Справа № 243/1213/19
Провадження № 1-кп/243/107/2026
про здійснення спеціального судового провадження та
призначення до судового розгляду
04 березня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018020000000031 від 01.08.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прокопівська Кемеровської області РФ, громадянина України, з вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
Слов'янським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018020000000031 від 01.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Від прокурора на адресу суду надійшло клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . В обґрунтування заявленого прокурор зазначив наступне.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.
Відносно ОСОБА_7 здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
Для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження визначальним є факт оголошення підозрюваного в розшук внаслідок ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду.
Під час досудового розслідування, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а також повідомлення про підозру вручено його захиснику. Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-3 КК України, є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на території держави-агресора та/або на тимчасово окупованій території України, а також не з'являється без поважних причин на виклик слідчого за умови його належного повідомлення.
Додатковим підтвердженням перебування особи на території держави-агресора та/ або на тимчасово окупованій території України є відомості з відкритих джерел, зокрема мережі «Інтернет» щодо місцезнаходження особи на цій території.
Факти численних викликів ОСОБА_7 , у порядку ст. 135 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а також розміщення в загальнодержавних ЗМІ.
Так, постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук, який доручено внутрішній безпеці УВБ СБУ.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2019 задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Після передачі до суду обвинувального акту обвинувачений в судове засідання також не з'являвся. Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03.05.2019 ОСОБА_7 оголошено в розшук. За інформацією УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 державний кордон України не перетинав, перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території України, у зв'язку з чим затримання розшукуваного та доставлення його до суду не представляється можливим.
Таким чином, обвинувачений переховується від суду на тимчасово окупованій державою-агресором території.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області відновлено судове провадження та призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні, та в подальшому прокурором неодноразово на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковувалися повідомлення та повістки про виклик обвинуваченого до суду на визначені дати та час, проте, останній не з'явився в судові засідання без поважних причин.
З моменту надіслання судом повісток про виклик за останнім відомим місцем проживання та їх розміщення на офіційному веб-сайті судової влади, Офісу Генерального прокурора та «Урядовому кур'єрі», обвинувачений вважається належним чином ознайомлений з їх змістом. Вказані дії свідчать про безумовне дотримання прав обвинуваченого, гарантованих йому кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу (зокрема і передбаченого ст. 258-3 КК України), може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia) який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Верховною Радою України російську федерацію визнано державою- агресором, що викладено в Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII.
24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації перетнули державний кордон України та вторглись на територію України з метою проведення на території України так званої «спеціальної воєнної операції», по суті - повномасштабної військової агресії проти України.
Факт зазначеного вторгнення встановлено також рішеннями міжнародних організацій (резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ) та інші)».
З огляду на викладене, обвинуваченому достовірно відомо про розпочате відносно нього кримінальне провадження, про підозру та висунуте обвинувачення у вчиненні злочину та його статус у провадженні, проте він перебуває у розшуку, до суду не з'являється без поважних причин, як наслідок - переховується від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Для вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження визначальним є факт переховування обвинуваченого від суду на тимчасово окупованій території України та на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
У зв'язку з викладеним прокурор просить розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22018020000000031 від 01.08.2018 за ч. 1 ст. 258-3 КК України, здійснювати в порядку спеціального судового провадження (in absentia). Також прокурор просить прийняти рішення, передбачене п. 5 ч. 3. ст. 314 КПК України, а саме призначити судовий розгляд на підставі вищезазначеного обвинувального акта та проводити його у відкритому судовому засіданні Слов'янським міськрайонним судом Донецької області колегіально судом у складі трьох суддів.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив постановити ухвалу про здійснення по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 спеціального судового провадження. Також прокурор просив призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_7 .
Судова колегія, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, встановила наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;
2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу
3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
В цьому випадку, суд вважає, що справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Таким чином, судова колегія вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Що стосується клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає наступне.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 14 (3) (d)) вказується: «Кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі повної рівності: (d) бути засудженим в його присутності...». Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, але суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.
Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст. 42 КПК України.
Ключове значення в цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).
Можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч. 3 ст. 323 КПК України.
Так, за змістом абз. 1 цієї частини передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст. 258-3 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_7 .
Щодо обставин про переховування обвинуваченого від суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що дає можливість суду провести судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia), то суд проаналізує це окремо.
Судова колегія вважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 22018020000000031 від 01.08.2018 шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченого на справедливий суд, з огляду на таке.
Під час розгляду цього кримінального провадження наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції 11 комітету Міністрів Ради Європи від 19 січня 1973 року «Про критерії, що регламентують розгляд, проведений за відсутності обвинуваченого», якою регламентується наступне:
«1. Справу жодної особи не може бути розглянуто, якщо до цього її ефективно протягом часу, що дозволяє їй з'явитися в суд і підготувати свій захист, не було оповіщено повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.
2. Повістки повинні вказувати на наслідки неявки обвинуваченого на розгляд.
3. Коли суд встановить, що обвинуваченому, який не з'явився на розгляд, була вручена (atteint) повістка, він повинен розпорядитися про відкладення розгляду, якщо визнає, що особиста присутність обвинуваченого є обов'язковою, або якщо є підстави вважати, що у нього виникли перешкоди для явки.
4. Справа обвинуваченого не повинна розглядатися в його відсутність, якщо можливо і бажано перенести розгляд на територію іншої держави або звернутися із запитом про видачу.
5. Коли справа обвинуваченого розглядається в його відсутність, докази повинні збиратися звичайними способами, а захист повинен мати право втручатися в цей процес.
6. Судове рішення, прийняте за відсутності обвинуваченого, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя.
7. Кожен, чия справа розглядалася в його відсутність, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.
