Єд. унік. № 243/10184/25
Провадження № 3/243/293/2026
05 березня 2026 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.10.2025 року о 11-35 год. в м. Слов'янськ, вул. Барвінківська, біля буд. 247, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував т.з. ВАЗ 21104, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. та такого огляду в мед. закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на Motorola Solutions VB400 №472691, 472694. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05.03.2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мамая А.С. до суду надійшло письмове заперечення проти протоколу серія АБА №090128 від 22.10.2025 року, в якому він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, у вказаному письмовому запереченні зазначено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено без будь-якої законної причини/підстави. Переглянувши відеозаписи з бодікамер було встановлено, що ані інспектор Корнієв Д.Ю., ані два інші інспектори, що були присутні на місці події, жодного разу не повідомляли ОСОБА_1 (навіть формально) причину зупинки транспортного засобу. Так само інспектори жодного разу не заявляли про те, що транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки цей автомобіль нібито має ознаки ДТП. Сукупність зазначених вище обставин та доказів очевидно свідчать про те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 абсолютно безпідставно і незаконно, з вигаданої причини, яку не оголошували водію і вигадали вже під - час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Так, зі змісту бодікамери вбачається, що фактично транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений не інспектором Корнієвим Д.Ю., який склав протокол про адміністративне правопорушення, і навіть не інспектором ОСОБА_2 , відеозапис з бодікамери якої було залучено до матеріалів справи, а третім працівником поліції, який перебував за кермом патрульного службового автомобіля. Саме цей інспектор (а не інспектор ОСОБА_3 ) розпочав спілкування з ОСОБА_1 і поцікавився в останнього, чи не вживав він будь-які алкогольні напої. Розмова між інспектором та ОСОБА_1 без здійснення відеофіксації тривала майже 7 хвилин. ОСОБА_1 зазначає, він сам запропонував інспектору проїхати до лікарні і пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Крім того, згідно направлення на огляд поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я - «Слов'янський наркологічний диспансер». Натомість у місті Слов'янськ медичний заклад під такою назвою «Слов'янський наркологічний диспансер» відсутній.
Також захисник просив у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованих йому діяннях, застосувати за аналогією закону положення статті 69 КК Украйни і не призначати йому стягнення, пов'язане із позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з вищенаведеним, просив закрити провадження по даній справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Адвокат Мамай А.С. в судовому засіданні підтримав вищезазначене клопотання та просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що було зупинено т.з. ВАЗ 21104 у зв'язку з наявними на машині ознаками ДТП. Під час зупинки ОСОБА_1 було три поліцейських: він, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Він не пам'ятає хто саме вирішив зупинити вищезазначене авто. Всі поліцейські здійснювали відеофіксацію події. Він не знає у зв'язку з чим ОСОБА_4 зняв бодікамеру та поклав в машину. Стосовно поведінки водія ОСОБА_1 зазначив, що останній поводився нестандартно, повільна та нечітка мова. Також додав, що якщо людина є не винною, то вона йде на контакт. ОСОБА_1 намагався не спілкуватись з поліцейськими. Під час пропозиції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в мед. закладі м. Слов'янськ по вул. Шнурківська, він не називав чітку назву установи.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що було зупинено т.з. під керуванням ОСОБА_1 та виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Причину зупинки ОСОБА_1 не пам'ятає точно, можливо був причетний до ДТП. Він зазначив, що були якісь зліва пошкодження на бампері, однак точно не може згадати. Про факти вчинення ДТП було багато повідомлень. Можливо, що повідомлення про ДТП надійшло за тиждень до події, адже повідомлення про авто синього кольору, яке потрапило у ДТП є в системі. Також зазначив, що не пам'ятає хто прийняв рішення про зупинку даного авто. Напарник ОСОБА_3 перший почав спілкуватись з ОСОБА_1 . Під час спілкування здійснював відеозапис. Бодікамеру зняв, щоб відійти через біологічну потребу. Без камери ОСОБА_1 запитував про виклик тверезого водія, дане питання вони обговорили впродовж декілька хвилин. Розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 він не пам'ятає. Також він додав, що напарник повинен був попередити про відсторонення ОСОБА_1 від керування т.з., адже водій не повинен був далі рухатись на авто.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він рухався по м. Слов'янськ та його зупинили працівники поліції. На вимогу поліцейських надав документи, відкрив багажник. На питання поліцейського про червоні очі, повідомив, що втомився. Також на питання про вживання алкоголю, повідомив, що він не вживав спиртні напої та дихнув. Коли ОСОБА_4 зняв камеру, то почав йому погрожувати, що він забере у ОСОБА_1 водійське посвідчення і відвезе до ВСП. Він хотів пройти огляд у мед. закладі, проте поліцейський не захотів їхати до мед. закладу та відмовляв його. Поліцейський сказав, щоб ОСОБА_1 відмовився від огляду. Причину зупинки йому не було повідомлено та поліцейські не питали про пошкодження на бампері його авто. Копію направлення в мед. заклад він не отримував. Коли ОСОБА_1 самостійно поїхав до мед. закладу, йому було відмовлено через відсутність направлення. Він не визнає свою вину, на місці розгубився та винен в тому, що не наполягав на огляді в мед. закладі.
