Єдиний унікальний номер 317/1215/26
Провадження № 2/317/976/2026
06 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Качан А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
При вирішенні питання про прийняття в провадження позовної заяви та відкриття провадження по даній справі, перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно відповіді з Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 23.09.2003 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: за адресою : АДРЕСА_1 . Зазначена адреса не належить до територіальної підсудності Запорізького районного суду Запорізької області.
Відповідно до доданої до позовної заяви довідки від 16.02.2026 № 2327-5003966415 позивач ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Отже, положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Таким чином, довідка від 16.02.2026 № 2327-5003966415 відносно позивача ОСОБА_1 підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування позивача при визначені підсудності розгляду справи.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 16.02.2026 № 2327-5003966415 позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою яка не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Запорізького районного суду Запорізької області.
Крім того суд враховує, що позивач у позовній заяві не заявляє про застосування альтернативної підсудності встановленої ч. 2 ст. 28 ЦПК України та не додає доказів на підтвердження наявності підстав для застосування альтернативної підсудності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає розгляду за загальним правилом підсудності встановленим ст. 27 ЦПК України, а саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Судом встановлено, що зареєстроване місце проживання/перебування як відповідача так і позивача не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Запорізького районного суду Запорізької області.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Враховуючи, що зареєстроване місце проживання відповідача не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Запорізького районного суду Запорізької області,суд вбачає наявні підстави для передачі справи за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 187, 259, 260 ЦПК України,-
Цивільну справу (ЄУН 317/1215/26 НП 2/317/976/2026) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю на розгляд до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя А.В. Качан