Справа № 199/16200/25
(2/199/1846/26)
Іменем України
05.03.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
28 листопада 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що сторони мають спільного повнолітнього сина ? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на повному утриманні позивача, потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання. Позивач вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній сину до закінчення навчання останнім, однак відповідач аліменти не сплачує. З викладених підстав позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить суд стягувати з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина сторін аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
13 січня 2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра №122 у зв'язку з припиненням перебування судді, у провадженні якого перебувала дана позовна заява, у штаті Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра (судді, відрядженого з Добропільського міськрайонного суду Донецької області), що зумовлено його призначенням Указом Президента України № 933/2025 від 13 грудня 2025 року суддею Центрального апеляційного господарського суду з 05 січня 2026 року, здійснено повторний автоматизований розподіл матеріалів даної справи між суддями. За результатами такого розподілу, відповідно до вимог статей 14, 33, 34 ЦПК України, матеріали позову передано для розгляду судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в зв'язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В ході розгляду справи встановлено, що сторони в період з 12 серпня 2006 року по 14 червня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільного повнолітнього сина ? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні матері, що підтверджується копіями паспорта позивача, копіями свідоцтв про шлюб, копією свідоцтва про народження дитини, копією рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2011 року у справі №2-380/11, довідками про реєстрацію місця проживання особи.
Також судом встановлено, що станом на час подання даного позову до суду син сторін досяг повноліття та є здобувачем вищої освіти. Так, згідно довідки №585/09.10.2025 ОСОБА_3 був зарахований на 2025/26 навчальний рік на 1 (перший) курс Медичного університету у м.Плодив (Республіка Болгарія) за спеціальністю «Лікарський асистент». Окрім того, як встановлено судом в ході розгляду справи, не спростовується матеріалами справи, повнолітній син сторін потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, а відповідач належним чином цього не здійснює, хоча має можливість надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами СК України.
Так, відповідно до ст.18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обв'язку.
Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Положеннями ст.200 ч.1 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Відповідно до ст.182 ч.1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.200 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Нормою ст.191 СК України в контексті положень ст.201 СК України встановлено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх взаємозв'язку та сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі зазначених доказів фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку, що стягнення аліментів на утримання сина/дочки, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання повнолітні син/дочка зазвичай не мають самостійного і достатнього заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх сина/дочку, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Наведені правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 06 серпня 2018 року по справі №748/2340/17, від 25 лютого 2020 року по справі №521/4397/17, від 01 квітня 2020 року по справі №521/16268/18, від 20 травня 2020 року по справі №635/1139/17, від 17 червня 2020 року по справі №761/10510/17, від 04 серпня 2020 року по справі №489/100/18.
Стосовно спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду судом достеменно встановлено наявність у сторін спільного повнолітнього сина, який на момент подання позову та розгляду справи досяг повноліття і продовжує навчання за денною формою, у зв'язку із чим вочевидь потребує матеріальної допомоги своїх батьків. Разом з тим, коштів самої лише позивача для утримання спільного з відповідачем сина не вистачає, а тому є потреба в наданні утримання і з боку відповідача, який належної матеріальної допомоги не надає, хоча може надавати. Крім того, приймаючи до уваги відсутність в суду даних щодо наявності у відповідача настільки скрутного матеріального становища та/або настільки незадовільного стану здоров'я, який зумовлює непрацездатність відповідача та неможливість надання ним утримання повнолітнього сина, а також відсутність доказів припинення права на аліменти на підставі ст.190 СК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись положеннями ст.264 ч.1 п.7, ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,2 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.18, 182, 190, 191, 199-201 СК України, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 28 листопада 2025 року і до досягнення повнолітнім сином двадцяти трьох років або до завершення навчання (в залежності від того, яка подія настане першою).
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,2 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко