Справа №567/63/26
Провадження №2-о/567/23/26
24 лютого 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя Василевич О.В.
секретар Клімович О.О.
з участю заявника ОСОБА_1
представника заявника - адвоката Кордиша А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - факту належності правовстановлюючого документу,
встановив:
В Острозький районний суд Рівненської області звернувся ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - факту належності правовстановлюючого документу.
В обґрунтування заяви вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кутянка Острозького району Рівненської області. У зв'язку з досягненням пенсійного віку та з метою оформлення пенсії за віком він звернувся до органів пенсійного фонду та надав документи, необхідні для призначення йому пенсії.
Рішенням ГУПФ України в Рівненській області №172750009614 від 26.11.2025 року йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, у зв'язку з незарахуванням періоду роботи в колгоспі згідно довідки №Л-29/06-05 від 07.08.2025 року та період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1986 року, оскільки по батькові не відповідає паспортним даним. Крім того, не зараховано період роботи з 04.11.1986р. по 13.04.1987р. згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.09.1982 року, оскільки міститься виправлення в даті прийняття на роботу. Стаж згідно довідки від 07.11.2025 року №18 виданої фермерським господарством «Мрія-2017» враховано по сплаті внесків згідно даних персоніфікованого обліку форми ОК-5.
Окрім того зазначає, що до його страхового стажу не зараховано періоди його роботи починаючи з 25 жовтня 1985 року по 01 січня 1999 року, тобто, в тому числі і період роботи з 1986 року по 1999 рік, охоплений архівною довідкою №Л-29/06-05 виданою 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області.
Вказує, що архівною довідкою №Л-29/06-05, виданою 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, підтверджено встановлений мінімум та його відпрацьовані вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с. Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року КСП «Колос» с.Кутянка, однак у даній архівній довідці його по батькові вказано як « ОСОБА_2 », з приміткою «так в документі», що не відповідає його паспортним даним - « ОСОБА_1 ».
Вказує, що встановлення факту належності йому архівної довідки № Л-29/06-05 виданої 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, якою підтверджено встановлений мінімум та його відпрацьовані вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгоспі «Колос» с.Кутянка, з 1993 року колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос» с.Кутянка, має юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація ним права на призначення пенсії за віком, що й спонукало його звернутись до суду з вищевказаною заявою, оскільки в інший (позасудовий) спосіб усунути допущені неточності у написанні його «по батькові» у вказаному вище документі неможливо.
Ухвалою суду від 28 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Одночасно з відкриттям провадження вирішено питання щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про виклик свідків.
В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ній, просили суд її задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_1 архівної довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області. Заявник додатково пояснив, що з 1986 року по 2011 рік він працював в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року в КСП «Колос» с. Кутянка. 01.02.2011 р. він був звільнений з роботи за власним бажанням. Зазначив, що після звернення до Пенсійного фонду про призначення пенсії за віком, йому було повідомлено про те, що провести розрахунок пенсії на підставі наданої архівної довідки, якою йому встановлено мінімум та відпрацьовані ним вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року КСП «Колос» с.Кутянка, неможливо, оскільки внаслідок проведеної перевірки документів виявлено неточності в написанні його «по батькові», що викликає сумніви в документальному підтвердженні його стажу та позбавляє його права на оформлення пенсії.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, заслухавши пояснення заявника, покази свідків, повно та всебічно дослідивши подані письмові докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона з 1981р. по 2005р. працювала в колгоспі "Заповіт Ілліча" (з 1992 року КСП "Колос", з 1999 року СФГ «Мрія»). Вказала, що вона в різні періоди працювала на різних посадах - дояркою, свинаркою, телятницею. Зазначила, що разом з нею починаючи з 1986 року працював ОСОБА_1 , спочатку він працював на посаді шофера та згодом працював бригадиром будівельної бригади. Запевнила суд в тому, що заявник ОСОБА_1 з 1986 року по 1999 рік працював в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року КСП «Колос» с.Кутянка. Вказала, що їй достовірно відомо, що у вказаний період в колгоспі, інших працівників з таким самим прізвищем іменем та по батькові як і в заявника не було.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з 1982 р. по 2011 р. працювала в колгоспі "Заповіт Ілліча" (з 1992 року КСП "Колос", з 1999 року СФГ «Мрія»). Вказала, що вона спочатку працювала лаборантом по відбору стада, а згодом обліковцем. Зазначила, що разом з нею працював її односельчанин ОСОБА_1 , спочатку працював на посаді шофера, а згодом на посаді бригадира. Запевнила суд в тому, що заявник ОСОБА_1 з 1986 року по 1999 рік працював в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року КСП «Колос» с.Кутянка. Вказала, що їй достовірно відомо, що у вказаний період в колгоспі, інших працівників з таким самим прізвищем іменем та по батькові як і в заявника не було.
