ЄУН 205/3444/25
Провадження №2-п/932/3/26
іменем України
06.03.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
представника відповідача Гайтан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гайтан Катерини Олександрівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 15.01.2026 через свого представника Гайтан К.О. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 у вказаній цивільній справі, посилаючись на те, що дізнався про наявність цього рішення лише у січні 2026 року, коли був зупинений працівниками поліції, які при перевірці документів повідомили про відкрите щодо нього виконавче провадження. До цього моменту він не був належним чином повідомленим про розгляд справи та не мав реальної можливості подати відзив і докази на підтвердження своїх заперечень. Повістки, копії процесуальних документів та повний текст рішення фактично не отримував. Наполягає, що не мав заборгованості перед позивачем, оскільки не укладав жодного кредитного договору.
Просив поновити йому строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати рішення і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» 22.01.2026 та 02.02.2026 подано суду заяви із запереченням проти скасування заочного рішення з тих підстав, що ОСОБА_1 укладав 30.07.2020 кредитний договір з банком та має заборгованість, яка й була стягнута рішенням суду. Відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи та його посилання на необізнаність є зловживанням правами. У наданій заяві ним не наведено жодних обставин або доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору та розрахунок заборгованості. Просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
В поданих 23.01.2026 та 03.02.2026 заявах представник відповідача зазначає, що ключовими питаннями у розгляді заяви про перегляд заочного рішення є наявність поважних причин відсутності відповідача та істотність заперечень, як впливають на правильність вирішення спору. Відповідач заперечує факт належного волевиявлення на укладення договору у заявленому позивачем форматі, ставить під сумнів належність підпису та дотримання процедури ідентифікації особи при оформленні банківського продукту. Докази, надані позивачем, вважає такими, що не доводять конкретної дії з підписання документів саме ним. Позивач не надавав суду належним чином засвідченої копії кредитного договору або документа з його підписом. Крім того, у ОСОБА_1 на момент, який вказує банк, була відсутня об'єктивна потреба у кредитних коштах, оскільки він здійснює підприємницьку діяльність як ФОП, має стабільний дохід та належний рівень заробітку. То ж, він наполягає на витребуванні у позивача первинних документів, документів, що підтверджують ідентифікацію особи, деталізованих виписок про рух коштів, тощо, оскільки ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору. Через здійснення підприємницької діяльності відповідачем у нього наявний постійний рух коштів, тому він не відслідковує кожне списання або комісію як підтвердження згоди з умовами банку.
В судовому засіданні представник відповідача Гайтан К.О. підтримала вимоги та доводи заяви про перегляд заочного рішення та наполягала на його скасуванні. Додала, що фактично ОСОБА_1 з 2024 року мешкає в м. Буча Київської області, в 2022 році він виїжджав закордон, але потім повернувся. Місце його проживання зареєстроване в м. Маріуполі Донецької області. Місцем його перебування як внутрішньо переміщеної особи є АДРЕСА_1 .
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» до судового засідання не з'явився, будучі повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду заяви.
Вислухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з положеннями ст.285 ЦПК України в заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Судом встановлено, що у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 12.08.2025 постановлене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 30.07.2020, яка наявна станом на 26.01.2025, в розмірі 152510,33 грн заборгованості за тілом кредиту та 36403,71 грн заборгованості за простроченими відсотками, а всього -188914 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 04 коп., а також судові витрати.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була пред'явлена до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 06.02.2025 за допомогою системи Електронний суд та до неї долучені докази її направлення відповідачеві ОСОБА_1 шляхом надсилання на електронну адресу, зазначену в Анкеті-опитувальнику клієнта-фізичної особи: bagirov.adil1966@gmail.com, оскільки зареєстрованого електронного кабінету відповідач не має, а його зареєстроване місце проживання знаходиться в м. Маріуполі Донецької області, яке на момент пред'явлення позову вже було тимчасово окупованим.
Листом Мінсоцполітики від 21.03.2025 на запит суду було повідомлено, що місце перебування відповідача як внутрішньо переміщеної з м. Маріуполя Донецької області особи зареєстроване 01.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , і ці відомості слугували підставою для подальшого передання справи для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (наразі - Шевченківський районний суд міста Дніпра).
Саме за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів поштою з рекомендованим повідомленням про вручення.
Втім, судові виклики на 01.07.2025 та 12.08.2025 були повернуті на адресу суду без вручення адресатові з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
В той самий час за відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери станом на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 продовжує бути зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 як внутрішньо переміщена особа.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
То ж, підстав вважати, що стандартів належного повідомлення відповідача у цій справі порушено судом не було.
Стосовно доводів сторони відповідача про те, що він договорів кредиту не укладав і не підписував, що немає доказів того, наявні документи підписані саме ним, що він не потребував кредитних коштів та інших, слід зазначити, що сторона відповідача жодним чином в заяві про перегляд заочного рішення та надалі поданих заявах не послалася на конкретні докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача, та фактично не надала ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень. Доводи відповідача зводяться до спонукання до переоцінки висновків суду, наведених у заочному рішенні, без підтвердження будь-якими доказами.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не містить заперечень проти вимог позивача, які б спростовували висновок суду, та посилання на докази, якими б ці заперечення обґрунтовувалися.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є одночасно поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно з ч.4 ст.287 ЦПК України в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.284,287,288 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Дніпровського апеляційного суду. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 06.03.2026 та оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: В.С. Салькова