8. Особа, справу якої було розглянуто в її відсутність, і якій не була належним чином і в належній формі вручена повістка, повинна мати правовий засіб захисту, що дозволяє їй анулювати судове рішення.
9. Особа, справу якої розглянуто в її відсутність, але якій повістка була належним чином вручена, має право на повторний розгляд справи в звичайному порядку, якщо ця особа може довести, що її відсутність і факт того, що вона не могла проінформувати суддю у справі, були викликані обставинами, що знаходяться за межами її контролю».
Європейський Суд з прав людини з особливою увагою ставиться до судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого. У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.
Кримінальний процесуальний закон України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia), висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді кримінального провадження, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
Загалом судом по цьому кримінальному провадженню, від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до завершення проведення підготовчих дій, проведено п'ять судових засідань: 20.11.2025, 12.12.2025, 19.01.2026, 11.02.2026 та 04.03.2026.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7 значиться за адресою: АДРЕСА_1 , та як вбачається з доданих до клопотання прокурора матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, наявна інформація, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2019, через систематичні неявки ОСОБА_7 за викликами, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження № 22018020000000031 від 01.08.2018 відносно ОСОБА_7 , який на той час мав статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
В подальшому, вже після надходження обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, до суду, ухвалою суду від 03.05.2019, на підставі ст. 335 КПК України, було оголошено ОСОБА_7 у розшук, а судове провадження - зупинено.
Згідно інформації Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 53/5/52-3459 від 21.11.2025, встановлено, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (м. Бахчисарай), у 2021 році отримав паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 .
У відповідності до інформації національного оператору поштового зв'язку України АТ «Укрпошта», оприлюдненої на офіційному сайті товариства ukrposhta.ua, а також на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України, починаючи з 27.03.2014 поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному порядку. За даних обставини УДППЗ «Укрпошта» не має можливості пересилати поштові відправлення до півострова Крим. Укрпошта призупинила приймання поштових відправлень в напрямку півострова Крим.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.
Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.
Отже, на теперішній час, у зв'язку з відсутністю поштового зв'язку з Автономною Республікою Крим, де, згідно з наданими даними, мешкає обвинувачений, неможливо викликати ОСОБА_7 до суду стандартними засобами, зокрема, шляхом направлення за його адресою судової повістки рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про його вручення або не вручення особі.
Водночас, за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення процесуального закону судом були дотримані.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 продовжує ухилятися від суду, його фактичне місцезнаходження не встановлено й на теперішній час, проте, відомо, що обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, судові повістки про виклик ОСОБА_7 до суду для участі в підготовчому розгляді кримінального провадження були опубліковані в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України», на офіційному веб-порталі «Судова влада», а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України.
Так, судові повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до суду були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме - у газеті «Голос України» № 244 (496) від 19.12.2025 - в судові засідання на 19.01.2026, 28.01.2026, 11.02.2026, та у газеті «Урядовий кур'єр» № 46 (8238) від 26.02.2026 - в судове засідання на 04.03.2026.
Також, повістки про виклик до суду для ОСОБА_7 публікувались на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, на офіційному порталі «Судова влада» та надсилались захиснику обвинуваченого.
Однак, за викликами ОСОБА_7 не з'являвся.
З огляду на наявні матеріали кримінального провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані судом, стороною обвинувачення та стороною захисту для повідомлення обвинуваченого про проведення судового засідання.
Враховуючи викладені висновки про належність здійснення викликів і повідомлень в рамках кримінального провадження, суд оцінює дії обвинуваченого як такі, що мають на меті переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), «під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку».
Наведена позиція була додатково підтверджена постановами Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 659/234/16-к та 30 травня 2019 року по справі № 639/793/17.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040км18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».
У постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 242/3982/16-к зазначено, що «за таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, відповідно до яких органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, та належним чином виконані вимоги закону щодо вручення письмового повідомлення про підозру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. У зв'язку з цим він мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Поряд з цим, для захисту інтересів ОСОБА_1 державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції».
Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставини цього провадження, дозволяє дійти висновку про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі вищенаведеної практики ЄСПЛ, практики Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.
Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, при чому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку як держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.
Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Тобто, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.
Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства. Необхідні критерії для такого розгляду закріплені у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого» та Рекомендаціях № 6 R (87)18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо спрощення кримінального судочинства».
Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не повинні перешкоджати здійсненню права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права.
Оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22018020000000031 від 01.08.2018, висунуте щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, досудове розслідування кримінального провадження № 22018020000000031 від 01.08.2018 відносно ОСОБА_7 проводилось в формі спеціального досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_7 , який, згідно з доданими до клопотання прокурора доказами, перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повідомлений належним чином про розгляд судом кримінального провадження відносно нього в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України, шляхом публікації повісток про виклик до суду в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр», що відносяться до засобів масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, має змогу отримувати інформацію щодо розгляду цього кримінального провадження, однак, в діях обвинуваченого вбачаються спроби переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
З огляду на наведене, враховуючи, що станом на сьогодні триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який систематично продовжується та діє на теперішній час, судова колегія вважає можливим надати учасникам кримінального провадження можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку, згідно ст. 336 КПК України, використовуючи власні технічні засоби та кваліфікований електронний підпис згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної систем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 31, 42, 93, 135, 314, 315, 336, 371-372, 376, 395 КПК України, судова колегія
Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, здійснювати за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження положення ч. 4 ст. 323 КПК України, що у разі, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Призначити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, судовий розгляд у відкритому судовому засіданні 12 березня 2026 року о 15 годині 10 хвилин.
Викликати в судове засідання сторони кримінального провадження.
Надати учасникам кримінального провадження можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку, згідно ст. 336 КПК України, використовуючи власні технічні засоби та кваліфікований електронний підпис згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної систем.
Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 в судові засідання, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 05.03.2026 о 08-45 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3