Покази свідків щодо спільної роботи із заявником в одному колгоспі суд приймає як достовірні і такі, що не викликають сумніву у їх правдивості, оскільки підтверджуються дослідженими у судовому засіданні їх трудовими книжками.
Факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , архівної довідки №Л-29/06-05, виданої 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, підтверджується:
- паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 13.05.1996 року Острозьким РВ УМВС України в Рівненській області, відповідно до якого ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кутянка Острозького району Рівненської області та у якому його по батькові українською мовою вказане як « ОСОБА_5 », а російською мовою - « ОСОБА_6 »;
- карткою фізичної особи-платника податків виданою 26.07.2002 р., відповідно до якої ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер « НОМЕР_4 », та у якій його по батькові вказане як « ОСОБА_5 »;
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 11.09.1965 року, відповідно до якого ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кутянка Острозького району Рівненської області, його батьком вказаний - ОСОБА_7 , а матір'ю - ОСОБА_8 (актовий запис № 24 від 11.09.1965 р.), та згідно якого його по батькові вказане як « ОСОБА_5 », а власне ім'я його батька як « ОСОБА_2 »;
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданим 07.11.1987 року відповідно до якого, 07 листопада 1987 року Кутянківською сільською радою Острозького району Рівненської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (актовий запис №12 від 07.11.1987), та згідно якого його по батькові вказане як « ОСОБА_5 »;
- свідоцтвом про восьмирічну освіту серії НОМЕР_7 , виданим 13.06.1980 року, відповідно до якого по батькові заявника українською мовою вказане як « ОСОБА_5 »;
- свідоцтвом про середню освіту серії НОМЕР_8 виданим 26.06.1982 року, відповідно до якого по батькові заявника ОСОБА_1 українською мовою вказане як « ОСОБА_5 ».
- військовим квитком серії НОМЕР_9 , виданим 05.10.1983 року та обліково-послужною карткою до даного військового квитка, відповідно до яких ОСОБА_1 з 18 жовтня 1983 року по 25 жовтня 1985 року проходив строкову військову службу. Його основна цивільна спеціальність вказана як «водій (шофер), водій - електромеханік», місце роботи - водій в колгоспі «Заповіт Ілліча», що, зокрема, відповідає займаній посаді у 1987-1988 роках вказаній у архівній довідці № Л-29/06-05, виданій 07 серпня 2025 року. Також у даних документах його по батькові російською мовою вказано як « ОСОБА_6 »;
- посвідченням водія серії НОМЕР_10 , виданим 01.11.1996 р., відповідно до якого заявник має право керування транспортними засобами категорії «В» (автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), і кількість сидячих місць, крім сидіння водія, не перебільшує восьми) та категорії «С» (автомобілі, які призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), що, зокрема, підтверджує можливість зайняття ним посади « шофера » у 1987-1988 роках;
- дипломом серії НОМЕР_1 виданим 15.05.1986р., довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке вище професійне училище» № 580 від 25.12.2025 року, відповідно до яких з 15 листопада 1985 року по 16 травня 1986 року ОСОБА_1 проходив навчання у Острозькому середньому професійно-технічному училищі №28, по закінченню якого йому було присвоєно кваліфікацію «тракторист-машиніст ІІІ класу», що, зокрема, відповідає займаній ним посаді у 1986 році;
- трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , заповненою 03.09.1982р. та вкладишем в трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_11 , заповненим 16.04.1987 року, відповідно до яких 16 квітня 1987 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в колгосп «Заповіт Ілліча» на посаду шофера (запис № 7 від 16.04.1987р. у трудовій книжці, запис № 1 від 16.04.1987 р. у вкладиші до трудової книжки колгоспника), ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 був переведений на роботу в колгоспі «Заповіт Ілліча» бригадиром будівельної бригади № НОМЕР_12 (запис №2 від 01.11.1988 року у вкладиші до трудової книжки колгоспника), де вказано по батькові заявника російською мовою як « ОСОБА_6 »;
- державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 685264, виданим 29 серпня 2005 року Острозькою районною державною адміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 337, яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,98 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, та у якому його по батькові вказане як « ОСОБА_5 ».
Зазначені відомості узгоджуються з поясненнями заявника та свідків.
Згідно архівної довідки №Л-29/06-05, виданої 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, якою підтверджено встановлений мінімум та мої відпрацьовані вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгоспі «Колос» с.Кутянка, з 1993 року колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос» с. Кутянка.
Вказані відомості щодо періоду та місця роботи відповідають відомостям, зазначеним у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Водночас, як вбачається з вищезазначеної архівної довідки № Л-29/06-05 виданої 07 серпня 2025 року, в ній по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_5 » та з урахуванням досліджених доказів у суду відсутні підстави ставити під сумнів приналежність для заявнику виданої йому архівної довідки.
