Справа № 564/2829/25
05 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025186150000115 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Соснівка, Львівської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», з середньою-спеціальною освітою, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, в один із днів на початку червня 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у лісовому масиві на території військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться поблизу АДРЕСА_2 знайшов 2 (два) полімерні пакети з кристалоподібною речовиною - метамфетаміном та почав незаконно зберігати при собі для власного споживання, до моменту проведення 06.06.2025 у період часу з 18.05 год. по 18.37 год. огляду місця події на території військової частини НОМЕР_2 за вказаною адресою, в ході проведення якого працівниками поліції було виявлено та вилучено 2 (два) полімерні пакетики з метамфетаміном масою 1,450 г і 2 (два) скляних предмета з нашаруванням метамфетаміну масою 0,054г, що відповідно до списку № 2 таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 відносяться до психотропних речовин, обіг яких обмежено та відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, до великих розмірів.
Ці, умисні дії, ОСОБА_3 , які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, щиро розкаявся у вчиненому.
Суд, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумніву в добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному суді.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена поза розумні сумніви.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який на диспансерному нагляді у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога стоїть на обліку з серпня 2025 року, його відношення до скоєного кримінального правопорушення, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання із передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу, оскільки саме цей вид покарання буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопрушень.
Цивільний позов - відсутній.
Запобіжний захід - відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд-
ОСОБА_3 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 4457 грн. 00 коп.
Речові докази по справі, а саме:
- психотропну речовину - метамфетамін, масою 1,504 г., яку здано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили - знищити;
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
СуддяОСОБА_1