Провадження № 2-с/537/38/2026
Справа № 537/6314/25
06.03.2026 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., отримавши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.10.2025 по справі №537/6314/25 -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій просить ??поновити строк на оскарження судового наказу №537/6314/25, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука 02.10.2025 року. ???Скасувати судовий наказ №537/6314/24 від 02.10.2025 року, виданий Крюківьким районним судом .Кременчука про стягнення з мене, ОСОБА_1 , на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» коштів (заборгованості ) за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 8218,33 грн., плати за абонентське обслуговування у сумі 572,92 грн., індексу інфляції у сумі 1113,14 грн та 3% річних у розмірі 297,27 грн., та судового збору у сумі 302,80 грн.
Заява мотивована тим, що судовий наказ про стягнення з мене заборгованості, боржник дізналася 27 лютого 2026 року, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. Вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» щодо стягнення заборгованості у розмірі 10201, 66 грн. вважає спірними, необгрунтованими. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності трьом особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У зазначеній квартирі ОСОБА_1 не проживає з 2001 року, а мешкає зі своєю сім?єю за адресою АДРЕСА_2 , про свідчить акт про фактичне проживання від 02.03.2026 року. Боржник не користуюся комунальними послугами, тому не повинна їх оплачувати. В квартирі проживає матір і за домовленістю вона самостійно оплачує комунальні послуги. ??? ОСОБА_1 незгодна з розміром заборгованості, оскільки матір?ю періодично, хоча і в неповному розмірі, проводились оплати за теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 , що зазначено самим заявником у розрахунку річних та інфляційних. В цьому розрахунку зазначено, що за спірний період боржником було сплачено коштів у сумі 5094, 88 гривень, а в розрахунку заборгованості ці суми відсутні. ???Заявник до своєї заяви про видачу судового наказу долучив документ, зазначений як «Розрахунок заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентське обслуговування за період з листопада 2022 року по березень 2025 року. Однак, в самій таблиці зазначений період з квітня 2023 року по жовтень 2024 року, причому загальна сума заборгованості у графі 16 складає 6940, 55 грн., тому є незрозумілим, звідки взялася сума боргу в розмірі 8791,25 грн. Як вбачається із Свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири становить 46,4 м кв. Як вбачається із розрахунку заборгованості, вона проведена із площі квартири розміром 45,600 м кв.
Згідно із ч.1, 2 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Так, судом було встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.14/, ОСОБА_1 , отримала судовий наказ 26.11.2025 року. Відтак, звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу 04.03.2026 року, заявниця прострочила строк звернення до суду з вказаною заявою.
Щодо позиції про те, що ОСОБА_1 , вищезазначений судовий наказ не отримувала так як, хоч і зареєстрована за вказаною адресою, але фактично проживала за іншою адресою, що підтверджується доданим до заяви актом, яким встановлено факт проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 2001 по теперішній час, - суд зазначає наступне.
Так, згідно п.71 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», реєстровані поштові відправлення вручаються, адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Пунктом 72 вказаної постанови встановлено, що адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв'язку.
Відтак, наявність підпису у відповідному поштовому повідомленні є належним і достатнім підтвердженням отримання боржницею судового наказу у встановлений день. Водночас, боржником не надано жодних доказів, які б могли свідчити про те, що підпис на повідомленні належить іншій особі чи що мала місце якась інша процесуальна чи фактична помилка під час вручення.
Суд вважає безпідставними доводи про те, що боржниця не отримувала судовий наказ у зв'язку з тим, що фактично не проживає за місцем своєї реєстрації. Посилання на акт, яким нібито встановлено факт проживання за іншою адресою, жодним чином не спростовує належність вручення поштового відправлення, оскільки порядок видачі рекомендованих відправлень передбачає їх вручення виключно адресату або уповноваженій ним особі.
При цьому, суд підкреслює, що будь-який логічний чи причинно-наслідковий зв'язок між фактом не проживання боржниці у квартирі та її нібито неможливістю отримати поштове відправлення відсутній.
Таким чином, суд доходить висновку, що твердження боржниці про неотримання кореспонденції фактично є спробою уникнути дотримання визначених законом строків звернення до суду. Сам факт відсутності особи за місцем реєстрації, навіть якщо він підтверджується додатковими актами, не може свідчити про відсутність можливості отримання поштового відправлення.
Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
В ч. 2 ст. 171 ЦПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню, оскільки нею було пропущено строк на подання такої заяви та відсутні підстави для поновлення строку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 163, 164, 165, 167, 260, 261,353, 354 ЦПК України, суд,-
У поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу - відмовити.
Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.10.2025 по справі №537/6314/25 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Маханьков О.В.