243/10567/25
2/243/325/2026
24 лютого 2026
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участі
секретаря Яковенко Ю.Р.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії
Позивач, звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_3 02.01.2025 він( позивач) отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 01.05.2014 по 30.11.2014 та з 01.07.2015 по 30.11.2015 в сумі 14 244,43 грн.; недоотриманої пенсії за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 в сумі 342 476, 43 грн, що перебувають на рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. З листа ГУ ПФУ в Донецькій області видно, що вказана сума недоотриманої пенсії обчислена тільки за період з 26.06.2021 по 31.05.2024, однак щодо недоотриманої суми пенсії за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 ГУ ПФУ в Донецькій області інформації не надав. На звернення до відповідача він отримав відповідь, в якій зазначено, що недоотриману пенсію у розмірі 287 253,04 грн нараховано за період з 16.01.2020 по 31.05.2024 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону № 1058, а інформацію щодо нарахування пенсії за період з моменту припинення її виплати (з 01.04.2016) надати немає можливості, оскільки суми не нараховувалися і не були включені у виплатні документи. Також, в електронному кабінеті ПФУ на його заяву про виплату недоотриманої пенсії було отримано результат - відмовлено. Вважає дії відповідача незаконними, рішення відповідача не відповідає чинному законодавству України, є таким, що перешкоджає реалізації його прав як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна. Розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 за даними відповідача складає 342 476,43 грн. Таким чином, середньомісячна пенсія ОСОБА_3 становить 9 513,23 грн. Пенсійні виплати ОСОБА_3 здійснені по 31.03.2016 Таким чином, розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.04.2016 по 31.05.2021 становить 9 513,23 грн. х 62 = 589 820,26 грн., де: 9 513,23 грн. - розмір середньомісячної пенсії ОСОБА_3 ; 62 - кількість місяців в період часу з 01.04.2016 по 31.05.2021.
Просить визнати за ним право власності на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 в сумі 589 820,26 грн., стягнути її на його користь, стягнути також в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_3 за свідоцтвом про право на спадщину у розмірі 342 476,43 грн, заборгованість їз щомісячних страхових виплат в сумі 14 244,43 грн та судовий збір у сумі 7 564,33 грн.
У судовому засідання позивач наполягав на задоволенні позову, надав пояснення відповідно до позовної заяви.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за віком. Виплата пенсії ОСОБА_3 проведена по березень 2016. Пенсійна справа знята з обліку з 01.06.2024 року у зв'язку зі смертю пенсіонера. Нарахування пенсійних коштів з 01.04.2016 не проводилось у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. ОСОБА_3 із заявою щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території до органів Пенсійного фонду України не звертався. Інформація про проходження ОСОБА_3 фізичної ідентифікації особи в АТ «Ощадбанк» або в органах Пенсійного фонду України відсутня. Нотаріусу Головним управлінням надіслана довідка про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 в розмірі 342476,43 грн за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058. Щодо виплати пенсії за період з 01.04.2016 по 15.01.2022 зазначено, що відповідно до вимог пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 ОСОБА_3 , який мешкав на тимчасово окупованій території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався, а відтак, пенсія за період з 01.04.2016 по 15.01.2022 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована. ОСОБА_1 звернувся з заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 17.01.2025, тому нараховано недоотриману пенсію з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, буде проводитись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно означеного Порядку № 1165.
ОСОБА_3 перебував на обліку в Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорськ Донецькій області, правонаступником якого з 01.08.2017 є управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа з 01.08.2014 по 30.06.2015. Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Краматорську від 09.07.2015 № 0536/10981/10981/16 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» виплати були припинені з 01.07.2015 відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» у зв'язку з закінченням дії довідки внутрішньо переміщеної особи. За період з 01.07.2015 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за продовженням щомісячних страхових виплат як внутрішньо переміщена особа до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_3 не звертався, тому нарахування щомісячних страхових виплат не здійснювалося, заборгованість відсутня. Частиною 10 статті 47 Закону України № 1105-XIV передбачено, що тільки належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності включаються до складу спадщини. Отже, на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 не були нараховані страхові виплати, які би включалися до складу спадщини.
Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач надав відповідь на відзив, згідно якого вказує, що Відповідач робить помилковий висновок щодо наявності у нього обов'язку провести нарахування розміру пенсії з урахуванням вимог статті 46 Закону України № 1058. Підміняє поняття, визначене в матеріальній нормі права, адже він звертався за виплатою суми пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю і увійшла до складу спадщини, а не за отриманням пенсії, яка нарахована йому особисто. Відповідачем не надаються будь-які докази щодо наявності підтверджуючих документів наявності у померлого ОСОБА_3 громадянства російської федерації чи факту одержання ним пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, а тому твердження про це є лише припущеннями відповідача і не можуть прийматись до уваги при розгляді цієї позовної заяви. Стосовно стягнення страхових виплат відповідач зазначає, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 не були нараховані страхові виплати, які би включалися до складу спадщини. Проте, нотаріусу було надано відповідь, що наявна заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 01.05.2014 по 30.11.2014 та з 01.07.2015 по 30.11.2015, яка становить 14 244 грн.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 , як онук ОСОБА_3 , отримав в порядку спадкування за законом після смерті діда спадщину, що вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину від 02.01.2025, виданого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області. Спадщина складається з заборгованості зі щомісячних страхових виплат з 01.05.2014 по 30.11.2014 та з 01.07.2015 по 30.11.2015 в сумі 14 244,43 грн, а також з недоотриманої пенсії за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 в сумі 342 476,43 грн., що обліковується на рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
Вказане підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79629030 від 02.01.2025.
16.07.2024 листом № 0500-0204-8/72326 ГУ ПФУ в Донецькій області зазначило, що недоотримана пенсія ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 складає 342 476,43 грн.
09.09.2024 листом № 0500-0204-8/90161 приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Волинської області ГУ ПФУ в Донецькій області вказано, що у випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть відновити нарахування пенсії на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом». Також зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи виплата пенсійних коштів проведена по 31.03.2016. Пенсійні кошти з квітня 2016 до травня 2024 не нараховувались.
17.01.2025 через веб-портал Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 635 про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . Статус поданої заяви - «Призначено», дата прийнятого рішення - 19.02.2025, що видно з відповідних скріншотів екрану веб-порталу ПФУ.
З листа № 9304-7215/Х-02/8-0500/25 від 23.04.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області видно, що за результатом розгляду наданих документів ОСОБА_1 нараховано недоотриману пенсію у розмірі 287 253,04 грн за період з 16.01.2020 по 31.05.2024 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону № 1058. Надати інформацію щодо нарахування пенсії за період з моменту припинення її виплати (з 01.04.2016) немає можливості, оскільки суми не нараховувалися і не були включені у виплатні документи.
Відповідно до листа № 10235-7917/Х-02/8-0500/25 від 29.04.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомлено, що сума недоотриманої пенсії розрахована відповідно до частини першої статті 46 Закону№1058, де датою звернення за отриманням пенсії є 17.01.2025 - день звернення з усіма необхідними документами. Роз'яснено, що ОСОБА_3 на дату смерті мав статус внутрішньо переміщеної особи, виплата заборгованості регулюється положеннями Порядку №1165. Отже, виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення виплат відповідно до означеного Порядку №1165.
07.10.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Пенсійного фонду України щодо отримання спадщини померлого ОСОБА_3 , а саме заборгованості зі щомісячних страхових виплат в сумі 14 244,43 грн.
З скріншоту електронного кабінету, видно, що 06.11.2026 у задоволенні заяви від 01.10.2025 відмовлено.
Відповідно до відомостей Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданих ГУ ПФУ в Донецькій області, ОСОБА_3 з 13.08.1980 отримував пенсію за віком. З квітня 2016 по грудень 2021 розмір призначеної та нарахованої пенсії - 0,00 грн. З січня 2022 по травень 2024 сума пенсії складає 287253,04 грн.
ОСОБА_3 перебував на обліку в Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорськ Донецькій області як внутрішньо переміщена особа з 01.08.2014 по 30.06.2015, що вбачається з копії відповідної реєстраційної справи № 0536210981.
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Краматорську від 09.07.2015 № 0536/10981/10981/16 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» виплати були припинені з 01.07.2015 відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» у зв'язку з закінченням дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Також постановою від 09.07.2015 було знято з обліку потерпілого ОСОБА_3 з 30.06.2015.
Отже, спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання в порядку спадкування за законом спадкового майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавцю та заборгованості зі щомісячних страхових виплат.
Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього, як спадкоємця першої черги права на спадкування недоотриманої суми пенсії та страхових виплат.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
З наданих відповідачем відомостей вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 отримував пенсію за життя до 01.04.2016, з квітня 2016 відомості щодо нарахованої та виплаченої пенсії не надано.
Рішення про скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавцеві ОСОБА_3 суду не надано, за змістом наданих пояснень таке рішення відповідачем не приймалось, в той час як було вирішено призупинити виплату пенсії спадкодавцеві з 01.04.2016. Отже, призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у спірний період мала нараховуватися, обліковуватися в будь-якому разі, навіть за умови її не нарахування та не виплати (внаслідок призупинення виплати).
Однак, на запит нотаріуса, відповідач надав відомості лише про наявність недоотриманої пенсії за період з 26.06.2021 по 31.05.2024 в сумі 342 476,43 грн, обмежившись трирічним періодом згідно ст.46 Закону України № 1058, на підставі яких видане свідоцтво про право на спадщину за законом.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Оскільки за життя дід позивача недоотримав пенсію за період з 01.04.2016 по 25.06.2021, яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї нарахованої та невиплаченої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом.
Визначаючи розмір пенсії за спірний період, суд зазначає, що відповідачем не надано суду відомостей про розмір пенсії спадкодавця у спірний період помісячно, в той час як розмір пенсії змінювався, суд приймає розрахунок суми недоотриманої пенсії зроблений позивачем, згідно якого розмір пенсії за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 складає 589 820,26 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
Судом встановлено, що загальна сума невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_3 складає 932 296,69 грн (342 476,43 грн за свідоцтвом про право на спадщину + 589 820,26 грн за період з 01.04.2016 по 25.06.2021), яка увійшла до складу спадщини.
Відповідач відмовляється виплатити пенсію, посилаючись на норми статті 52 та вимоги пункту 14 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.
Прийняті на виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» постанови Кабінету Міністрів України і виконавчих органів Пенсійного фонду України є підзаконними актами, які регулюють особливості виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, однак вони не є законами, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено законами.
Вказаний висновок суду ґрунтується на положенні, зазначеному в абз. 2 преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про те, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, припинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.04.2016 нарахування і виплата ОСОБА_3 пенсії суд вважає безпідставним.
Вказаний висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі 243/13575/19, згідно якій припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спадкодавець ОСОБА_3 мав право на нарахування та виплату пенсії незалежно від того, чи звертався пенсіонер до територіальних органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії, а тому, позивач, як спадкоємець померлого, відповідно до положень ст. 1227 ЦК України має право на отримання пенсії в порядку спадкування за законом, оскільки згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат, суд зазначає наступне.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VII та має назву «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-XIV грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) зазначено, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Тому, припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Подібні висновки викладені у постанові Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).
Отже, право на такі страхові виплати у спадкодавця зберігається і відповідно до статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
Враховуючи зазначені вище положення законів, суд вважає, що, оскільки, потерпілому ОСОБА_3 страхові виплати були призначені все життєво, тому останній мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до відповідних органів про продовження виплат. ОСОБА_3 за життя право на отримання страхових виплат не втратив, тому, позивач як спадкоємець, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.
Таким чином позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо посилань представника відповідача на Порядок виплати пенсій, затверджений постановою КМУ № 1165, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.
У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Броньовський проти Польщі зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про виплату позивачу недоотриманих сум пенсії згідно Порядку 1165, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов'язань.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути недоотриману пенсію у сумі 342 476,43 грн на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, на частку недоотриманої пенсії за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 у сумі 589 820,26 грн за позивачем слід визнати право власності у порядку спадкування за законом та стягнути вказану суму на користь позивача та стягнути з відповідача суму заборгованості зі щомісячних страхових виплат в сумі 14 244,43 грн.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 7 564,33 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на недоотриману пенсію за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 у розмірі 589 820 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн 26 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 :
-набуту в порядку спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 342 476 (триста сорок дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 43 копійки;
-заборгованості зі щомісячних страхових виплат в сумі 14 244 (чотирнадцять тисяч двісті сорок чотири) гривень 43 копійки;
недоотриману пенсію за період з 01.04.2016 по 25.06.2021 в сумі 589 820(п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн 26 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 суму судового збору у розмірі 7 564 (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотри) грн 33 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 05.03.2026.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков