?
04 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/547/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 (колегія суддів: Богацька Н. С., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) та рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 (суддя Гут С. Ф.) у справі
за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва,
за участю прокурора - Савицької О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Доброславської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району (далі - Південнівська міськрада, Рада) з позовом до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (далі - ФОП Плющаков С. М.), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд:
- припинити ФОП Плющакову С. М. володіння правом приватної власності на кафе-бар загальною площею 79,9 кв. м за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне (Південне), Одеський р-н, Одеська обл., (далі - кафе-бар / нерухоме майно) з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1392796851117;
- зобов'язати ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл., (далі - земельна ділянка) шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - кафе-бару.
2. Позов мотивований здійсненням відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності. Зокрема, прокурор зазначав, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна (кафе-бар) була здійснена без відповідних правових підстав, за відсутності у відповідача права власності або користування земельно ділянкою, без довідки про присвоєння об'єкту адреси, а також на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, до пункту 13 якої внесено недостовірні відомості про земельну ділянку.
3. Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що Південнівська міська рада, будучи власником земельної ділянки, була обізнана про виявлені порушення та, маючи необхідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталася до суду з відповідним позовом.
4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виробничо-комерційну приватну фірму "Вячеслава" (далі - фірма "Вячеслава") як особу, якій на підставі державного акта на право постійного користування землею від 06.03.1997 надано право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 у справі № 916/444/13-г визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Южненською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Южненський міський ринок", зареєстрований у Южненському міському відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельним ресурсам 03.09.2008 за № 040851100094.
6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2015 у справі № 916/4869/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015, визнано недійсним договір оренди землі від 09.03.2010, укладений між Южненською міською радою Одеської області та ФОП Плющаковим С. М., загальною площею 0,0086 га, яка розташована за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл., строком на 5 років, зареєстрований у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельним ресурсам 26.03.2010 за № 044051100006.
7. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/4106/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2015, зобов'язано ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди фірмі "Вячеслава" у праві постійного користування земельною ділянкою по вул. Хіміків, 27 у м. Южному та звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу існуючого кафе-бару за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.
8. Зокрема, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 916/4106/14 встановлено наступне.
9. 16.08.1996 між виконкомом Южненської міської ради народних депутатів та багатогалузевою комерційною фірмою "Вячеслава" укладено договір на будівництво та введення в експлуатацію продовольчого ринку в м. Южному (ІІ черга міського ринку), предметом якого є умови будівництва, введення в експлуатацію та подальше використання частини продовольчого ринку для реалізації продуктів харчування, площею 4620 кв. м за рахунок коштів фірми "Вячеслава".
10. Виконком Южненської міської ради зобов'язався надати фірмі "Вячеслава" земельну ділянку під будівництво продовольчого ринку в постійне користування та державний акт на постійне користування земельною ділянкою, а остання зобов'язалась побудувати комплекс торгових кіосків і передати їх в оренду підприємцям.
11. Розпорядженням міського голови від 02.07.1997 № 02-02-344р було затверджено акт Державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом колгоспного ринку на 120 торговельних місць, першого пускового комплексу ІІ черги по вул. Хіміків, 27.
12. Фірма "Вячеслава" згідно з вищевказаним договором виплатила виконкому Южненської міської ради за незавершене будівництво грошові кошти в сумі 48 700,00 грн, що підтверджується актом звірки між фірмою "Вячеслава" та Южненським міськвиконкомом від 21.12.1998 та набула права власності на об'єкти, зазначені в акті державної комісії від 01.07.1997.
13. Вказані об'єкти знаходяться на земельній ділянці, на яку згідно з рішенням Южненської міськради Одеської області від 20.12.1996 № 169 виданий державний акт від 06.03.1997 серії І-ОД № 001381 на право постійного користування землею фірмі "Вячеслава" під продовольчий та промисловий базар, розміщений на площі 6005 кв. м, в тому числі: під промисловий базар 1 385 кв. м, під продовольчий базар 4 620 кв. м за рахунок земель міста, які знаходяться в міжмікрорайонній зоні.
