Справа № 309/4678/25
Провадження № 2/309/1879/25
02 березня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулась до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано 18.06.2013 року. Згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19.05.2014 року було вирішено стягнути з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (зараз прізвище ОСОБА_4 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 18 березня 2014 року. Станом на сьогодні, зазначена сума не відповідає потребам дитини. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, розмір витрат на утримання дочки значно виріс, дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, тому збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому. З 2025 року ОСОБА_5 навчається в «Закарпатському лісотехнічному фаховому коледжі Національного лісотехнічного університету України» на денній формі навчання. Навчання дочки потребує додаткових коштів та фінансової підтримки. У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів. Згідно змісту позовних вимог позивачка просить суд змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 , а саме стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі по 5000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття .
Ухвалою суду від 06.01.2026 року позовну заяву прийнято та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами. На виконання ухвали про відкриття провадження ОСОБА_2 надіслав письмовий відзив. У своєму відзиві відповідач зазначає , що позивачкою жодними належними та допустимими доказами не доведено покращення матеріального стану платника аліментів. Окрім того, не доведені обставини про витрати, їх розмір, яких потребує дитина (на харчування, одяг,навчання, книги, розваги, відвідування секцій, репетиторів тощо) і, які б визначалися у розмірі 5000 грн., як просить позивачка. Відтак, відповідач вважає даний позов недоведеним і просить відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено та належними доказами доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано рішенням Хустського районного суду від 18.06.2013 року. Сторони мають спільну дитину: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19.05.2014 було вирішено стягнути з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (зараз прізвище ОСОБА_4 ) , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 18 березня 2014 року(а.с.9).
Згідно довідки «Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Національного лісотехнічного університету України» ОСОБА_5 2025 році вступила до відокремленого структурного підрозділу «Закарпатського лісотехнічного фахового коледжу Національного лісотехнічного університету України» і зараз навчається на першому курсі денного відділення.
Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, держави -учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення(ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143 цс 13.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Позивач зазначила, що розмір аліментів, який визначений рішенням Хустського районного суду від 19.05.2014 року, що має сплачувати відповідач є недостатнім для утримання та виховання дитини, забезпечення нормального розвитку доньки, її лікування та є меншим за гарантований державою мінімальний розмір, а тому є підстави для збільшення розміру аліментів.
Суд вважає, що після постановлення рішення Хустського районного суду від 19.05.2014 року матеріальний позивача змінився, через значні інфляційні процеси в Україні, та значне підвищення вартості життя. Таким чином, враховуючи матеріальне та сімейне становище сторін, зміну матеріального стану позивача, оскільки розмір аліментів, який відповідач має сплачувати згідно рішення Хустського районного суду від 19.05.2014 року менший від мінімального розміру аліментів, визначеного законом, що не може забезпечити гармонійний розвиток дитини, а також те, що відповідно до вимог ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, за можливе збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Хустського районного суду від 19.05.2014 року, з 800 гривень до 4000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково .
Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19.05.2014 року та стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.
Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.03.2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.