищезазначеного судового рішення. Проте, на час подання заяви до суду, у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні відкриті в органах Казначейства рахунки і тому його казначейське обслуговування в органах Казначейства Черкаської області не здійснюється.
На дату звернення позивача до органу Казначейства з заявою про виконання виконавчого листа, Головне управління позбавлене можливості провести безспірне списання коштів з рахунків боржника у зв'язку з їх відсутності.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 без статусу юридичної особи, має окремий код ЄДРПОУ, а тому заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку з викладеним, з метою дотримання принципів обов'язковості виконання судового рішення представник ГУ ДКС України в Черкаській області просить змінити порядок виконання рішення Чорнобаївського районного суду, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2026 року заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
ОСОБА_1 у судовому засіданні просив заяву задовольнити з підстав викладених у заяві.
У судове засідання представник ГУ ДКС у Черкаській області не з'явився, подав до суду заяву про можливість розгляду питання за його відсутності, заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що оскільки рішення суду набрало законної сили, відповідно відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , як боржник виконавчого провадження зі статусом юридичної особи, є єдиним відповідальним у цій справі. У заяві заявник фактично просить змінити особу боржника, а не порядок і спосіб виконання рішення суду, що не є правонаступником і на стадії примусового виконання рішення не допускається. У зв'язку з викладеним просили відмовити у задоволенні заяви.
Суд, дослідивши матеріали заяви ГУ ДКС України в Черкаській області, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Чорнобаївського районного суду від 23.12.2025 року у справі № 709/2206/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, скасовано постанови у справі про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення закрито, а також вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань боржника на користь позивача судовий зір у сумі 1211,20 грн та
5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
06.02.2026 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду від 12.01.2026 року у справі № 709/2206/25, виданого на виконання вищезазначеного судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження. Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Законодавцем не визначено конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлено критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, і такими підставами є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений
ст. 16 ЦК України.
Суд зазначає, що на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2025 року у справі
№ 709/2206/25, заявник посилається на те, що ГУ ДКС України у Черкаській області позбавлене можливості провести безспірне списання коштів з рахунків боржника у зв'язку з їх відсутності. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 без статусу юридичної особи, має окремий код ЄДРПОУ, а тому заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Так, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
У постанові Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі №522/22225/21 міститься висновок, що аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При цьому визначення суб'єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Отже, незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на зазначені висновки, з урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у даній справі, отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Крім того, механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, зокрема, прийнятих судами, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Згідно з п. 2 цього Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з п. 3 цього Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За змістом п. 26 вказаного Порядку судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Згідно з абз. 5 п. 28 вказаного Порядку визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
Відповідно до п. 29 зазначеного Порядку у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
Разом з тим, суд наголошує, що Верховий Суд у постанові від 03.07.2018 року у справі № 910/13057/16 висловив правовий висновок щодо безумовності обов'язку органів Держказначейства щодо виконання рішень суду про стягнення коштів. Такий обов'язок не може залежати від наявності в органах казначейської служби відкритих рахунків, натомість у випадку їх відсутності стягнення може відбуватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
У постанові Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі № 200/4120/19-а міститься висновок, що управління органу казначейства є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема місцевого бюджету, визначено Порядком № 845, за положеннями якого безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України. З огляду на ці обставини, Верховний Суд зазначив, що орган казначейства повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком № 845.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за наведеного вище правового регулювання обставини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для зміни способу виконання рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2025 року у справі № 709/2206/25 у визначений заявником спосіб, а саме, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , оскільки у такий спосіб виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат, обов'язок з виконання судового рішення фактично покладається на іншого суб'єкта владних повноважень, що змінює рішення суду по суті, оскільки у такому випадку здійснюється заміна відповідача (боржника) у справі, а не заміна одного способу виконання іншим, внаслідок чого відбувається безпідставне перенесення майнової відповідальності на іншого суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, враховуючи, що заявником не доведено обставин, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду або зробити його неможливим, на підставі
ст. 139 КАС України, та з урахуванням наведених вище норм права та правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 3
ст. 378 КАС України, для зміни порядку виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 139, 378 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про зміну порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративних стягненнь по справах про адміністративні правопорушення - відмовити
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Повний текст ухвали складено 06 березня 2026 року.
Суддя В .В. Левченко