Справа № 243/6785/25
Провадження № 2/243/470/2026
03 березня 2026 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 13.12.2007 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та, яка була розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms, тому відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 102790,00 грн.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково були отримані наступі картки: № НОМЕР_1 , строк дії - 11/11, тип Універсальна; №5211537449151864, строк дії - 10/16, тип Універсальна; №4149625813446091, строк дії - 05/19, тип Універсальна GOLD; № 5168742216746838, строк дії - 01/22, тип Універсальна GOLD.
У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 17.01.2022 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Також позивач звертає увагу, що далі у процесі користування рахунком 17.01.2022 відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої було отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 02/26, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем було підписано власноручно на планшеті.
Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 17.01.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8 %. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 20808,49 грн.
Крім того, позивач звертає увагу, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08.07.2025 року має заборгованість -115 785.30 грн, яка складається з: 94 976,81 грн - заборгованість за тілом кредита, 20808,49 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
У зв'язку з викладеним, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.12.2007 у загальному розмірі 115785,30 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
18 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на наступне.
Так, відповідачем зазначено, що він працевлаштувався до виконавчого комітету Краматорської міської ради 19.11.2007 року. З огляду на те, що рахунки виконкому розміщалися у Приватбанку, відповідач звернувся до банку «Приватбанк» з метою відкриття рахунку для отримання заробітної плати у грудні 2007 року, в підтвердження чого позивачем було надано заяву від 13.12.2007 року. Ознайомившись з цією заявою, відповідач підтвердив її оригінальність та наявність дійсно його підписів та почерку в частинах 1-4 цієї заяви.
Відповідач наполягає на тому, що кредитний договір не підписував, а також відповідачем заперечується факт підписання наданих позивачем документів, а саме: заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та паспорту споживчого кредиту, оскільки вважає, що копію його підпису було підставлено позивачем, який неодноразово брав зразок підпису відповідача в електронному вигляді при проходженні верифікації у відділенні банку кожні 3-5 років.
До того ж, позивачем заперечується факт відвідування відділення банку о 11.32 17.01.2022, оскільки цей час є робочим, а в робочий час відповідач був з 08.00 до 17.00 на роботі, обідня перерва починалася о 12.00 та закінчувалася о 12.45.
Разом з тим, відповідачем зазначено, що 24.02.2022 року почалася військова агресія російської федерації проти України, введено воєнний стан, який триває і на теперішній час, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
01 вересня 2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається наступне.
Так, з моменту оформлення кредитного договору пройшло 17 років. Позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював.
Як доказ в підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості слугує розрахунок заборгованості та виписка по рахунку.
Щодо ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг, то позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 13.12.2007 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки.
Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто. Також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна» та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...».
Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 102790,00 грн.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 11/11, тип - Універсальна.
Твердження Відповідача про те, що, бажання отримати будь-які кредитні послуги відповідач не виявляв та юридично це не підтвердив згідно «Заявления», наданого позивачем є оманливим, оскільки у зазначеній заяві чітко вбачається, що відповідач власноруч прописав дату в полі "Кредитну карту і ПІН отримав" та поставив свій підпис.
Номер картки, зазначений у заяві, збігається з номером зазначеним у позовній заяві, довідці про видані картки та виписці по рахунку.
Позивач наголошує, що відповідач активно користувався кредитною карткою та кредитними коштами, що вбачається з виписки по рахунку.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/11, тип Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 10/16, тип Універсальна. 3. кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії - 05/19, тип Універсальна GOLD; 4. кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 01/22, тип Універсальна GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних, про що клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни.
Також, у зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 17.01.2022, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 17.01.2022 відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_7 зі строком дії - 02/26, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Паспорт споживчого кредиту від 17.01.2022 року підписано з боку Банку уповноваженим співробітником та відповідачем власноруч на планшеті.
Твердження відповідача про те, що копію підпису відповідача було підставлено позивачем не відповідає дійсності. Власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання.
Щодо заперечення відповідачем факту відвідування відділення банку саме в 11:32 17.01.2022 р. (час підписання, який проставлено на цих документах ), з огляду на те, що цей час є робочим, то АТ КБ «ПриватБанк» звертає увагу суду, що зазначене заперечення відповідачем є спробою ввести суд в оману, твердження відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами.
Більше того, варто звернути увагу на те, що в цей час відповідач підписав власноруч вищезгадані документи.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.
Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.
Щодо отримання відповідачем кредитної картки, то до суду надано виписку по картрахунку, довідку про видані картки, які є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку № НОМЕР_3 , оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.
З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо посилання відповідача про несплату заборгованості у зв'язку з настанням надзвичайної ситуації та форс-мажорні обставини, зазначаємо, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти.
Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
Доказів направлення відповідачем позивачу листа з повідомленням про настання форс-мажорних обставин у строк, передбачений у договорі, відповідач не надав.
Стосовно посилання відповідача на важкий матеріальний стан, то обставини, на які посилається у своїй заяві відповідач, не можуть бути підставою для відмови у задоволеннні позовних вимог Банку.
Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме: прострочення сплати кредиту. Крім того, відповідач є працездатним, тому позивач вважає, що обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.
10 вересня 2025 року були надані заперечення на відзив, з яких вбачається, що він наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві, в якому, зокрема, детально викладає свою думку з приводу перебування його в умовах форс-мажорних обставин.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника товариства.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним. Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем було надано заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку із сімейними обставинами. У задоволенні вказаного клопотання відмовлено з огляду на наступне.
