справа № 563/344/26
06 березня 2026 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
03 березня 2026 року до Корецького районного суду Рівненської області звернувся представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 2712503390-144524 від 06.11.2024, договором № 3012469 від 01.11.2021, договором № 3974164 від 23.09.2021, договором №102286977 від 26.09.2021, договором № 77477453 від 29.09.2021 та договором № 555157777375001 від 10.11.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріали справи було встановлено, що подана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано Платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 0616060016 від 23.02.2026 року, з якої встановлено, що ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Водночас, зі змісту позовних вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є шість окремих кредитних договорів: договір № 2712503390-144524 від 06.11.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Інкасо Фінанс" та відповідачем, заборгованість за яким становить 12 040, 00 грн.; договір № 3012469 від 01.11.2021 між ТОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" та відповідачем, заборгованість за яким становить 4361, 67 грн.; договір № 3974164 від 23.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем, заборгованість за яким становить 49945,18 грн.; договір №102286977 від 26.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем, заборгованість за яким становить 34172,40 грн.; договір № 77477453 від 29.09.2021 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем, заборгованість за яким становить 9246,96 грн.; договір № 555157777375001 від 10.11.2021, заборгованість за яким становить 7684,80 грн.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Зважаючи на те, що позовна заява була подана в електронній формі, через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено 2 662,40 грн. судового збору, з урахуванням коефіцієнту пониження.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 вказав, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою. Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються однієї відповідачки. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Одним з аргументів, який також дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а сім - є можливість пред'явлення кількох окремих позовів до відповідачки зі сплатою судового збору за кожен з них, відповідно.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за шістьма окремими кредитними договорами, укладеними в різні дати та з різними кредиторами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, зокрема: заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками. При цьому, платіжна інструкція кредитового переказу коштів засвідчує сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн., як за одну позовну вимогу.
Беручи до уваги те, що позивачем заявлено шість окремих вимоги майнового характеру, що об'єднано в одну, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за шістьма кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 15974,40 грн. судового збору, тобто за кожну вимогу по 2 662,40 грн.
Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" необхідно сплатити ще 13312,00 грн. судового збору(15974,40-2662,40) за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача - (МФО) 899998; рахунок отримувача - UA478999980313171206000017521; кодкласифікації доходівбюджету - 22030101; У графі призначення платежу вказується: «Судовий збір за подачу позову ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованоситі за договорами».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи вищевказане, позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 14, 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.
Надати п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу (представнику позивача), що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя