Справа № 301/291/26
2-о/301/43/26
"03" березня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника заявника ОСОБА_1 , та представника заінтересованої особи КНП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» Іршавської міської ради Свириденко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , де заінтересовані особи Державний нотаріус Іршавської державної нотаріальної контори, КНП "Іршавське бюро технічної інвентаризації" Іршавської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, де заінтересовані особи Державний нотаріус Іршавської державної нотаріальної контори, КНП "Іршавське бюро технічної інвентаризації" Іршавської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
В обгрунування заяви посилається на те, що 11 квітня 2007 року, Державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Плетньовою Л. М., ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-372 у спадковій справі №116. При видачі вищевказаного свідоцтва, в ньому були допущена помилка, яка наразі перешкоджає заявнику в реалізації його спадкових прав та права власності.
Так, в свідоцтві про право на спадщину помилково записано ім'я заявника як « ОСОБА_3 », тоді як в паспорті серії НОМЕР_1 виданого 04.08.2003 та свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 02.12.1991 його ім'я записано як « ОСОБА_3 ». Ідентичну помилку допущено у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14746005 від 31.05.2007, який видано Комунальним підприємством «Іршавське бюро технічної інвентаризації».
Так, у вказаному витязі ім'я заявника також вказано як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_3 ». Зазначені помилки у написанні імені створюють заявнику перешкоди у реалізації права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із зазначеним, у заявника виникла необхідність встановити факт належності йому правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право на спадщину та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 , заяву підтримав, просив таку задовольнити, а розгляд справи проводити у відсутності заявника ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи КНП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» Іршавської міської ради Свириденко С.О. в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заяви.
Державний нотаріус Іршавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подав.
Заслухавши учасників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив таке.
11 квітня 2007 року, Державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Плетньовою Л. М., ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-372 у спадковій справі №116. При видачі вищевказаного свідоцтва, в ньому були допущена помилка, яка наразі перешкоджає заявнику в реалізації його спадкових прав та права власності. (а.с. 18)
Так, в свідоцтві про право на спадщину помилково записано ім'я заявника як « ОСОБА_3 », тоді як згідно паспорта громадянина України заявника - серії НОМЕР_1 виданого 04.08.2003 та свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 02.12.1991 його ім'я записано як « ОСОБА_3 ». Ідентичну помилку допущено у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14746005 від 31.05.2007, який видано Комунальним підприємством «Іршавське бюро технічної інвентаризації».
Так, у вказаному витязі ім'я заявника також вказано як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_3 ». Зазначені помилки у написанні імені створюють заявнику перешкоди у реалізації права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, суд встановив, що з метою виправлення даної помилки в позасудовому порядку, заявником, 23 грудня 2025 року, було направлено заяву до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву з проханням виправити вказану вище описку у свідоцтві про право на спадщину.
З відповіді на вказану заяву від 30.12.2025 №631/01-21 вбачається, що у задоволенні цієї заяви було відмовлено.
Аналогічна заява була направлена до КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації», яке також відмовило у внесенні змін до витягу про право власності.
Вирішуючи заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд виходив із такого.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
За змістом пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 травня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі ППВСУ №5 від 31 травня 1995 року), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1)згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2)чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3)заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4)встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №520/19532/19.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Беручи до уваги з'ясовані обставини в їх сукупності, суд уважає, що досліджувана заява підлягає задоволенню, оскільки факти належності правовстановлюючих документів повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а встановлення цих фактів має юридичне значення для заявника, оскільки без їх встановлення останній обмежений у можливості розпоряджатись своїм майном.
З аналізу досліджених судом документів логічно прослідковується, що особа, яка вказана в правовстановлюючих документах, про належність яких наголошує заявник, та яка зазначена як « ОСОБА_2 » є саме заявником, тобто « ОСОБА_2 ».
У цьому контексті суд бере до уваги відповідність адреси реєстрації, реєстраційного номеру картки платника податків, дати народження, імені та по батькові, а також враховує ту обставину, що існуюча розбіжність анкетних даних стосується виключно єдиної літери імені.
За обставин цієї справи суд поділяє доводи представника заявника про те, що заявник позбавлений можливості самостійно усунути розбіжності щодо написання його імені у паспорті та правовстановлюючих документах, належність яких він просить встановити.
Встановлення факту належності правовстановлюючих документів має юридичне значення для заявника, оскільки від їх встановлення залежить розпорядження правом власності на майно, а встановити такі факт іншим чином неможливо.
У вимірі фактичних обставин справи судом не встановлено наявності спору про право.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить до висновку про те, що представником заявника, доведено наявність обставин, з якими п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України пов'язує встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , де заінтересовані особи Державний нотаріус Іршавської державної нотаріальної контори, КНП "Іршавське бюро технічної інвентаризації" Іршавської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів- задовольнити.
Встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-372 у спадковій справі №116 від 11 квітня 2007 року, видане на ім'я « ОСОБА_2 » належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Встановити факт, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14746005 від 31.05.2007, виданий на ім'я « ОСОБА_2 » та майно, що зазначене у цьому документі, належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.03.2026 року.
Суддя: І.А. Даруда