вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/479/26
381/7446/25
(заочне)
05 березня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря: Яковенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
10 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування заявлених позовних вимог стверджувала, що 03.02.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8234565.
Сума кредиту - 17 000 гривень, строк кредиту - 360 днів, фіксована процентна ставка - 0,95 % щоденно, комісія за надання кредиту становить 17,25 %, що складає 2 932,50 грн., неустойка 850 грн. в день.
Договір кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису (одноразового ідентифікатора).
Позикодавцем умови зобов'язання щодо надання грошових коштів в борг виконані повністю, проте позичальниця грошові кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі, зазначеному в позовній заяві.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25 з додатковою угодою №5 від 26.06.2025, відповідно до яких позивач набув право вимоги, в тому числі, щодо заборгованості за договір кредитної лінії (Надійний) №8234565 від 03.02.2025.
З урахуванням існування заборгованості, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідачки грошові кошти у сумі 37 269,10 грн., як заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року, з яких: 17 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9 851,50 грн. - заборгованість за відсотками; 2932,50 грн. - заборгованість за комісією, 7 485,10 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою, а також судові витрати.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» зазначену в позовних вимогах інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку по рахунку.
28.01.2025 року на адресу суду з АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . А також надано виписку по рахунку за період з 03.02.2025 по 08.02.2025 року, згідно якої на картку відповідача 03.02.2025 року були зараховані грошові кошти в сумі 17 000,00 грн..
09 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідачки, ОСОБА_1 , надійшло клопотання про витребування від позивача оригіналу електронного договору .
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено.
26 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідачки, ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що у відповідачки наявні квитанції про списання з її карткового рахунку 18.03.2025 року грошових коштів в сумі 805,50 грн. та 7 000 грн., які вона долучила до даного клопотання. Проте, оскільки, наявні квитанції не містять призначення платежу, відповідачка не може стверджувати щодо перерахування коштів саме в рахунок погашення боргу. З урахуванням цього, з метою отримання відомостей від первинного кредитного щодо сум зарахованих коштів в рахунок погашення боргу, просить повторно відкласти розгляд справи на іншу дату.
Судове засідання було відкладено до 05 березня 2026 року 11 год. 30 хв..
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Представник позивача в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, відповідача було повідомлено шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.
Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Ознайомившись зі змістом позову, та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.
Зокрема, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року (а. с. 5-12).
Згідно пунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.8 договору, сума кредиту - 17 000 гривень, строк кредитування - 360 днів, фіксована процентна ставка - 0,95 % в день. Комісія за видачу кредиту становить 17,25 %, що складає 2 932,50 грн., неустойка 850 % в день.
Договір кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису.
Відповідачкою не надано доказів для спростування факту укладення договору кредитної лінії (Надійний) на зазначених вище умовах.
До матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт надання грошових коштів в борг відповідачці у сумі 17 000 гривень.
Зокрема, для підтвердження факту надання грошових коштів в борг позивачем надано довідку товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінекспрес» від 26.11.2025 року (а. с. 13).
Також, з наданої АТ «АКЦЕНТ-БАНК» інформації вбачається, що АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , за період з 03.02.2025 по 08.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 17 000 гривень, що відповідає сумі, зазначеній в договорі кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року.
Відповідачка факт отримання грошових коштів в борг не заперечує.
В подальшому був укладений договір факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, згідно з яким право вимоги за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», позивача у справі (а. с. 38-45).
Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт укладення зазначеного договору факторингу та переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року.
Суд не бере до уваги долучені відповідачем квитанції про перерахування грошових коштів, оскільки вони не містять реквізитів та інформації щодо призначення платежу, а відповідачем не доведено факт перерахування даних коштів саме в рахунок погашення заборгованості.
Матеріли справи також не містять доказів повного чи часткового повернення коштів відповідачкою, як первісному кредитору, так і кредитору, до якого перейшло право вимоги на підставі зазначеного вище договору факторингу.
