Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 697/3144/25
номер провадження 1-кп/695/360/26
Номер рядка у звіті 227
05 березня 2026 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4
особи, що вчинила
суспільно-небезпечне діяння неповнолітнього ОСОБА_5 ,
законного представника особи,
що вчинила
суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_6 ,
захисника особи,
що вчинила
суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_7 ,
представника Служби
у справах дітей виконавчого комітету
Канівської міської ради
Черкаської області ОСОБА_8 ,
інспектора СЮП ВП Черкаського РУП
ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 ,
психолога ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Золотоноша клопотання прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250340000274 від 12.09.2025 року стосовно неповнолітнього
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Хутір-Хмільна, Канівського району Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна загальна середня, учня 10 класу Комунального закладу «Хмільнянський ліцей Канівської міської ради Черкаської області», не одруженого, раніше не судимого,-
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250340000274 від 12.09.2025 року стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 вересня 2025 року, близько 18 години 46 хвилин, керуючи мотоциклом марки «FORTE 125- 2», без реєстраційного номеру, експлуатація, якого згідно із висновком експерта технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124-25/13894-ІТ від 05.11.2025 забороняється, та рухаючись із пасажиром - малолітнім ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по вул. Шевченка у с. Хутір- Хмільна Черкаського району Черкаської області, зі сторони с. Хмільна Черкаського району Черкаської області в напрямку с. Пекарі Черкаського району Черкаської області, зі швидкістю не менше 53-58 км/год., що перевищує дозволену в населеному пункті швидкість руху транспортного засобу, поблизу будинку № 18 по вулиці Шевченка у с. Хутір-Хмільна Черкаського району Черкаської області, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу, та під час виконання маневру повороту ліворуч на ділянці проїзної частини з заокругленням ліворуч по напрямку руху мотоцикла, не впевнився в безпеці свого руху, втратив керування транспортним засобом, виїхав за межі правого краю проїзної частини вулиці Шевченка, де допустив наїзд мотоциклом на нерухому перешкоду у вигляді дерева, що розташовувалось на узбіччі за межами правого краю проїзної частини вулиці Шевченка по напрямку руху мотоцикла, внаслідок чого малолітній пасажир мотоцикла ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/900 від 20.11.2025, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Вказана дорожньо-транспортна пригода та отримання потерпілим ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, згідно із висновками судової автотехнічної експертизи № 612/25-23 від 21.11.2025 та судово- медичної експертизи №2 02-01/900 від 20.11.2025 перебувають у прямому причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3."б", 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Таким чином, дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вказане діяння вчинено ОСОБА_5 після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення шістнадцятирічного віку, з якого відповідно до ст. 22 КК України настає кримінальна відповідальність за це діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилось шістнадцять років.
З урахуванням положень ч.ч. 1,2 ст. 22 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, які досягли шістнадцятирічного віку.
Частиною 1 ст. 498 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Під час досудового розслідування встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вперше, у чотирнадцятирічному віці, раніше не судимий.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив суспільно- небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, але не досяг віку кримінальної відповідальності, тому до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
У клопотанні прокурор просив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із вчиненням суспільно- небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки ОСОБА_5 , яке полягає у забороні з 21:00 год. до 06:00 год. перебувати без супроводу батьків (або осіб, що їх заміняють) у громадських місцях, відвідування у цей період парків, кафе, дискотек та інших розважальних закладів, та заборони керування всіма видами транспортних засобів без отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження, а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки ОСОБА_5 , яке полягає у забороні з 21:00 год. до 06:00 год. перебувати без супроводу батьків (або осіб, що їх заміняють) у громадських місцях, відвідування у цей період парків, кафе, дискотек та інших розважальних закладів, та заборони керування всіма видами транспортних засобів без отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку, вважаючи, що саме такий вид примусових заходів виховного характеру є достатнім та необхідним для попередження вчинення неповнолітнім нового кримінального правопорушення.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 вину у вчиненні суспільно- небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, обставини події не заперечував. Пояснив, що 11.09.2025 року, близько 18 год. 46 хв., керуючи мотоциклом марки «FORTE 125-2», без реєстраційного номеру, рухаючись із пасажиром ОСОБА_11 , поблизу будинку № 18 по вулиці Шевченка у с.Хутір-Хмільна Черкаського району Черкаської області, порушив правила дорожнього руху, допустив наїзд мотоциклом на дерево, внаслідок чого пасажир мотоцикла ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. У вчиненому щиро каявся, запевнив, що зробив належні висновки та перепросив у законного представника потерпілого за вчинене. Проти застосування примусових заходів виховного характеру не заперечував.
У судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у вигляді у вигляді застереження, а також обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки ОСОБА_5 , яке полягає у забороні з 21:00 год. до 06:00 год. перебувати без супроводу батьків (або осіб, що їх заміняють) у громадських місцях, відвідування у цей період парків, кафе, дискотек та інших розважальних закладів, та заборони керування всіма видами транспортних засобів без отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку, вважаючи, що спроможна контролювати поведінку брата, позитивно впливати на нього.
У судовому засіданні захисник неповнолітнього ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
У судовому засіданні законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_13 зазначила, що вона не має претензій матеріального та морального характеру до неповнолітнього ОСОБА_5 та його батьків, не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
У судовому засіданні представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області ОСОБА_8 не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру та зазначила, що неповнолітній ОСОБА_5 виховується у повній сім'ї, яка характеризується позитивно.
У судовому засіданні представник ювенальної превенції - інспектор СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру та зазначила, що неповнолітній ОСОБА_5 не перебував на обліку ювенальної превенції.
У судовому засіданні психолог ОСОБА_10 не заперечувала щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що 11 вересня 2025 року увечері, приблизно о 18 годині 30 хвилин перебував за місцем мешкання у АДРЕСА_1 . Він почув звук мотоциклу та сильний скрегіт. Він вийшов на вулицю та побачив, що впоперек дороги стоїть мотоцикл, біля мотоциклу стояв ОСОБА_15 та ще двоє хлопців. Біля дороги знаходився також ОСОБА_12 . Він зрозумів, що відбулася дорожньо-транспортна пригода та став надавати допомогу ОСОБА_16 до приїзду його матері.
Заслухавши думку учасників судового провадження, показання свідка, оцінивши зібрані по даному кримінальному правопорушенню докази, суд вважає, що мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.286 КК України, яке вчинене неповнолітнім ОСОБА_5 , що підтверджується доказами, які ретельно перевірені у судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця події від 11.09.2025, схемою, фототаблицею та диском для лазерних систем зчитування до нього, ?висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння щодо ОСОБА_5 від 12.09.2025, протоколом огляду місця події .від 12.09.2025; протоколом огляду місця події (додаткового) від 12.09.2025, фототаблицею та диском для лазерних систем зчитування до нього, висновком експерта за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ- 19/124-25/13894-ІТ від 05.11.2025, висновком психолога відносно ОСОБА_5 від 13.09.2025, висновком судово-медичної експертизи (цитологія) № 05-5-06/157 від 24.09.2025, висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ- 19/124-25/13896-Д від 23.09.2025, протоколом огляду предмету від 14.11.2025 та фототаблицею до нього, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.11.2025, випискою із медичної карти на ім'я ОСОБА_5 , протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.11.2025, протоколом огляду предмету від 18.11.2025, протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2025 за участю ОСОБА_5 , схемою та фототаблицею до нього, висновком судово-медичної експертизи № 02-01/900 від 20.11.2025, висновком судової автотехнічної експертизи № 612/25-23 від 21.11.2025, протоколом огляду предмету від 25.11.2025 та фототаблицею до нього.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ст.22 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Неповнолітній ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на 11.09.2025 року, йому виповнилось повних 14 років, що свідчить про те, що він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст.286 КК України.
Згідно ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст.105 КК України, можуть бути застосовані судом до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.
Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.105 КК України до неповнолітнього (малолітнього) може бути застосовано примусові заходи виховного характеру: 1) застереження;2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає (ч.3 ст.105 КК України).
Положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише два види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним в ст.498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.
При цьому, до особи, яка вчинила зазначені діяння після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст.498 КПК України, мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно-небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_5 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 14 років вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з чим до нього на підставі ст.498 КПК України необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_5 , суд враховує обставини вчиненого, суспільну небезпечність, наслідки діяння, дані про його особу, ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, навчається, враховуються умови його життя та виховання, зокрема неповнолітній виховується у повній сім'ї, а також його ставлення до вчиненого та щире каяття.
Обставинами у розумінні ст. 66 КК України щодо ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю суспільно-небезпечного діяння, вчинення суспільно- небезпечного діяння неповнолітнім.
Обставин у розумінні ст. 67 КК України щодо ОСОБА_5 судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що одним із видів заходів виховного характеру щодо неповнолітнього, передбаченого ст.105 КК України, є застереження, яке, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 12.04.2018 року в справі № 198/8/17, провадження № 51-609 км 17 та Верховний Суд України в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», полягає у роз'ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій, шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання про необхідність застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусового заходу виховного характеру у вигляді застереження, роз'яснивши наслідки його дій у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого ОСОБА_11 та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння.
Також суд вважає за необхідне застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_5 примусового заходу виховного характеру у вигляді обмеження його дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, яке полягає у забороні з 21:00 год. до 06:00 год. перебувати без супроводу батьків (або осіб, що їх заміняють) у громадських місцях, відвідування у цей період парків, кафе, дискотек та інших розважальних закладів, а також заборони керування всіма видами транспортних засобів без отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку строком на 1 рік.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування розмір витрат на залучення експертів становить: 5 348,40 грн. - у зв'язку з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-25/13894-ІТ від 05.11.2025; 6 785,28 грн. - у зв'язку з проведенням судової автотехнічної експертизи №612/25-23 від 21.11.2025; 2228,50 грн. - у зв'язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/124-25/13896-Д від 23.09.2025.
Однак, у кримінальному провадженні неповнолітній ОСОБА_5 не набув процесуального статусу обвинуваченого, тому процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, необхідно віднести за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов'язаний вирішити питання про скасування арешту майна та про долю речових доказів у порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2025 (справа № 697/2429/25, провадження №1-кс/697/411/25) в рамках кримінального провадження №12025250340000274 від 12.09.2025 накладено арешт на мотоцикл "FORTE 125-2" без реєстраційного номеру, 2 ключі від мотоциклу, які належать ОСОБА_17 , захисний шолом, спортивні штани, светр та кросівки, власником яких є неповнолітній ОСОБА_5 .
Накладений даною ухвалою слідчого судді арешт необхідно скасувати після набрання ухвалою законної сили, згідно вимог ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст.22,97,105 КК України, ст.ст.292,498-501,392-395 КПК України, -
Клопотання прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250340000274 від 12.09.2025 року стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи виховного характеру у виді:
- застереження, роз'яснивши, що в разі продовження протиправної поведінки чи вчинення нового кримінального правопорушення можуть настати більш суворі правові наслідки;
-обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а саме: заборону з 21:00 год. до 06:00 год. перебувати без супроводу батьків (або осіб, що їх заміняють) у громадських місцях, відвідування у цей період парків, кафе, дискотек та інших розважальних закладів, та заборону керування всіма видами транспортних засобів без отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку строком на 1 рік.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-25/13894-ІТ від 05.11.2025 в сумі 5348,40 грн., автотехнічної експертизи №612/25-23 від 21.11.2025 в сумі 6785,28 грн., судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/124-25/13896-Д від 23.09.2025 у сумі 2228,50 грн. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2025 (справа № 697/2429/25, провадження №1-кс/697/411/25) в рамках кримінального провадження №12025250340000274 від 12.09.2025 арешт на мотоцикл «FORTE 125-2» без реєстраційного номеру, 2 ключів від мотоциклу, які належать ОСОБА_17 , захисний шолом, спортивні штани, светр та кросівки, власником яких є неповнолітній ОСОБА_5 - скасувати після набрання ухвалою законної сили.
Речові докази :
-мотоцикл марки «FORTE 125-2», без реєстраційного номеру, два ключі від мотоцикла, які знаходяться на зберіганні у відділі поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області по вул. Енергетиків, 86, в м. Каневі Черкаської області - повернути законному володільцю ОСОБА_17 ;
-медичну карту стаціонарного хворого КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» на ОСОБА_11 , яку повернуто до КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» - залишити в розпорядженні КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради»;
-диск для лазерних систем зчитування DVD-R, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-захисний шолом чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, светр чорного кольору, кросівки чорного кольору повернути неповнолітньому ОСОБА_5 ; пластикові уламки від транспортного засобу, уламок поворотника від транспортного засобу, 9 фрагментів пластикових уламків, зразки букального епітелію ОСОБА_5 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області по вул. Енергетиків, 86, в м. Каневі, Черкаської області - знищити.
Контроль за виконанням ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру покласти на службу у справах дітей виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області та сектор ювенальної превенції відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1