17 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 903/525/24
Судді Верховного Суду Вронської Г.О.
на ухвалу Верховного Суду від 17.02.2026 про відмову в зупиненні провадження у справі № 903/525/24 до закінчення розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 927/994/23
за позовом Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради та Західного офісу Держаудитслужби
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут";
2) Центру надання соціальних послуг Павлівської сільської ради
про визнання недійсним договору та стягнення 82 025, 65 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2024 року Володимирська окружна прокуратура (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради (далі - Позивач-1) та Західного офісу Держаудитслужби (далі - Позивач-2) звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - Відповідач-1), Центру надання соціальних послуг Павлівської сільської ради (далі - Відповідач-2) про:
- визнання недійсним договору на постачання природного газу від 19.04.2023 № 41АВ200-1267-23, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 (далі - Договір);
- стягнення з Відповідача-1 на користь Відповідача-2 коштів в сумі 82 025,65 грн (з Відповідача-2 одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 82 025,65 грн стягнути в дохід держави).
2. Позов обґрунтовано тим, що за результатами моніторингу інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі prozorro.gov.ua щодо проведених закупівель товарів, робіт та послуг, встановлено, що у березні 2023 року Відповідач-2 опублікував оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-03-24-004113-а про закупівлю товарів за кодом ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо - 6500 метри кубічні, 09123000-7 - Природний газ (ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо). Вказав, що відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2023-03-24-004113-a зазначено, що Відповідач-1 відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та що відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. За результатами відкритих торгів 19 квітня 2023 року укладено договір, загальна сума якого становить 124 800 грн, з ПДВ. Прокурор вказує, що вказаний договір укладений з порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону України "Про санкції", Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Закону України "Про публічні закупівлі", а також Указів Президента України з цих питань, а тому підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. 19.11.2024 Господарський суд Волинської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на те, що учасник процедури закупівлі Відповідач-1 підпадав під підстави, встановлені підпунктом 11 пункту 47 Особливостей, замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника; оскільки учасник у своїй тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, яка була суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, замовник на підставі абзацу 2 пункту 42, абзацу 2, 3 пунктів 1 пункту 44 Особливостей зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника. Суд вважав очевидним те, що публічна закупівля UA-2023-03-24-004113-а проведена із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а тому договір підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України. При цьому суд виснував наявність умислу лише у Відповідача-1, як сторони оспорюваного договору, одержані ним 82 025,65 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору - Відповідачу-2 на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
6. 05.03.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Відповідача-1 задовольнив, а рішення суду першої інстанції скасував; ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
7. Суд апеляційної інстанції послався на відсутність у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника Відповідача-1 та самого Відповідача-1 як учасника процедури закупівлі санкцій саме у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". Звернув увагу на те, що серед рішень, обумовлених пунктом 538 додатку №1 до рішення РНБО, яке стосується кінцевого бенефіціарного власника Відповідача-1 ОСОБА_1 , йдеться про "інші санкції", що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції". Натомість суд не повноважний ототожнювати їх саме із санкцією у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". Спростував аргументи Прокурора, який переконував, що це є "інші санкції" з посиланням на відсутність рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям", що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
8. 28.03.2025 Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
10. В обґрунтування Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 203, 215, 216, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 4 Закону України "Про санкції", пункту 538 дод. 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеного в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, підпункту 11 пункту 44 Особливостей та статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі") та порушенням норм процесуального права (статей 86, 236 ГПК України). Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку, що під час проведення процедури закупівлі UA-2023- 03-24-004113-а та укладення договору не допущено порушень підпункту 11 пункту 44 Особливостей та статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", а санкція у вигляді "заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг" не є "іншою санкцією" в контексті Закону України "Про санкції" та не може застосовуватись до ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника Відповідача-1. Прокурор зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права стосовно забезпечення прокурором захисту економічних інтересів держави шляхом визнання недійсними правочинів, укладених в порушення вимог Закону України "Про санкції" та обмежень, встановлених рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указами Президента України, а також застосування особливих правових наслідків таких правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства.
