24 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2000/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Будкевича В. А. (адвокат),
відповідача - Слюсоренка Д. А. (адвокат),
третя особа-1 - Нагай С. Ю. (особисто),
третя особа-2 - не з'явилися,
третя особа-3 - не з'явилися,
третя особа-4 - не з'явилися,
третя особа-5 - Вальчука М. (у порядку самопредставництва),
третя особа-6 - не з'явилися,
розглянув касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес"
на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 ,
2) Приватний нотаріус Трофименко Єлізавета Василівна,
3) Державний реєстратор Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Евеліна Янівна,
4) Державний реєстратор Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяна Миколаївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 5) Міністерство юстиції України, 6) ОСОБА_2 ,
про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування незаконних реєстраційних дій.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп" (далі - ТОВ "КБ Білдінг Груп") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" (далі - ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 , 2) Приватний нотаріус Трофименко Єлізавета Василівна, 3) Державний реєстратор Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Евеліна Янівна, 4) Державний реєстратор Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяна Миколаївна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 5) Міністерство юстиції України, 6) ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати за ТОВ "КБ Білдінг Груп" право власності на майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14;
- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" на користь ТОВ "КБ Білдінг Груп" майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька 14;
- скасувати реєстраційні дії на підставі яких майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька 14, перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", за такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808; дата: 27.05.2025 10:27:03; Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; реєстратор Чекригін Олександр Валерійович.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство юстиції України наказом від 27.05.2025 № 1446/5 скасувало низку реєстраційних дій, зокрема щодо реєстрації права власності на спірний майновий комплекс за позивачем. Позивач вважає, що його протиправно позбавили права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2025 (суддя - Антонова В. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Сибіга О. М., Кравчук Г. А.), позовну заяву задоволено частково: витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" на користь ТОВ "КБ Білдінг Груп" майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14; скасовано реєстраційні дії на підставі яких майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", з такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808; Дата: 27.05.2025 10:27:03; Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; Реєстратор Чекригін Олександр Валерійович; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з такого:
- керуючись положеннями абзацами 5, 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скаргу відповідача від 29.04.2025 треба було залишити без розгляду по суті, а тому Міністерство юстиції України всупереч зазначеним законодавчим положенням прийняло рішення по суті цієї скарги, а саме наказ від 27.05.2025 № 1446/5, а тому вимога позивача про скасування реєстраційних дій, здійснених на підставі наказу від 27.05.2025 № 1446/5, з такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808, дата: 27.05.2025 підлягає задоволенню;
- з огляду на відсутність доказів виконання ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" чи ОСОБА_2 основного зобов'язання на умовах договору іпотеки, наявності повідомлення останніх про усунення порушення за основним зобов'язанням, звернення стягнення ОСОБА_1 на спірне майно та передачу його в статутний капітал позивача, позовна вимога про витребування від відповідача на користь позивача спірного майнового комплексу підлягає задоволенню;
- у випадку коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога про визнання права власності чи будь-які інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними, а тому суд відмовив у задоволенні вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірний майновий комплекс.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 у частині скасування реєстраційних дій на підставі яких спірний майновий комплекс перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", з такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808; Дата: 27.05.2025 10:27:03; Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; Реєстратор Чекригін Олександр Валерійович, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 - у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції, щодо скасування реєстраційної дії.
6. У касаційній скарзі ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" просить:
1) скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 в частині:
- витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" на користь ТОВ "КБ Білдінг Груп" спірного майнового комплексу;
- скасування реєстраційних дій на підставі яких спірний майновий комплекс перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес";
2) в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 залишити без змін;
3) постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", скасувати повністю;
4) ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовної заяви ТОВ "КБ Білдінг Груп" до ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
7. Міністерство юстиції України, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
На обґрунтування пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосовали норми матеріального права, а саме частину 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо строку звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у:
- постанові від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а (провадження № К/9901/38615/18), вдавшись до надмірного формалізму при вирішенні спору у цій справі;
- постановах від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (провадження №12-25гс21), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14- 212цс21), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12 158гс19), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, якими встановлено, що витребування майна є самодостатнім способом відновлення права власності;
- постановах від 06.05.2022 у справі № 826/14188/16, від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 61/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, у яких зазначено, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань.
На обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України Міністерство юстиції України посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та просить Верховний Суд сформулювати правові висновки:
1) реєстраційні дії, вчинені посадовою особою Міністерства юстиції України на виконання наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги у порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не є самостійними реєстраційними діями у розумінні загальної процедури державної реєстрації прав, а мають характер обов'язкового службового виконання рішення суб'єкта владних повноважень;
2) записи у Державному реєстрі речових прав, внесені на виконання наказу Міністерства юстиції України, є похідними від такого наказу та нерозривно пов'язаними з його чинністю, а отже не можуть бути визнані протиправними або скасовані судом окремо від перевірки законності самого наказу Міністерства юстиції України;
3) суд не вправі визнавати протиправними та скасовувати реєстраційні дії, вчинені на виконання наказу Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги, без одночасної перевірки законності та вирішення питання щодо скасування відповідного наказу у межах заявлених позовних вимог;
4) положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають застосуванню до реєстраційних дій, що здійснюються посадовими особами Міністерства юстиції України на виконання рішень, прийнятих у порядку статті 37 цього Закону, оскільки такі дії не є результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
5) судовий контроль у справах цієї категорії має здійснюватися шляхом перевірки законності рішення Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги, а не шляхом підміни адміністративної процедури та переоцінки дій з його виконання, що виходить за межі повноважень суду.
8. ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", звертаючись із касаційною скаргою та доповненням до касаційної скарги, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц, у якій зазначено, що положення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій спрямовані на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно, тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Скаржник наголошує на тому, що у свідоцтвах нотаріуса Трофименко Є. В. не зазначено жодних поштових ідентифікаторів, відсутні описи вкладення, не наведено адреси, на які були направлені вимоги, а також немає відомостей, чи відповідали ці адреси умовам договору іпотеки, тому такі свідоцтва не можуть вважатися належними та допустимими доказами направлення вимоги у розумінні статті 35 Закону України "Про іпотеку" і пункту 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на:
1) не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України), оскільки протокол від 15.04.2019 № 18 відсутній у матеріалах справи;
2) встановлення судами істотних обставин на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 ГПК України), а саме:
- рішення загальних зборів учасників ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" від 15.04.2019, яке оформлене протоколом № 18, оскільки відповідач зазначав про сумнів з приводу його достовірності та наявність ознак підроблення, що є предметом розгляду у цивільній справі № 359/6389/25;
- іпотечного договору від 10.12.2019, оскільки відповідач наголошував на тому, що дійсність цього договору є предметом розгляду у цивільній справі № 359/6389/25. Відповідач переконаний, що до моменту вирішення судового спору №359/6389/25 розгляд справи № 911/2000/25 повинен бути зупинений.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. ТОВ "КБ Білдінг Груп" у відзиві на касаційну скаргу Міністерства юстиції України просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
ТОВ "КБ Білдінг Груп" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.02.2026.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.02.2026.
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2026 та 17.02.2026 у судових засіданнях оголошувалися перерви до 17.02.2026 та до 24.02.2026 відповідно.
Щодо клопотання про зупинення касаційного провадження у справі
03.02.2026 від ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" до Суду надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 911/2000/25 до набрання законної сили судовими рішеннями у господарській справі № 910/8089/25, що перебуває у провадженні Північного апеляційного господарського суду.
ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" стверджує, що без остаточного вирішення спору щодо законності наказу Міністерства юстиції України № 1446/5 (справа № 910/8089/25) неможливо належним чином оцінити: правові підстави та наслідки анулювання реєстраційних дій щодо майнового комплексу; правовий статус сторін як власника/володільця на відповідну дату та в поточний період; наявність/відсутність у позивача порушеного права та належного способу захисту у справі № 911/2000/25. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 911/2000/25, приймаючи оскаржувані судові рішення, виходили із незаконності наказу, тоді як законність наказу є предметом окремого спору № 910/8089/25; рішення суду першої інстанції у справі № 910/8089/25, навпаки, встановило законність наказу, але воно ще не набрало законної сили, бо переглядається апеляційним судом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.
Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Суд зауважує що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, Суд не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, включаючи випадки встановлення таких обставин рішенням суду в іншій справі.
З огляду на наведене, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення поданого заявником клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду іншої справи № 910/8089/25.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
24.02.2026 від ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" до Суду надійшло клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 911/2000/25 у зв'язку з існуванням у справі виключної правової проблеми.
Заявник щодо якісного критерію про виключність правової проблеми наводить такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; суди допустили явну й грубу помилку у застосуванні норм статей 377, 388 ЦК України, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності.
Заявник також наголошує на тому, що справа має принципове значення, оскільки йдеться про правове питання, яке потребує пояснення, а також необхідне тлумачення щодо застосування належного способу захисту у аналогічних правовідносинах.
Частина 5 статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.
Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини 5 статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За оцінкою Верховного Суду, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження.
