Справа № 309/4526/25
Провадження № 2/309/1776/25
04 березня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кричфалушій Іван Іванович до Вишківської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кричфалушій І.І., звернулась до суду з позовом до Вишківської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка та розташований на ній будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 відноситься до 5-ої черги спадкоємців за законом, як племінниця спадкодавця. У зв'язку із відсутністю інших спадкоємців, позивачка взяла на себе управління майном, сплатила борги спадкодавця та вживала заходи для збереження спадкового майна. Позивач зверталась до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Король Н.І. з метою оформлення спадщини, однак їй було відмовлено з причин пропуску строку для прийняття спадщини. В обґрунтування пропуску строку позивач зазначила, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №164 (п.3) перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Однак, постановою Верховного Суду від 31.01.2023 року по справі №676/47/21 положення п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 визнано такими, що воно суперечать статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. У зв'язку із чим вважає, що пропустила строк з об'єктивних причин. Також зазначає, що вона не працювала тривалий час та не мала грошових коштів на подачу заяви про прийняття спадщини. Враховуючи дані обставини, ОСОБА_1 змушена звертатись до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явились. Представником подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Вишківської селищної ради в судове засідання не з'явився. Представником ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи у відсутності представника селищної ради, стосовно позовних вимог заперечень не має.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею позивачем та відповідачем заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.05.2016 р. (а.с.5).
Родинні відносини між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Хустського району Закарпатської області від 10.03.1965 р., за актовим записом №106 від 16.11.1939 року (а.с.6), свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7), свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.9). Згідно витягу зі Спадкового реєстру №84185262 від 16.02.2026 року, спадкові справи, відкриті внаслідок смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 не проживала разом з спадкодавцем на момент її смерті, є спадкоємцем за законом п'ятої черги. Суд бере до уваги твердження позивачки про те, що пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено через об'єктивні причини - необізнаність щодо строку подання заяви про прийняття спадщини, відсутність доходів, що ускладнило можливість подання заяви про прийняття спадщини. Вказане свідчить про наявність поважних причини пропуску позивачем шестимісячного строку для подання вказаної заяви.
Враховуючи наведене, а також, що інших спадкоємців які б прийняли спадщину не має та відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 12,13, 81, 258, 259, 263-265, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1272, 1268 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити .
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 мешканці АДРЕСА_2 додатковий строк терміном у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.03.2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.