Суд, вислухавши доводи адвоката Мамая А.С. та ОСОБА_1 , пояснення свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні досліджені такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №090128 від 22.10.2025 року, складений уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку, зі змісту якого вбачається, що 22.10.2025 року о 11-35 год. в м. Слов'янськ, вул. Барвінківська, біля буд. 247, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував т.з. ВАЗ 21104, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. та такого огляду в мед. закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на Motorola Solutions VB400 №472691, 472694. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Слов'янського наркологічного диспансеру від 22.10.2025 року;
- рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП капрала поліції Корнієва Д. від 22.10.2025 року;
- відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, відповідно до змісту яких зафіксовано рух та зупинку працівниками поліції т.з. ВАЗ 21104, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Далі працівники поліції підійшли до машини, з якої вийшов водій ОСОБА_1 . Факт керування вищезазначеним т.з. водій не заперечував. На питання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що вчора трохи вживав алкоголь. Під час спілкування було виявлено у ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер «Алкотест», проте останній відмовився. Далі працівник поліції запропонував водію пройти такий огляд в мед. закладі, на що останній також відмовився та зазначив, що поспішає. Після чого, працівником поліції було попереджено ОСОБА_1 про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР України та про те, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Також перед складанням протоколу водію були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зі змістом складеного протоколу водія ОСОБА_1 було ознайомлено, заперечень чи клопотання від нього не надходило.
Також судом були досліджені наступні документи: клопотання командира роти протитанкових ракетних комплексів в/ч НОМЕР_3 від 04.12.2025 року; лист-відповідь №492/41/37/1/022026 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП разом з додатками до неї від 26.01.2026 року; клопотання захисника Мамая А.С. від 04.03.2026 року.
На думку суду, досліджені матеріали справи є належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов'язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно твердження адвоката щодо безпідставності зупинки транспортного засобу, суд не приймає до уваги, адже поважність причини зупинки транспортного засобу не є обставиною, яка підлягає доказуванню в межах розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, для правильного розгляду справи важливим є встановлення саме факту керування транспортним засобом як елемент об'єктивної сторони, зазначеного адміністративного правопорушення, а не підстави для зупинки транспортного засобу. Окрім того, особа, що притягається до адміністративної відповідальності та/або його захисник не позбавлені можливості як звернутись з відповідною скаргою до УПП про безпідставну зупинку, так і шляхом оскарження неправомірних дій працівників поліції, в порядку, передбаченому КАС України. Крім того, із дослідженого відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював законність його зупинки.
Твердження адвоката Мамая А.С. та ОСОБА_1 про здійснення провокацій та порушень з боку поліцейських, суд не приймає до уваги та вважає способом захисту задля уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення або провокації з їх боку до ОСОБА_1 , при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду. Під час розгляду не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували такі фактичні обставини. Крім того, в матеріалах справи не містяться та стороною захисту не надано доказів на час розгляду справи даних щодо оскарження дій працівників поліції щодо їх неправомірності.
Наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
Суд вважає безпідставними доводи адвоката про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявний у справі відеозапис є повним і послідовним, на якому зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.
На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо порушення при складанні поліцейським направлення до закладу охорони здоров'я, суд зауважує, що наявність направлення поліцейського на медичний огляд має значення тільки в тому випадку, якщо водій погоджується його пройти в медичному закладі. Оскільки, за своєю природою саме таке направлення є підставою для здійснення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння лікарем, про що у висновку є відповідна графа.
Таким чином, суддею достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України.
Варто зазначити, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, а саме - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність його вини «поза розумним сумнівом», а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд не вбачає.
Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння тягне за собою накладення штрафу з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами. Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить положень, які б давали суду можливість накласти на правопорушника більш м'яке стягнення, ніж передбачене санкцією статті КУпАП, а застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією - заборонено (ч. 4 ст. 3 Кримінального кодексу України).
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 40-1, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Повний текст постанови виготовлений 05.03.2026 року.
Суддя О.О. Соловйова