14. Разом із тим Южненською міською радою були прийняті рішення, які позбавили фірму "Вячеслава" наданої землі, у зв'язку з чим фірма "Вячеслава" протягом багатьох років відстоювала свої порушені права.
15. Постановою Южного міського суду Одеської області від 06.06.2012, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 та Вищого адміністративного суду України від 23.04.2015 у справі № 2а-24/11/1533, позов фірми "Вячеслава" до Южненської міської ради, за участю третіх осіб - ОК "Южненський міський ринок", ДПІ у м. Южному Одеської області, відділу Держкомзему у м. Южному Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення Южненської міської ради від 14.12.2006р. № 161-V "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава" задоволено.
16. Постановою Южного міського суду Одеської області від 16.04.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 у справі № 2-а-9/10/1533, задоволено позов прокурора до Южненської міської ради, треті особи - ОК "Южненський міський ринок", фірма "Вячеслава", про визнання незаконним та скасування рішення Южненської міської ради від 11.10.2007 № 502-V "Про надання дозволу ОК "Южненський міський ринок" на оформлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 3 роки за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.; про надання ОК "Южненський міський ринок" земельної ділянки в оренду терміном на 3 роки площею 0,5785 га під розміщення ринку по вул. Хіміків, 27 у м. Южне.
17. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015, визнано недійсним договір оренди землі від 03.09.2008, укладений між Южненською міською радою та ОК "Южненський міський ринок".
18. Таким чином, на сьогодні право постійного користування спірною земельною ділянкою фірмою "Вячеслава" є не припиненим та підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 06.03.1997 серія І-ОД № 001381, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 9, виданим фірмі "Вячеслава" на підставі рішення Южненської міської ради від 28.12.1996 № 169.
19. 17.12.2009 Южненською міською радою прийнято рішення № 1295-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0086 га в короткострокову оренду строком на 5 років ФОП Плющакову С. М. під розміщення існуючого кафе-бару за адресою: м. Южне, вул. Хіміків, 27 із земель територіальної громади м. Южного".
20. На підставі зазначеного рішення в 2009 році між Южненською міською радою та ФОП Плющаковим С. М. було укладено договір оренди відведеної земельної ділянки площею 45 кв. м строком на 5 років.
21. Постановою Южного міського суду Одеської області від 18.03.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014, вказане рішення Южненської міської ради від 17.12.2009 № 1295-V визнано протиправним та скасовано.
22. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2015 у справі № 916/4869/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015, позов фірми "Вячеслава" задоволено у повному обсязі й визнано недійсним договір оренди землі від 09.03.2010, укладений строком на 5 років між Южненською міською радою Одеської області та ФОП Плющаковим С. М., щодо земельної ділянки загальною площею 0,0086 га, яка розташована за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл., та зареєстрований у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельним ресурсам 26.03.2010 за № 044051100006.
23. Отже, судовими рішеннями різних інстанцій неодноразово підтверджено законність права користування фірмою "Вячеслава" спірною земельною ділянкою за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл., на якій відповідачем побудовано кафе-бар.
24. У матеріалах справи наявний технічний паспорт, виготовлений 12.10.2017 Бюро технічної інвентаризації Одеської області на замовлення ФОП Плющакова С. М., на нежитлове приміщення - кафе-бар, розташоване у м. Южне на вул. Хіміків, 27, відповідно до якого: назва будинку, господарських будівель та споруд - кафе-бар, загальна площа земельної ділянки під будинком, господарськими будівлями та спорудами - 0,0086 га, загальна площа приміщення 79,70 кв. м.
