Справа № 948/150/26
Номер провадження 2-д/948/2/26
06.03.2026 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши заяву про самовідвід судді у цивільній справі за дорученням польського суду про вручення судових документів,
04.03.2026 до Машівського районного суду Полтавської області з Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 це судове доручення розподілене судді Косик С.М.
06.03.2026 суддя Косик С.М. заявила самовідвід з тих підстав, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Однак вона вважає, що для виконання нею цього доручення існують перешкоди, оскільки ОСОБА_2 працює головним спеціалістом з інформаційних технологій у Машівському районному суді Полтавської області, головою якого зараз вона є.
Пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення.
Тобто довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте як законне та справедливе.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі “Білуга проти України» від 28.10.1998 у справі “Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч. 9 ст. 40 КУпАП питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
За таких обставин, з метою виключення сумнівів в неупередженості судді, доходжу висновку, що заява про самовідвід умотивована та її потрібно задовольнити.
Керуючись ст. 36 - 40, 258-261, 353 ЦПК України, -
задовольнити заяву про самовідвід судді Косик С.М.
Цивільну справу за дорученням польського суду про вручення судових документів Ігорю Ткаченку -передати до канцелярії Машівського районного суду Полтавської області для здійснення її повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С. М. Косик