Пунктом 10 частини 3 статті 2 ЦПК України встановлено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Із поданої заяви відповідача про відкладення розгляду справи вбачається, що причиною, за якою він просить відкласти судове засідання, є сімейні обставини, проте останній жодним чином не конкретизує які саме сімейні обставини, і не підтверджує їх наявність необхідними документами.
Разом з тим, суд зазначає, що розгляд справи триває з серпня 2025 року. Протягом цього часу цивільна справа вже неодноразово відкладалась за клопотанням сторін, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення додані до матеріалів справи. Більш того, особисті пояснення відповідача заслухані в судовому засіданні 24 лютого 2026 року, тому суд вважає, що право на захист відповідача не порушено та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами з урахуванням пояснень сторін.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши особисті пояснення сторін, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достовірністю кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Договір з «ПриватБанком» є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку».
Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позичальника, відповідач підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві.
Як вбачається з матеріалів справи між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н від 13.12.2007 року, за яким останньому було надано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до розміру 102 790,00 грн.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково були отримані наступі картки: № НОМЕР_1 , строк дії - 11/11, тип Універсальна; №5211537449151864, строк дії - 10/16, тип Універсальна; №4149625813446091, строк дії - 05/19, тип Універсальна GOLD; № 5168742216746838, строк дії - 01/22, тип Універсальна GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.
У процесі користування рахунком 17.01.2022 відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої було отримано додаткову кредитну картку за номером - НОМЕР_2 зі строком дії - 02/26, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем було підписано власноручно на планшеті.
У судовому засіданні досліджено виписку за договором № б/н за період з 23.11.2007 року по 09.07.2025 року, в якій зазначені операції щодо використання ОСОБА_1 , 1975 року народження, кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
У судовому засіданні відповідач беззаперечно підтвердив факт користування кредитними коштами з моменту отримання картки для виплат та кредитної картки, а також зазначив, що частково повертав кредитні кошти банку.
Відповідно до вимог статті 205 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Вимоги щодо письмової форми правочину встановлені положеннями статті 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За положеннями ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, аналіз документів, які підписані відповідачем щодо використання кредитних карток, заява від 13.12.2007, заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.01.2022, паспорт споживчого кредиту від 17.01.2022, дає суду підстави вважати, що сторонами у розумінні ст. 638 ЦК України узгоджено всі істотні умови кредитного договору: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які є обов'язковими до виконання обома сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Отже, судом в судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами виникли кредитні відносини, які регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Положеннями ст. ст. 1048, 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зі змісту норм ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, із наданих документів та пояснень відповідача в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором.
Доводи відповідача щодо відсутності укладення кредитного договору з АТ КБ «Приватбанк» не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.
Посилання відповідача на використання банком його підпису на заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.01.2022, паспорті споживчого кредиту від 17.01.2022 відхиляються судом, оскільки у суду не виникає сумнівів в автентичності підпису відповідача. До того ж, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України щодо підроблення позивачем його підпису на зазначених документах та розцінюються судом як ухилення від відповідальності за повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування.
Посилання відповідача в судовому засіданні на відсутність можливості зі сплати боргу, оскільки роботодавцем призупинено трудові відносини з ним у зв'язку з воєнним станом суд не приймає до уваги, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від відповідальності, а відповідач є працездатною особою. До того ж, заборгованість з повернення кредитних коштів виникла у відповідача ще до призупинення трудових відносин. Крім того, відповідачем не виконані дії щодо повідомлення позивача про неможливість виконання ним кредитних зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами в порядку, визначеному умовами кредитного договору.
Доводи відповідача щодо заперечення ним факту відвідування відділення банку саме в 11:32 17.01.2022 (час підписання, який проставлено на заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг), з огляду на те, що цей час є робочим, то суд оцінює їх критично, оскільки відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт підписання ним цього документу, а заперечення розцінюються судом як обраний ним спосіб захисту. Крім того, підпис здійснювався на документі в електронному вигляді, а тому він міг бути здійснений як у відділенні банку, так і дистанційно в кабінеті клієнта.
Так, згідно з наданими банком розрахунками, заборгованість до стягнення за кредитним договором станом на 08.07.2025 року, становить 115 785,30 грн та складається з суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 94 976,81 грн та заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 20808,49 грн.
Водночас, суд зазначає, що з виписки за кредитним договором за період з 23.11.2007 року по 09.07.2025 року вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом по 01 січня 2023 року, отже і заборгованість за відсотками має нараховуватись відповідно до цього періоду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзац 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Даний висновок суд враховує при застосуванні відповідних норм права відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Тому, заборгованість за відсотками в строк до 01.01.2023 року складає 11 256,30 грн, інша частина заборгованості по відсотках в розмірі 9 552,19 грн (20 808,49 грн - 11 256,30 грн) є необгрунтованою та такою, що стягненню не підлягає.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на момент розгляду даної справи, відповідачем не надані належні, допустимі, достовірні докази у розумінні ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України щодо належного виконання зобов'язань з повернення заборгованості за основним боргом та процентів за користування кредитом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості в загальному в розмірі 106 233,11 грн, а саме: суму заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 94 976,81 грн та суму заборгованості за відсотками в розмірі 11 256,30 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2222,55 грн, іншу частину судового збору слід залишити за позивачем.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624-625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість в розмірі 106 233,11 гривень (сто шість тисяч двісті тридцять три гривні 11 коп.), яка складається з: 94976,81 грн (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість гривень 81 коп.) - заборгованості за тілом кредиту, 11256,30 грн (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 30 коп.) - заборгованості за простроченими відсотками та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2222,55 грн (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 55 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 06 березня 2026 року.
Суддя О.О. Соловйова