11. 09 лютого 2026 року від керівника Рівненської обласної прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, що розглядається, до закінчення розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/994/23, у якій має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" (далі - Постанова №187), до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником є особа, на яку накладені персональні економічні санкції (аналогічно як справі, що розглядається, - ОСОБА_1 ), та стосовно правових наслідків застосування такого мораторію.
Зміст та мотиви окремої думки
12. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2026 у задоволенні клопотання керівника Рівненської обласної прокуратури про зупинення провадження у справі №903/525/24 до закінчення розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/994/23 відмовлено.
13. Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 17.02.2026 у цій справі, виходив з того, що у справі №927/994/23 йдеться про вирішення питання застосування визначених законодавцем певних особливостей, пов'язаних із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення. Тобто на розгляд Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду передано питання, чи за наявності встановленого Постановою №187 мораторію на виконання грошового зобов'язання має бути відмовлено у позові про стягнення заборгованості з саме підстав пов'язаності особи з державою-агресором, чи цей мораторій розповсюджується лише на стадію виконання судового рішення про стягнення боргу. Зазначено, що правовідносини у цій справі №903/525/24 та у справі №927/994/23, що перебуває на розгляді Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, не є подібними за суб'єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.
14. Я не погоджуюся з висновками, яких дійшов Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 17.02.2026 про відмову в зупиненні провадження. Вважаю, що клопотання керівника Рівненської обласної прокуратури про зупинення провадження підлягало задоволенню, а касаційне провадження у справі №903/525/24 зупиненню до закінчення розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/994/23.
15. На підтвердження наведеного вважаю за необхідне зазначити таке.
16. Предметом спору у справі, що розглядається, є визнання недійсним договору на постачання природного газу від 19.04.2023 № 41АВ200-1267-23, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 та стягнення з Відповідача-1 на користь Відповідача-2 коштів в сумі 82 025,65 грн, за можливості наявності підстав для застосування мораторію (заборони) на виконання зобов'язань, кредиторами за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором.
17. Суд першої інстанції дійшов висновку, що публічна закупівля UA-2023-03-24-004113-а проведена із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги.
18. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
19. У клопотанні про зупинення провадження керівник Рівненської обласної прокуратури, серед іншого, вказує, що Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №927/994/23, має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою №187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником є особа, на яку накладені персональні економічні санкції.
20. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Постанови №187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов'язань кредиторами (стягувачами), за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
- громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
21. Отже, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
22. Такий же висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2023 у справі № 910/14552/22, від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21, від 22.08.2023 у справі № 922/1589/22, від 08.11.2023 у справі № 915/18/23.
23. Таким чином, за змістом Закону України "Про санкції" та Постанови № 187 встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань, за якими кредиторами (стягувачами) є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором.
24. Ухвалою від 23.10.2025 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23, відповідно до якого застосування мораторію на підставі Постанови №187 не залежить від стадії судового процесу та з моменту запровадження зазначеного мораторію суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) обмежується у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі, шляхом звернення за судовим захистом.
25. Спірне питання у розгляді справи №927/994/23 полягає, зокрема, у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з Відповідача - на користь Позивача, при тому, що, як стверджує Відповідач у справі №927/994/23, Позивач є особою, "пов'язаною з державою-агресором" в розумінні пункту 1 Постанови № 187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором (у тому числі і грошового зобов'язання, що є об'єктом цього позову до Відповідача). Відповідач у справі №927/994/23 наполягає на тому, що вказаний мораторій означає неможливість стягнення коштів на користь позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
26. Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2025 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №927/994/23 за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025. Розгляд справи №927/994/23 призначено на 19 грудня 2025 року.
27. У справі, що розглядається, керівник Рівненської обласної прокуратури також стверджує про розповсюдження на Відповідача-1 обмежень, встановлених Постановою № 187.
28. Крім того, звертаю увагу, що провадження у справах №915/802/24, №922/154/25, №918/681/24, №924/572/24 також зупинені до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №927/994/23.
29. З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення єдності судової практики, необхідно було зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №927/994/23.
Суддя Г. Вронська