Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/7618/25
Провадження № 2/552/349/26
04.03.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 552/7618/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.09.2025 звернулися в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками та проживають в квартирі АДРЕСА_1 .
21.03.2025 близько 4 години 50 хвилин, коли позивачі буди відсутні по місцю проживання, мешканка квартири АДРЕСА_2 повідомила аварійно-диспетчерську службу КП «ЖЕО № 2» про залиття квартири з верхнього поверху.
Позивачі вказували, що коли сусідка піднялася поверхом вище до квартири позивачів, то виявила, що залиття відбувається з квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач ОСОБА_3 .
31.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до КП «ЖЕО № 2» з заявою про обстеження її квартири на предмет залиття та складення відповідного акту.
18.04.2025 було складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким виявлено причини та розмір заподіяної залиттям шкоди.
Відповідно до звіту про оцінку майна від 08.07.2025 вартість відновлювального ремонту складає 48785 грн.
В поданій до суду позовній заяві позивачі просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 36588,75 грн, витрати з оцінки матеріального збитку в розмірі 7000 грн, моральну шкоду в розмірі 30000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн, всього 80588,75 грн. Також просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 12196,25 грн, моральну шкоду в розмірі 20000 грн, всього 32196,25 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10.09.2025 відкрито у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2025 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
Представники сторін звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їх участі.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками на праві приватної спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , частка позивача ОСОБА_2 складає 1/4, частка позивача ОСОБА_1 складає 3/4.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували своє постійне місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 , але фактично не проживають.
Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться поверхом вище квартири АДРЕСА_5 .
Зазначені обставини не оспорюються сторонами по справі.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують своє вимоги тим, що 31.03.2025 з вини відповідача відбулося залиття водою належної їм на праві власності квартири, чи завдано матеріальної та моральної шкоди.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, позивач має довести сам факт залиття та наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між ними, на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Факт залиття квартири, власниками якої є позивачі, підтверджується актом обстеження квартири № 163 від 18.04.2025 на предмет підтоплення з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (а.с. 33), складеним комісією житлово-експлуатаційної організації.
Відповідно до зазначеного акту комісією виявлено:
-на кухні (згідно технічного паспорта - приміщення № 1) залита стеля на площі 8,4 кв.м. та стіни на площі 2,5 кв.м.;
-в кімнаті (згідно технічного паспорта - приміщення № 2) залита стеля площею 2,0 кв.м. та стіна площею 2,5 кв.м.;
-в кімнаті (згідно технічного паспорта приміщення № 3) залита стеля площею 0,5 кв.м. та стіна площею 1,5 кв.м.
Наявність слідів залиття квартири АДРЕСА_1 також підтверджено фотокартками.
Частиною 4 ст.319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України також передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Таким чином, маючи обов'язок утримувати своє майно, власник квартири АДРЕСА_3 відповідач ОСОБА_3 мав належним чином слідкувати за технічним станом належної йому квартири.
Суд приходить до висновку, що позивачами доведено сам факт заподіяння відповідачем шкоди злиттям квартири. Натомість, вину у завданій позивачам шкоді відповідачем не спростовано.
Посилання відповідача на ту обставину, що замокання несучих конструкцій відбулося внаслідок потрапляння дощової води в систему вентиляції або через протікання даху будинку не підтверджено наданими до суду доказами.
Вказівка відповідача на невідповідність складеного комісією акту від 18.04.2025 Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, судом оцінюється критично.
Акт за своїм змістом та формою складений відповідно до форми, яка затверджена Додатком 4 до пункту 2.3.6 зазначених Правил, відсутність висновків комісії та чіткої причини залиття не спростовує сам факт наявних пошкоджень.
Окрім того, факт залиття та наявність пошкоджень квартири, яка належить позивачам, підтверджено наданими до суду фотознімками.
Відповідно до звіту про оцінку майна (матеріального збитку, завданого власнику квартири в результаті злиття квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ), який складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку складає 48785 грн (а.с. 55-126).
Вказаний звіт про оцінку є належними, допустимим та достовірним доказом, з огляду на те, що він складений атестованим суб'єктом оціночної діяльності, дослідження містить обґрунтовані відповіді на поставлені питання, оцінювачем проведено огляд об'єкту дослідження, надано відповідні розрахунку, фототаблиці, калькуляції.
Таким чином, встановивши, що позивачі довели сам факт заподіяння шкоди, розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири, суд приходить до висновку, що завдана позивачам шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивачів, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачам майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Згідно зі до ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування витрат, які зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України завдана майнова шкода підлягає відшкодуванню винною особою в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тому суд приходить до висновку, що на відповідача ОСОБА_3 , як власника, покладено обов'язок з відшкодування спричиненої позивачам матеріальної шкоди відповідно до розміру часток кожного з позивачів у праві власності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 36588,75 грн (48785 грн. /4 х 3) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, а на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 12196,25 грн (48785 грн. / 4) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Суд приходить до висновку, що кошти, сплачені позивачем за проведення дослідження, є витратами, які особа вимушена була зробити для відновлення свого порушеного права, тому сума коштів в розмірі 7000 грн. підлягає врахуванню при визначення розміру завданого позивачу збитку та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Невиконання власником квартири обов'язку з належного утримання свого майна, що призвело до затоплення належної позивачам квартири, є неправомірною бездіяльністю, яка згідно ст.1167 ЦК України тягне за собою обов'язок відшкодувати завдану шкоду.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування позивачам моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що позивачам були спричинені моральні страждання, що безумовно, змінило їх нормальний життєвий ритм.
Разом з тим, суд враховує ступінь вини відповідача та його поведінку, характер дій, ту обставину, що фактично позивачі не проживають та не користаються квартирою, яка була пошкоджена внаслідок залиття, та враховує вимоги розумності, виваженості та справедливості, оцінює моральні страждання кожного з позивачів в розмірі по 2000 грн. та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь кожного з позивачів по 2000 грн в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачами при зверненні до суду було сплачено судовий збір, який підлягає їм відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Також позивачем було понесені витрати на правову допомогу, розмір яких підтверджено на суму 7000 грн, які підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3956,09 грн.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 36588,75 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 7000 грн витрат на проведення оцінки, 2000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, 3956,09 грн витрат на правову допомогу, 684,57 грн витрат зі сплати судового збору, всього стягнути 53229 грн 41 коп.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12496,25 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 2000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, 684,57 грн витрат зі сплати судового збору, всього стягнути 15180 грн 82 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 06.03.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко