Справа № 505/1399/25
Провадження № 2/505/1346/2026
06 березня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Подільськ Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог
Представник АТ "Акцент-Банк" звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023 у розмірі 72 715,31 та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. В обгрунтування позову посилається на те, що 31.12.2023 відповідач уклав з банком кредитний договір щодо надання кредиту у розмірі 49 300 на строк 36 місяці зі сплатою процентів у розмірі 75 % щорічно (даний кредитний договір складається із заяви клієнта про надання послуги «швидка готівка» та графіку погашення кредиту). Відповідачу надано кредит, тобто позивач свої зобов'язання за договором виконав, натомість відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов Договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 26.04.2025 виникла заборгованість у розмірі 72 715,31 грн що складається з: 46 355,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 26 359,72 грн заборгованості за відсотками.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Позивач у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ухвалою суду від 06.03.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили.
Інші процесуальні дії не вчинялись.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 14.01.2020 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку з метою отримання банківських послуг, а також Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Також, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 підписала з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023.
Згідно умов договору відповідачці було надано кредит у розмірі 49 300 грн на строк 36 місяців з 31.12.2023 до 30.12.2026 включно. Процентна ставка 75 % на рік. Кредит надається безготівково шляхом зарахування коштів на банківську картку НОМЕР_1 .
Сторонами погоджено Графік платежів, у якому визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Крім того, в матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , електронним підписом та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 49 300 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.34124996.12071.65455 від 31.12.2023.
Відповідно до виписки за кредитом ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023 у відповідача станом на 26.04.2025 існує заборгованість у розмірі 72 715,31 грн що складається з: 46 355,59 грн заборгованості за тілом кредиту, 26 359,72 заборгованості за відсотками.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладенням кредитного договору, користуванням банківською картою із встановленим кредитним лімітом, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжений та діє на даний час.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Стягнення суми боргу за тілом кредиту, процентів за користування кредитом
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 31.12.2023 виникли договірні відносини між сторонами внаслідок отримання відповідачем кредиту в АТ «Акцент-Банк». Відповідач отримав кредитні кошти й у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий банком розрахунок приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті.
Підписавши анкету-заяву, відповідач приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, що відповідно до ст. 634 ЦК України є договором приєднання.
Відтак, ОСОБА_1 не виконала обов'язок з повернення кредитних коштів і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк», суд надав об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
При ухваленні рішення суд враховує те, що основними економіко-правовими характеристиками кредиту є строковість, зворотність та платність. За відсутності хоча б однієї з цих ознак договірні відносини між сторонами не можуть вважатися відносинами кредиту. Відтак, у кредитних правовідносинах проценти є платою за користування коштами подібно до плати за користування будь-яким іншим майном, а обов'язок позичальника сплатити проценти є елементом конструкції кредитного зобов'язання за участю спеціального суб'єкта - банка або фінансової установи.
Письмовими доказами, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог доведено, що між сторонами виникли саме кредитні відносини, а тому до стягнення підлягає як сума отриманого кредиту так і відсотки, які підлягають сплаті за його користування. Розрахунок розміру відсотків, які підлягають до стягнення, у повній мірі відповідає умовам договору кредитування, що були у встановленому порядку погоджені з позичальником та зафіксовані у пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявці на укладення кредитного договору, відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) Договору.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023. У зв'язку з цим позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню - з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 72 715,31 грн, з яких: 46 355,59 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 359,72 грн - заборгованість за відсотками.
Відтак, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат у справі
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду АТ «Акцент-Банк» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315488024 від 26.04.2025, банк платника АТ «Акцент-Банк».
Оскільки позов АТ «Акцент-Банк» задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у повному розмірі у сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101704000684910 від 31.12.2023 у сумі 72 715 (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 31 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 06.03.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (АТ «АКЦЕНТ-БАНК»), місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080, електронна адреса 14360080@mail.gov.ua, +380567221187
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