З доводів заявника судом встановлено, що на даний час він позбавлений можливості отримати по місцю колишньої роботи нові довідки з повним зазначенням його анкетних даних (прізвища, імені, по батькові).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернувся до органу пенсійного фонду про призначення пенсії за віком, проте неможливість уточнення відомостей про особу заявника та підтвердження відомостей про його трудовий стаж, зазначений в архівній довідці, позбавляє його можливості підтвердити трудову діяльність та стаж.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172750009614 від 26.11.2025 року, за результатами розгляду документів поданих ОСОБА_1 , до його страхового стажу не було зараховано періоди роботи в колгоспі згідно довідки № Л-29/06-05 від 07.08.2025 року та період навчання згідно диплому НОМЕР_1 від 15.05.1986 року, не зараховано період роботи з 04.11.1986 р. по 13.04.1987 р. згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 03.09.1982 року, у зв'язку з виправленням в даті прийняття на роботу. Стаж згідно довідки від 07.11.2025 року № 18 виданої фермерським господарством «Мрія-2017» враховано по сплаті внесків згідно даних персоніфікованого обліку форми ОК-5. Також до страхового стажу заявника не зараховано періоди його роботи починаючи з 25 жовтня 1985 року по 01 січня 1999 року, тобто, в тому числі і період роботи з 1986 року по 1999 рік, охоплений архівною довідкою № Л-29/06-05, виданою 07 серпня 2025 року архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області. Оскільки документи містять виправлення та не відповідають паспортним даним ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заявнику було відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України"Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 р. в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, в тому числі якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, в тому числі - трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до п.12 постанови ПВСУ № 5 від 31.03.1995 р. при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року №643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).
За правовими позиціями Верховного суду України щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документі, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки.
Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
При цьому Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Суд може встановити факт належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документу, що посвідчує трудовий стаж (постанова Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №522/7723/23).
З огляду на вищевикладене вбачається, що заявник фактично просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документу, а саме: архівної довідки № Л-29/06-05 від 07.08.2025р., виданої архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про встановлений мінімум та відпрацьовані ним вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року колективне сільськогосподарське підприємство «Колос» с.Кутянка, оскільки в довідці по батькові заявника вказано як « ОСОБА_2 », що не відповідає його паспортним даним « ОСОБА_5 ».
Саме для усунення вказаних розбіжностей ОСОБА_1 і звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому архівної довідки. Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , має для нього юридичне значення, оскільки надає право на призначення пенсії. Справи про встановлення таких фактів підлягають розгляду саме в порядку окремого провадження, передбаченого главою 6 розділу IV ЦПК України.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється виключно органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії.
Суд також звертає увагу на те, що у матеріалах даної справи відсутні докази про наявність у даній справі спору про право, предметом розгляду у цій справі є не оскарження правомірності дій заінтересованої особи, а встановлення факту, що має юридичне значення. ОСОБА_1 просить встановити саме факт належності йому архівної довідки без встановлення чи спростування відображеної у ній інформації, що також свідчить про відсутність спору про право.
Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 947/14019/20 (провадження № 61-5612св21), зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України. У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду.
Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У відповідності до п.п.1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудових стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.п.11, 13, 14 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 №295/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №251/26696, визначено, що прізвище, ім'я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами "так у документах". У тексті архівних довідок не дозволяється робити виправлення, не допускаються коментарі та власні висновки виконавця. Роз'яснення щодо виявлених у документах відомостей, пояснення до документів, стосовно яких є сумніви в їх достовірності, нерозбірливо написаних, виправлених автором, пошкоджених (втрачений текст), викладаються у довідці після зазначення пошукових даних або у супровідному листі.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених Законом.
В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту належності заявнику архівної довідки № Л-29/06-05 від 07.08.2025 р., виданої архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, якою підтверджуються встановлений мінімум та відпрацьовані людинодні, залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до пенсійного фонду для призначення та отримання пенсії за віком.
Надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт належності вказаного документу саме заявнику.
У наданому правовстановлюючому документі наявна розбіжність у написанні по батькові заявника, яка виключає його тотожність, при цьому усі інші дані співпадають між собою.
Метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права заявника на отримання пенсії за віком, отже такий факт породжує юридичні наслідки.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються із заявою ОСОБА_1 , його поясненнями в судовому засіданні, показами свідків і є такими, що дозволяють встановити факт належності йому архівної довідки № Л-29/06-05 від 07.08.2025 р., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правих підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 10, 258, 263-265, 273, 315-319 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Борисенка Олександра, 7 Рівненської області, індекс 33608, код ЄДРПОУ 21084076), про встановлення факту, що має юридичне значення - факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , архівної довідки № Л-29/06-05 від 07.08.2025 р., виданої архівним відділом виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про встановлений мінімум та відпрацьовані ним вихододні за період з 1986 року по 1999 рік в колгоспі «Заповіт Ілліча» с.Кутянка, з 1992 року колгосп «Колос» с.Кутянка, з 1993 року колективне сільськогосподарське підприємство «Колос» с.Кутянка.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 березня 2026 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.