05.03.2026 Справа №607/2802/26 Провадження №3/607/1437/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
30.01.2026 о 21:30 в м. Тернополі, вул. Патріарха Любомира Гузара, 6А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_2 , вчинивши ДТП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці вчинення ДТП із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 ARLM 0307 (повірка дійсна до 17.06.2026), що підтверджується тестом 878 від 30.01.2026. Результати огляду становлять 2,61 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Окрім того, 30.01.2026 о 21:30 в м. Тернополі, вул. Патріарха Любомира Гузара, 6А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Kia Magentis, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження, якому необхідно присвоїти єдиний номер.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень визнав за обставин, викладених в протоколах про адміністративне правопорушення.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).
Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:
- протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №579625 від 30.01.2026, серії ЕПР1 №579621 від 30.01.2026, у яких викладені обставини вчинення правопорушень;
- відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано прибуття працівників поліції на місце ДТП. На місці пригоди виявлено потерпілого ОСОБА_2 та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . Потерпілий надав пояснення щодо обставин ДТП та підтвердив, що бачив, що одразу після вчинення ДТП за кермом транспортного засобу Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував ОСОБА_1 . У зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, працівником поліції водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора, а також йому було роз'яснено вимоги п. 2.5 ПДР. За результатами огляду встановлено 2,61% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі - відмовився. Водія було повідомлено про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП. Йому роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого оголошено зміст відповідних протоколів;
- результаті тесту приладу «Drager Alcotest 7510» від 30.01.2026 щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , результат якого склав 2,61%о;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображено ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 , назву газоаналізатора та результат огляду на стан сп'яніння (проба позитивна - 2,61%о). З результатами ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його підписом;
- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» №ARLM-0307 «П 51 QM 0746 103 25, чинне до 17.06.2026;
- поясненнях потерпілого ОСОБА_2 від 30.01.2026, згідно з якими його машина стояла припаркована біля магазину «Фреш» за адресою:. Л.Гузара, 6А о 21:30. У зад машини в'їхав автомобіль Ніссан, н.з. НОМЕР_2 , водій якої був в нетверезому стані;
- схемі місця ДТП від 30.01.2026, на якій, серед іншого, зафіксовані пошкодження транспортних засобів;
- рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП М. Мазура від 30.01.2026;
- довідках, виданих 31.01.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, згідно з якими ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 .
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, та ст. 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Як вбачається із матеріалів, долучених до протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто є таким, що має право керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
об'єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 607/2802/26, провадження № 3/607/1437/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа № 607/2803/26, провадження № 3/607/1438/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер - № 607/2802/26, провадження № 3/607/1437/2026.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяН. П. Воробель