25. У матеріалах справи також наявна декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із незначними наслідками (СС1), зареєстрована 02.10.2017 за серією ОД № 141172751150 відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради, згідно з якою: об'єкт - "кафе-бар" СПД Плющаков С. М. за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 27 ; замовник та відповідальний за виконання робіт - СПД Плющаков С. М., РНОКПП НОМЕР_1 ; документ, що дає право на виконання будівельних робіт, - декларація про початок виконання будівельних робіт, видана інспекцією ДАБК в Одеській області від 25.11.2021 № ОД 082111086574; місцезнаходження об'єкта - Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 27; дата початку / завершення будівництва - 26.11.2011 / 26.09.2017; строк введення в експлуатацію - ІІІ кв. 2017 року; інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - договір оренди землі від 09.09.2010 № 041051100006, зареєстрований у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельним ресурсам, інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.09.2015, індексний номер 4426917, кадастровий номер 5111700000:02:007:0103; загальна площа об'єкта - 79,9 кв. м.
26. 30.10.2017 державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим Олегом Вікторовичем прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності за Плющаковим С. М. на нежитлове приміщення кафе-бару, розташоване за адресою:
вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл. 27 . 24.01.2024 Плющаков С. М. звернувся до Южненської міської ради із заявою про ухвалення рішення про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000:02:007:0183 площею 0,0086 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеській р-н, Одеська обл. ; а також про укладення відповідного договору купівлі-продажу.
28. У зазначеній заяві Плющаков С. М. посилався на те, що набув право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м, розташовану за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл. , на земельній ділянці загального площею 0,0086 га, розташованій за тією ж адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеська обл. , кадастровий номер 5111700000:02:007:0183, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
29. 06.02.2024 Южненською міською радою прийнято проєкт рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:007:0183) для здійснення продажу Плющакову С. М. земельної ділянки несільськогосподарського призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (кадастровий номер 5111700000:02:007:0183, площа 0,0086 га), розташованої за адресою:
вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл. 30 . Протоколом засідання постійної комісії міської ради з питань адміністративно-територіального устрою, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 13.02.2024 № 27 прийнято рішення рекомендувати міській раді зняти з розгляду та перенести, зокрема, питання про проведення грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:007:0183), яка підлягає продажу громадянинові Плющакову С. М .
31. Відповідно до протоколу засідання від 27.06.2024 комісії з врегулювання проблемних питань у сфері земельних відносин та наповнення місцевого бюджету від плати за землю та продажу земельних ділянок на території Южненської міської територіальної громади вбачається, що на підставі заяви громадянина Плющакова С. М. від 25.01.2024 про надання дозволу на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 5111700000:02:007:0183, на якій розташовано об'єкт приватної власності кафе-бар, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.11.2017 за № 23087688, було підготовлено проєкт рішення "Про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5111700000:02:007:0183), яка підлягає продажу громадянину Плющакову С. М. " на сесію Южненської міської ради Одеського району Одеської області, яка відбулася 06.06.2024.
32. Земельна ділянка була сформована у 2010 році та передана в оренду громадянину Сергію Плющакову, термін договору оренди землі сплив у 2015 році.
33. Орендна плата за користування земельною ділянкою з 2016 року по сьогодні до бюджету Южненської міської територіальної громади не надходила.
34. Зазначено, що у разі надання громадянином Плющаковим С. М. гарантійного листа щодо сплати за користування земельною ділянкою з 2016 року по сьогодні та після сплати заборгованості проєкт рішення про викуп цієї ділянки буде винесено на чергову сесію Южненської міської ради Одеського району Одеської області.
35. 12.04.2024 між ФОП Плющаковим С. М. як замовником та ПП "ОЛІМП-ЮГ" як виконавцем укладено договір про надання охоронних послуг № 1204-24 ф, за яким виконавець прийняв на себе обов'язки щодо фізичної охорони майна і матеріальних цінностей кафе-бару за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл., загальною площею 79,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1392796851117, які знаходяться в правомірному володінні замовника.
36. Аналогічне майно (кафе-бар за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.) визначено у переліку майна, яке передається під охорону ПП "ОЛІМП-ЮГ", підписаному між замовником та виконавцем. Визначено цілодобовий пост охорони - кафе-бар за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.
37. Додатковою угодою від 01.01.2025 № 1 до договору про надання охоронних послуг від 12.04.2024 № 1204-24 ф продовжено строк дії договору до 31.12.2025.
38. Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Плющаков С. М. є власником об'єкта нерухомого майна (кафе-бару) із реєстраційним номером 1392796851117 загальною площею 79,9 кв. м, розташованого за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.
39. Право власності зареєстровано 24.10.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2017 № 37841587. Для реєстрації права власності подано такі документи: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.10.2017, видавник: Бюро технічної інвентаризації Одеської області; декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОД 141172751150, виданий 02.10.2017, видавник: відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради. Документ отримано з ЄРД.
40. Водночас Фонд комунального майна у відповідь на запит прокурора повідомив, що земельна ділянка за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне),
Одеський р-н, Одеська обл., перебуває у комунальній власності та не передана у власність / користування іншим фізичним / юридичним особам.
41. Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, територіальна громада в особі Южненської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,5679 га з кадастровим номером 5111700000:02:007:0103, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 82339051117, розташованої за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне, Одеський р-н, Одеська обл.; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Реєстрація речового права здійснена 12.06.2013.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
42. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
43. Відмовляючи у задоволенні позову про припинення володіння правом приватної власності з одночасним закриттям розділу на об'єкт нерухомого майна, суд зазначив, що заявлена прокурором вимога не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній нерухомого майна.
44. Щодо вимоги про зобов'язання відповідача усунути перешкоди територіальній громаді у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва:
- суд погодився з доводами прокурора та третьої особи про те, що спірний об'єкт нерухомості є самочинним будівництвом, оскільки збудований відповідачем за відсутності відповідного правоустановчого документа на земельну ділянку;
- проте судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/4106/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду 09.07.2015, вже було зобов'язано ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди фірмі "Вячеслава" у праві постійного користування земельною ділянкою та звільнити її шляхом демонтажу існуючого кафе-бару;
- враховуючи, що в іншій господарській справі встановлено факт самовільного будівництва відповідачем об'єкта та покладено на нього обов'язок знести його (шляхом демонтажу), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди територіальній громаді у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва, оскільки її задоволення призведе до порушення імперативних приписів статті 61 Конституції України - притягнення однієї особи двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
45. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 скасовано частково. Позов задоволено частково. Зобов'язано ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міськради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл., шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва - кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
46. Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що відповідний позов про знесення самочинно побудованого нерухомого майна може бути пред'явлений як власником, так і користувачем земельної ділянки. Звідси й та обставина, що у іншій господарській справі задоволений позов землекористувача не виключає можливості задоволення аналогічного позову власника землі.
47. При цьому апеляційний суд врахував, що Плющаков С. М. зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серії ОД № 141172751150, в якій зазначено дату закінчення будівництва - 26.09.2017, тобто вже після розгляду судами господарської справи № 916/4106/14 за позовом фірми "Вячеслава" до ФОП Плющакова С. М. про демонтаж кафе-бару.
48. Отже, за висновком апеляційного суду, в цьому випадку відсутнє саме подвійне притягнення Плющакова С. М. до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Короткий зміст касаційної скарги
49. ФОП Плющаков С. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким:
- відмовити керівнику Доброславської окружної прокуратури Андрію Стоєву у підтвердженні підстав для представництва інтересів держави в особі Південнівської міськради у справі № 916/547/25;
- визнати подання керівником Доброславської окружної прокуратури позовної заяви від 03.02.2025 № 58-567ВИХ-25 зі зміненим предметом позову на підставі заяви про зміну предмета позову від 08.04.2025 зловживанням прокурором процесуальними правами;
- закрити провадження у справі.
50. Підставою касаційного оскарження ФОП Плющаков С. М. визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
- від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 10.04.2024 у справі № 910/28188/14 - про те, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження майном шляхом перебудови самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна;
- від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 18.09.2018 у справі № 823/235/16, від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18, від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц - про те, що у справах про скасування рішень державного реєстратора та припинення прав власності на об'єкт нерухомого майна саме власник об'єкта нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повинен брати участь у справі як відповідач;
- від 10.12.2019 у справі № 910/28188/14 - про те, що наявність права власності фізичних осіб на об'єкти житлової нерухомості, які є складовими частинами спірного житлового будинку, виключає розгляд спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб.
51. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що:
- оскільки власником спірної будівлі є фізична особа, а не ФОП, тому справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства;
- прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки позов фактично подано не в інтересах Південнівської міськради, а в інтересах приватного суб'єкта - фірми "Вячеслава". Скаржник звертає увагу на те, що прокурор обґрунтовує підстави для представництва інтересів держави в суді тим, що Рада позбавлена можливості продати право оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований спірний об'єкт нерухомого майна, на земельних торгах. Водночас скаржник вважає такі доводи необґрунтованими, адже неможливо продати на земельних торгах ту земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні законного землекористувача - фірми "Вячеслава".
52. Крім того, скаржник зазначає, що судами не були належним чином досліджені обставини, пов'язані з існуванням державного акта на право постійного користування землею від 06.03.1997 серії І-ОД № 001381, виданого фірмі "Вячеслава". Відповідач стверджує, що у фірми "Вячеслава" відсутнє належним чином оформлене право користування землею (зокрема, немає проекту відведення земельної ділянки), а Рада розглядала питання продажу цієї земельної ділянки Плющакову С. М.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
53. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на тому, що, по-перше, цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, зважаючи на правовий статус Плющакова С. М., який є ФОП та використовує об'єкт самочинного будівництва для здійснення своєї господарської діяльності; по-друге, прокурором підтверджено підстави представництва інтересів держави в суді, адже Рада як власник земельної ділянки комунальної власності, на якій розташована спірна будівля-кафе, не здійснює захист інтересів територіальної громади.
54. Крім того, прокурор стверджує, що судовими рішеннями різних інстанцій неодноразово підтверджувалась законність права постійного користування фірми "Вячеслава" спірною земельною ділянкою.
55. 24.02.2026 та 03.03.2026 до Верховного Суду надійшли клопотання ФОП Плющакова С. М. про відкладення розгляду справи, які мотивовані тимчасовою непрацездатністю заявника, яка перешкоджає йому особисто взяти участь у розгляді даної справи.
56. У судовому засіданні 25.02.2026 Верховним Судом оголошувалась перерва до 04.03.2026.
57. Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд зазначає, що процесуальний закон не містить положень щодо обов'язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи.
58. Разом з цим наведені ФОП Плющаковим С. М. причини неможливості бути присутнім у судовому засіданні, які мотивовані поганим самопочуттям, не є підставою для задоволення поданих клопотань, оскільки: (1) жодних доказів на обґрунтування своїх клопотань заявником не додано; (2) маючи бажання взяти участь у судовому засіданні, відповідач міг скористатися засобами відеозв'язку, зокрема і поза межами приміщення Суду; (3) явка представників сторін у судове засідання Верховного Суду обов'язковою не визнавалася.
59. За наведеного Верховний Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду даної справи.
Позиція Верховного Суду
60. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
61. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Щодо юрисдикції спору
62. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, і відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, виходячи з наступного.
63. Відповідно до частин першої, другої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
64. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1216/18 викладено позицію стосовного того, що ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
65. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 зазначено, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
66. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20, необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у спірних правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб'єкт господарювання.
67. Водночас скаржник помилково ототожнює поняття суб'єкта права власності з процесуальною правосуб'єктністю сторін спору.
68. Скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що власником спірного кафе-бару є фізична особа, а не ФОП, посилаючись на правові висновки Верховного Суду (зокрема, у справах № 910/28188/14, № 509/11/17) щодо неможливості розгляду в господарських судах спорів, що стосуються речових прав фізичних осіб.
69. Так, у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, на яку посилається скаржник, зазначено, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження майном шляхом перебудови самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна (постанова Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 522/14563/18).
70. Наявність права власності фізичних осіб на об'єкти житлової нерухомості, які є складовими частинами спірного житлового будинку, виключає розгляд спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/28188/14).