До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року, згідно з яким, станом на 30.11.2025 року заборгованість за договором становить 37 269,10 гривень, з них - 17 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9 851,50 грн. - заборгованість за відсотками; 2932,50 грн. - заборгованість за комісією, 7 485,10 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою(а. с. 23).
Суд вважає, що спірні правовідносини сторін врегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакціях, чинних на дату укладення договору).
Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно приписів частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.
При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.
Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру.
Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 3 цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 3 цього закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно приписів пункту 7 частини 1 частини 3 цього закону, електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Згідно приписів пункту 12 частини 1 статті 3 цього закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно приписів абзацу 9 частини 1 статті 5 цього закону, одним із основних принципів у сфері електронної комерції є однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством.
Згідно приписів частини 1 статті 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Згідно приписів частини 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно частини 4 цієї статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Згідно частини 6 цієї статті, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно приписів частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.
Згідно приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно приписів частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно приписів частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи зміст наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надані належні та допустимі докази щодо укладення договору кредитної лінії (Надійний) № 8234565 у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію» та погодження істотних умов цього договору.
Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочину та відсутності в суду даних про його нікчемність, суд приходить до висновку, що договір кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03.02.2025 року був укладеним та є регулятором спірних правовідносин сторін справи. Істотні умови цього договору погоджені сторонами кредитного зобов'язання.
На думку суду, наявні в матеріалах справи докази, зокрема, довідка ТОВ «Фінансова Компанія «Фінекспрес» від 26.11.2025 року та виписка по банківському рахунку відповідача в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», підтверджують факт надання відповідачці грошових коштів в борг в сумі 17 000 гривень.
Відповідачка факт отримання грошових коштів також не заперечує, як і не заперечує розмір отриманих коштів.
Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, враховуючи презумпцію правомірності правочинів та відсутності відомостей про нікчемність долученого до матеріалів справи договору факторингу, суд приходить до висновку про те, що після укладення договору факторингу від 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03 липня 2025 року.
З урахуванням викладеного, за відсутності доказів повного виконання умов договору позичальницею та повернення коштів, суд приходить до висновку, що відповідачкою порушені умови кредитного договору, а права позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку, що відповідає способам захисту права, встановленим в частині 2 статті 16 ЦК України.
При цьому, як зазначалося вище, суд в силу приписів статті 13 ЦПК України не виходить за межі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.
Суд, перевіривши правильність зазначеного розрахунку, вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією визначений правильно.
Далі, суд не погоджується з правомірністю нарахування позивачем 7 485,10 гривень, як суми заборгованості за пенею/неустойкою.
Зокрема, суд констатує, що можливість нарахування неустойки у розмірі 850 грн. в день, яка передбачена пунктом 2.2.8 договору кредитної лінії (Надійний) № 8234565 від 03 лютого 2025 року.
Разом із тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Станом на дату укладення договору кредитної лінії, як і станом на дату подання позову, дія воєнного стану не припинена, а отже виключається можливість нарахування і стягнення пені, що виникла з договору позики.
Правова позиція щодо неможливості стягнення неустойки за кредитними договорами, укладеними в період дії воєнного стану, висловлена в Постанові Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 754/2865/25.
Отже, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за неустойки у сумі 10 000 гривень.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 29 784,00 гривень, що включає: 17 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 9 851,50 гривень - заборгованість за процентами, 2 932,50 гривень - заборгованість за комісією.
Далі, на підставі приписів статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи що позовні вимоги задоволені на 79,92 % від первинно заявлених, а позивачем за подання позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 гривні, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 2 419,98 гривень, як компенсація витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 8234565, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30 суму заборгованості за кредитної лінії (Надійний) № 8234565 у сумі 29 784 (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, що складається з заборгованості у сумі 17 000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 9 851,50 грн. - заборгованість за процентами, 2 932,50 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти у сумі 2 419,98 гривень, як компенсацію сплаченого за подання позовної заяви судового збору.
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 283 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Суддя Л.М.Ковалевська