Дата документу 05.03.2026Справа № 554/17080/25
Провадження № 2/554/6044/2025
05 березня 2026 року м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду м.Полтави Черняєва Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП ПБТІ «Інвентаризатор» про відшкодування моральної шкоди.
За змістом позовної заяви позивач просив звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з майновим станом. Зауважив, що досяг пенсійного віку, але Пенсійний фонд відмовив йому у нарахуванні пенсії у зв'язку з нестачею страхового стажу. Він не працевлаштований, не займається підприємництвом та впродовж попереднього календарного року не мав жодних доходів. Також зазначив, що не може отримувати дохід у зв'язку з тим, що його рахунки заарештовані розпорядженням Міністерства юстиції України. Доказами майнового стану та арешту рахунків є відомості з реєстру боржників та відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами.
Ухвалою судді від 02.12.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 15.12.2025 року позовну заяву повернено позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03.02.2026 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 15.12.2025 року скасовано, а справу направлено для вирішення питання відкриття провадження до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи вищенаведене, суд дійшов наступних висновків.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03.02.2026 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 15.12.2025 року, так як судом першої інстанції не надано належної фактичної та правової оцінки наданим позивачем доказів щодо його майнового стану. У постанові зазначено про те, що апеляційний суд позбавлений процесуальних повноважень на вирішення питання звільнення від сплати судового збору за подачу позову.
Зважаючи на позицію суду апеляційної інстанції, вважаю за необхідне продовжити розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
За ч.ч.1, 3, 5 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Вичерпний перелік осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору визначено ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», до них належать: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору ; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"; 26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу; 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 28) позивачі - за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб'єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
За ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Позивач вказує на скрутне матеріальне становище, оскільки не працевлаштований, досяг пенсійного віку, але не отримує пенсію, інших доходів не має.
Посилаючись на такі обставини прохає звільнити його від сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Вимоги позивача стосуються стягнення моральної шкоди із ПП БТІ « Інвентаризатор», яка на думку ОСОБА_1 завдана йому у зв'язку із тим, що він не був повідомлений про відчуження майнових прав підприємства.
У зв'язку із такими порушеннями, позивач зазнав моральних страждань, розмір яких він оцінює у 3000000 грн.
Позивачем не надано суду доказів саме тяжкого матеріального стану.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).
Надані заявником відомості про його доходи не є беззаперечним і достатнім доказом його скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки позивач не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними тощо.
Обставини, зазначені позивачем не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.
Доказів того, що позивач позбавлений можливості працевлаштуватися суду надано не було.
Доказів того, що через стан здоров'я позивач обмежений у пошуку роботи суду також надано не було. Пенсійний вік не є перешкодою для працевлаштування особи, яка дійсно потребує доходу, з урахуванням вікових обмежень.
Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про звільнення від сплати судового збору за подання позову відсутні.
Звернення до суду із даним позовом не викликано нагальною потребою, а радше викликано внутрішнім занепокоєнням позивача стосовно подій, які відбуваються.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Дана позиція відображена у постанові Верховного Суду від 11.09.2023 року у справа № 130/1125/22 провадження № 61-12467ск23.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву про відшкодування моральної шкоди у сумі 3000000 грн, проте позовна вимога не оплачена судовим збором.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.175 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України, заяву необхідно залишити без руху.
Для належного усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, заявнику необхідно у строк 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали, на ім'я головуючого судді у справі надати до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучити оригінал платіжного документу про сплату судового збору чи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 5 ЗУ "Про судовий збір", ст. 81, 133, 136, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Повідомити позивача, що вразі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Т.М.Черняєва