Справа № 524/1668/24
Провадження №1-кп/524/131/26
05.03.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесеному при розгляді кримінального провадження № 12023175500000814 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, -
В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12023175500000814 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України.
Прокурором Кременчуцької окружної прокуратури до Автозаводського районного суду м.Кременчука подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Прокурором в підготовчому судовому засіданні вказане клопотання підтримано в повному обсязі, посилаючись на те, що обвинувачена ОСОБА_5 неодноразово ухилялась від явки до суду. Відповідно до ст. 12 КПК України злочини, передбачені ст. 190 КК України відноситься до нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, кількість епізодів злочинної діяльності (16 епізодів).Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Адвокат ОСОБА_4 не погодився з клопотанням прокурора про обрання найсуворішого виду запобіжного заходу, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_5 просила не обирати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а попросила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зобов'язувалась надалі в судові засідання з'являтись вчасно.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, враховую вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши клопотання прокурора, а також вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачена знаходячись на свободі, під час розгляду іншого кримінального провадження, що також знаходиться на розгляді Автозаводського районного суду м.Кременчука (об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України (справа № 524/2435/23), вчинила ряд кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 190 КК України, яке 19.02.2024 надійшло до Автозаводського районного суду м.Кременчука. Отже, обвинувачена достовірно знаючи про перебування кримінального провадження в суді та належним чином повідомлена судом про час судового розгляду, шляхом вручення судових повісток на виклики не з'являлася, неодноразово застосовувався привід, який не виконувався у зв'язку з неможливістю встановити місце знаходження та відсутністю за місцем проживання обвинуваченої, не повідомляла суд про зміну місця проживання, що потягнуло неодноразове відкладення розгляду проваджнення більше двох років, що призвело до затягування розгляду по справі, з місця проживання зникла. Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03.10.2024 року була оголошена в розшук.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе. Таким чином, судом встановлено факт наявного ризику переховування обвинуваченої від суду. Підстав, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено, тому суд вважає що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки. З метою повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, подальшої доставки обвинуваченої до судового засідання, запобіганню перешкоджанню розгляду кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5 обрати у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Згідно з ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним , обвинуваченим обов'язків , передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 182 ч.4 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_5 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33280 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 314-315 КПК України суд,-
Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури про обрання обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомир, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 02 травня 2026 року включно.
Визначити суму застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33280 грн.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA398201720355289002000015950.
В платіжному документі в призначені платежу ОБОВ'ЯЗКОВО зазначається для ЗАСТАВИ: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23).
Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та головуючого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена ОСОБА_5 зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_5 на строк не більше двох місяців наступні обов'язки, що передбаченіст.194 КПК України:
- прибувати за першою вимогою суду;
- не відлучатися із м. Кременчука Полтавської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання.
Обвинуваченій ОСОБА_5 : якщо вона будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить покладені на неї даною ухвалою суду обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Виконання ухвали суду покласти на Кременчуцький РУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7