Справа №: 297/3987/25
05 березня 2026 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528198 від 30.11.2025 року встановлено, що 30.11.2025 року близько 20:30 годині в сще. Батьово, вул. Кузьменка, керував транспортним засобом марки Форд, д.н.з. « НОМЕР_2 », з ознаками алкогольного сп'яніння а саме запахом алкоголю з ротової порожнини. Огляд на стан сп'яніння проводився згідно закону в приймальному відділенні Берегівського ЦРЛ з результатом 1,75 проміле, чим порушив п.2.5.ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання, поважних причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
З огляду на положення ст. 268, 280 КУпАП, а також з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи та необхідності забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, оцінивши зібрані по справі докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528198 від 30.11.2025 року;
- висновком щодо результатів медичного огляду від 30.11.2025 року №51, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 1,75 проміле.
- рапортом працівників поліції від 30.11.2025 року;
- відеозаписами, що містяться на DVD-R диску, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суд вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних доказів в ході судового розгляду не встановлено.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано вірно, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , визначені в ст. 17 КУпАП, не встановлено. Строки накладення адміністративних стягнень, передбачені в ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи не закінчились.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя керується положеннями статті 23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищезазначене, та в порядку вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП, суддя враховує встановлені ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, не визнання ним вини, та вважає, що з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, та відповідатиме меті адміністративного стягнення, встановленого в ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі, або вилучення посвідчення водія.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь держави 665,60 грн. судового збору.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО