іменем України
Справа № 171/325/25
Провадження № 1-кп/210/391/26
04 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2024 року за №62024050010003832 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 червня 2024 року внесено до ЄРДР за №62024050010003832.
У клопотанні прокурор Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 просить суд звільнити від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України .
В обгрунтування клопотання прокурор покликається на наступні фактичні обставини, встановлені органом досудового розслідування.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) №204 від 19.07.2023 року солдата ОСОБА_4 призначено на посаду командира бойової машини - командира 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти у зв'язку з чим, він вважається таким, що справи на посаду прийняв, та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира бойової машини - командира 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05.03.2024, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця несення служби у АДРЕСА_1 , та ухилився від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконання обов'язків військової служби до 05.01.2025 року доки самостійно не прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Про причини неявки суду не повідомив.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України не підтримав та просив матеріали повернути для продовження досудового розслідування у загальному порядку на підставі ч.4 ст.288 КПК України.
Вказане прокурор обґрунтовує тим, що після направлення до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 , останній повторно самовільно залишив місце служби. Відсутній на теперішній час зі місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 , місце його знаходження натепер невідоме, а засоби зв'язку відсутні.
Суд, дослідивши матеріали судового провадження, заслухавши думку прокурора, дійшов наступних висновків.
12.01.2026 року до суду надійшло клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, обґрунтоване тим, що в ході досудового розслідування ОСОБА_4 10.09.2024 року добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч.5 ст.401 КК України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, отримавши письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України майора на продовження проходження військовослужбовця ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Водночас суд при розгляді клопотання прокурора встановив, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про відмову добровільно підтримати своє волевиявлення, відображене у клопотанні щодо звільнення від кримінальної відповідальності та відсутність бажання продовжити проходження військової служби, тобто обставини, за наявності яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, відсутні і підозрюваний не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення з підстав, передбачених ч.5 ст. 401 КК України.
Відповідно до приписів ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
На підставі встановлених фактичних обставин суд констатує необґрунтованість клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки вони вказують на відсутність у підозрюваного наміру повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби, клопотання не підтримується ініціатором. Крім того, відсутність ОСОБА_4 за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 без поважних причин після надання письмової згоди командиром військової частини, свідчить про відсутність наміру ОСОБА_5 повернутися для продовження проходження військової служби ,відтак підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади під час кримінального провадження зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до засади диспозитивності, передбаченої ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст.22 КПК України).
Враховуючи викладене та позицію прокурора, який не підтримав внесене клопотання, відповідно до засади диспозитивності, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а внесене клопотання слід повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Керуючись статтями 26, 288, 314-316, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62024050010003832 від 06.06.2024 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - відмовити.
Клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 06 березня 2026 року .
Суддя: ОСОБА_1