71. Верховний Суд критично оцінює такі доводи та зазначає, що чинне законодавство України не виокремлює такого суб'єкта права власності як ФОП.
72. Зокрема, згідно з частиною першою статті 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Тобто право власності на нерухоме майно реєструється за фізичною особою незалежно від наявності у неї статусу підприємця.
73. Однак наявність реєстрації права власності за фізичною особою не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, якщо спірні правовідносини виникли щодо використання цього майна в господарській діяльності.
74. Згідно зі статтею 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
75. Верховний Суд зазначає, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних процедур не втрачає статусу фізичної особи, а набуває до нього нової ознаки - суб'єкта господарювання. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на правомочності фізичної особи - власника, однак визначальним для встановлення юрисдикції є суть правовідносин та мета використання майна.
76. Таким чином, фізична особа, яка має статус ФОП та використовує належне їй майно з метою отримання прибутку, діє як суб'єкт господарювання, а спори, що виникають при цьому (зокрема, щодо нерухомого майна, яке є знаряддям чи засобом такої діяльності), підлягають вирішенню в господарських судах.
77. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що спір стосується самочинного будівництва об'єкта комерційного призначення - кафе-бару, який використовується відповідачем виключно для підприємницької діяльності. На користь цього свідчать досліджені судами докази, а саме:
- декларація про готовність об'єкта до експлуатації, подана до органів ДАБК, у якій замовником будівництва зазначено саме "СПД Плющаков С. М.", що підтверджує намір відповідача створити об'єкт комерційної нерухомості;
- договір про надання охоронних послуг об'єкта, де замовником виступає ФОП Плющаков С. М.;
- за своєю природою та функціональним призначенням спірний об'єкт є комерційним (кафе-бар), що унеможливлює його використання для задоволення особистих житлових чи побутових потреб фізичної особи.
78. При цьому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/28188/14, на який посилається скаржник, через відмінність фактичних обставин та предмета доказування у цій справі № 910/28188/14 та у справі, що переглядається.
79. У справі № 910/28188/14 спір стосувався визнання права власності на нерухоме майно, при цьому суди не встановлювали обставин використання цього майна у господарській діяльності на момент виникнення спору, а позивачем ставилося питання щодо захисту права власності фізичної особи як такої.
80. Натомість у справі № 916/547/25, що переглядається, предметом спору є знесення самочинного будівництва, яке було збудоване особою, що діяла як суб'єкт підприємництва (про що свідчить зазначення статусу СПД / ФОП у дозвільних документах), і яке фактично експлуатується як заклад громадського харчування в межах господарської діяльності відповідача.
81. Колегія суддів наголошує, що розмежування юрисдикції відбувається не лише за суб'єктним складом (наявність статусу ФОП), а й за характером правовідносин. Спір про знесення комерційної нерухомості, збудованої ФОП для ведення бізнесу, є господарсько-правовим спором, оскільки стосується дотримання правил забудови при здійсненні господарської діяльності та наслідків їх порушення суб'єктом господарювання.
82. Оскільки спір виник щодо самочинного будівництва об'єкта комерційного призначення, який використовується відповідачем у його господарській діяльності, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду. Доводи скаржника про те, що реєстрація права власності за фізичною особою автоматично переводить спір у цивільну юрисдикцію, є помилковими, оскільки ігнорують фактичний характер використання майна та суб'єктний склад правовідносин, що склалися.
83. Отже, суди попередніх інстанцій, застосувавши норми матеріального та процесуального права, правильно визначили юрисдикцію спору як господарську.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави
84. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави в особі Південнівської міськради та відхиляє доводи касаційної скарги щодо подання позову в інтересах третьої особи.
85. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
86. Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
87. Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
88. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
89. Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
90. Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
91. Частини третя та четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
92. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та належить до земель комунальної власності.
93. Відповідно до статей 12, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування. Стаття 116 ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
94. Таким чином, саме Рада як розпорядник земель комунальної власності наділена повноваженнями здійснювати функції власника щодо спірної земельної ділянки. Тому саме на Раду як на представника власника покладено обов'язок самостійно та через свій виконавчий орган контролювати збереження земельних ділянок територіальної громади міста, зокрема і спірної, відстежувати стан їх використання та перевіряти за допомогою доступних джерел, чи не має місце порушення прав та інтересів територіальної громади на це майно, а у випадку порушення іншими особами права власності територіальної громади - невідкладно реагувати.
95. Судами установлено, що прокурор дотримався процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомивши Раду про виявлені порушення. Проте Рада, будучи обізнаною про факт самочинного будівництва на комунальній землі, протягом розумного строку не вжила заходів щодо захисту права власності територіальної громади шляхом подання відповідного позову Така бездіяльність уповноваженого органу є достатньою підставою для звернення прокурора до суду.
96. Щодо доводів скаржника про те, що позов фактично подано в інтересах фірми "Вячеслава" (як постійного землекористувача), а не з метою захисту прав та інтересів держави в особі Південнівської міськради, Суд зазначає наступне.
97. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
98. Частиною четвертою статті 376 ЦК України визначені правові наслідки самочинного будівництва: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
99. Отже, частина четверта статті 376 ЦК України прямо передбачає альтернативу: вимогу про знесення самочинно збудованого майна може заявити як власник, так і користувач земельної ділянки.
100. Доводи скаржника стосовно існування у третьої особи (фірма "Вячеслава") права постійного користування земельною ділянкою та, як наслідок, відсутності у Ради права на позов (оскільки Рада обмежена у розпорядженні землею саме через наявність постійного користувача), не мають правового значення для вирішення цього спору.
101. Верховний Суд наголошує, що перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні фірми "Вясеслава" не позбавляє власника цієї земельної ділянки (Раду) права на захист своєї власності та не нівелює її повноважень щодо розпорядження землею, гарантованих статтями 12, 116, 122 ЗК України. Власник землі має самостійний, автономний інтерес у захисті свого права, який не залежить від волі чи дій землекористувача.
102. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 та у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 чітко сформулювала правову позицію про те, що: знаходження на земельній ділянці одного власника об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.
103. З огляду на викладене Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
104. Отже, сам факт наявності самочинного будівництва на комунальній землі створює для Ради як власника істотні перешкоди у реалізації її владних повноважень. Захист прав власника земельної ділянки у такому випадку не може бути поставлений у залежність від наявності чи відсутності іншого землекористувача, а обраний спосіб захисту (знесення самочинного будівництва) є належним та ефективним способом відновлення становища, яке існувало до порушення.
105. Крім того, той факт, що землекористувач (фірма "Вячеслава") раніше звертався з аналогічним позовом в іншій справі (№ 916/4106/14) для захисту свого права користування, не створює перешкод для власника землі (Ради) звернутися з позовом про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва для захисту права комунальної власності.
106. Суд звертає увагу на те, що права власника землі та права землекористувача є окремими об'єктами судового захисту. Бездіяльність Ради щодо усунення порушень на комунальній землі, навіть за наявності постійного землекористувача, завдає шкоди інтересам територіальної громади, що і зумовило необхідність звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Южненської міської ради.
107. Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам існування у фірми "Вячеслава" державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
108. Колегія суддів наголошує, що в межах цього спору, ініційованого власником земельної ділянки (Радою) на підставі статті 376 ЦК України, питання наявності, чинності чи обсягу прав землекористувача не входить до предмета доказування. Оскільки закон надає право на звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва безпосередньо власнику землі, то наявність чи відсутність речових прав у третіх осіб (користувачів) не впливає на наявність у власника права на позов щодо захисту свого майна. Тобто факт існування державного акта жодним чином не спростовує права Ради вимагати усунення перешкод у користуванні комунальною землею, а отже, ці обставини не мають правового значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог.
109. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду і зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
110. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
111. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат
112. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 916/547/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Ю. Я. Чумак