Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/100/26
Номер провадження2/711/926/26
06 березня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
30 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №380/26, а.с.1).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 28 вересня 2024 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Очаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №72. Від шлюбу спільних дітей сторони не мають.
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, одруження з відповідачем виявилося невдалим; протягом останнього часу стосунки між сторонами розладилися через різні погляди на життя, цінності, ведення спільного господарства і побуту.
У зв'язку з викладеним, позивач констатує, що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, надалі спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 10 год 00 хв 09 лютого 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.10-11).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2026 року відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до 13 год 00 хв 06 березня 2026 року у зв'язку з відсутністю у діях відповідача повторності (ч.4 ст.223 ЦПК України), з якою законодавець пов'язує можливість ухвалення заочного рішення за умови відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи (п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України). Водночас у пункті 3 резолютивної частини ухвали від 09.02.2026 судом роз'яснено відповідачу наслідки повторної неявки, передбачені ч.4 ст.223 ЦПК України, а саме: суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (а.с.22).
У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви.
Водночас, 25 лютого 2026 року заявник подала до суду заяву, в якій виявила волю на розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (вхідний №8777, а.с.28).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 06 березня 2026 року о 13 год 00 хв повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим, 06 березня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 28 вересня 2024 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований Очаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №72, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 28 вересня 2024 Очаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.4).
Матеріали цивільної справи не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народилися діти. Водночас позивач у мотивувальній частині позову стверджує, що спільних дітей у сторін немає (абз.2 стр.1 позовної заяви, а.с.1).
Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Аналогічні роз'янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не подав до суду заяви про надання строку на примирення, тобто не виявив волі на продовження перебування у шлюбі із позивачем.
Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди одного із них (у конкретному випадку позивача) на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.
Суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач, у п.2 прохальної частини позовної заяви, виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої в судовому засіданні квитанції до платіжної інструкції №51Х9-33ТЕ-4ЕХН-Т1Е2 від 26.12.2025 (а.с.2) судом встановлено, що позивач понесла судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Водночас ані в позовній заяві, ані в будь-якій іншій заяві по суті справи, позивач не виявила волі на не стягнення судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви, з відповідача, а тому суд, керуючись ст.133, 141 ЦПК України, дійшов висновку про необхідність здійснення розподілу судових витрат.
Також суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 вересня 2024 року Очаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №72.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 06 березня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: О. В. Петренко