Наведені скаржником у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 07.04.2016 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір позики грошових коштів, за змістом якого:
- позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в сумі 25 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму грошових коштів визначених цим договором (пункт 1);
- позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю суму позики на першу пред'явлену письмову вимогу позикодавця (пункт 3);
- факт проведення повного розрахунку між сторонами за цим договором підтверджується розпискою позикодавця (пункт 6).
12. Розпискою від 07.04.2016 ОСОБА_3 підтвердив отримання грошових коштів від ОСОБА_1 в сумі 25 000 000, 00 грн, яка складена в присутності двох свідків.
13. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" від 16.05.2018, оформленим протоколом № 14, вирішено: обрати на посаду генерального директора ОСОБА_4 з 18.05.2018, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нумеріцькою С. П. 16.05.2018 та зареєстрований в реєстрі за № 375-380.
14. 18.05.2016 ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938938632105, номер запису про право власності: 14808156.
15. 13.03.2019 ОСОБА_3 отримано вимогу ОСОБА_1 від 12.03.2019 про повернення коштів у сумі 25 000 000,00 грн не пізніше 30 днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується підписом на зазначеній вимозі.
16. Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" від 15.04.2019, оформлених протоколом № 18, вирішено:
- з метою забезпечення виконання зобов'язань взятих на себе учасником товариства ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 07.04.2016, на умовах: отримання грошової суми у розмірі 25 000 000,00 грн, оформити договір поруки між ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" та ОСОБА_1 ;
- з метою забезпечення виконання зобов'язань взятих на себе товариством за ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 07.04.2016 оформити договір іпотеки та передати ОСОБА_1 майно товариства, а саме: комплекс нежитлових приміщень, до якого входить адміністративний корпус, літ. A-З; будівля лабораторії та відділу реалізації, літ. Б; формувальний цех, бетонозмішувальний вузол, літ. В, Г; арматурний цех , літ. Д; склад цементу, літ. Е; склад цементу, літ. К; гараж, літ. Л; склад ППМ, літ. О; цех, літ. П ; склад, літ. Р; водонапірна башта, літ. С; столярний цех, літ. Т; вагова, літ. У; прохідна, літ. Ф ; КНС, літ. Х; замощення № 1, електроцех, літ. Ж; цех хімдомішок, літ. 3; пресова, літ. М, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- уповноважити генерального директора товариства, ОСОБА_4 , з правом передачі повноважень за довіреністю третій особі, укласти договір поруки, іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є: комплекс нежитлових приміщень, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938938632105, з правом визначення умов договору, в тому числі: оціночної вартості предмета іпотеки; способу позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки згідно зі статтями 36, 37, 38 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання товариством договору позики та умов договору іпотеки; укладати інші правочини, пов'язані з цим іпотечним договором, в тому числі, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, підписувати документи, спрямовані на реалізацію/виконання прав та обов'язків за укладеними договорами на умовах, визначених рішенням цих загальних зборів учасників товариства, виконувати всі інші дії, необхідні для реалізації цього рішення загальних зборів учасників товариства.
17. 16.04.2019 між ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" (поручитель) та ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконанням ОСОБА_3 (боржником) свого обов'язку за договором позики грошових коштів, укладеним між кредитором і боржником у простій письмовій формі 07.04.2016 у сумі 25 000 000,00 грн; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (пункти 1, 2)
18. 16.05.2019 ОСОБА_3 отримав вимогу ОСОБА_1 від 16.05.2019 про повернення коштів у сумі 25 000 000,00 грн не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується підписом на зазначеній вимозі.
19. У матеріалах справи також є письмова вимога ОСОБА_1 від 20.05.2019, у якій останній просить погасити заборгованість за зазначеним договором позики в 30-ти денний строк з дня її отримання, у випадку не погашення заборгованості буде звернено стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
20. 10.12.2019 між ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" (іпотекодавець) та ОСОБА_1 (іпотекодержалеть) укладено іпотечний договір, який зареєстрований в реєстрі за № 2515, за умовами якого:
- іпотекодавець забезпечує виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_3 (боржника) на підставі договору позики грошових коштів, укладеного у простий письмовій форм 07.04.2016 між боржником та іпотекодержателем (далі - основний договір або основне зобов'язання) (пункт 1);
- зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання (пункт 2):
1) боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму позики (грошові кошти) в сумі 25 000 000, 00 грн, що були передані іпотеко держателем;
2) строк повернення позики - відповідно до умов, визначених основним договором;
3) місце повернення суми позики - за місцем проживання іпотекодержателя за адресою: АДРЕСА_2 ;
- у забезпечення виконання зобов'язання боржника за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку належний йому на праві власності комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938938632105 (далі - предмет іпотеки). Опис предмета іпотеки: комплекс нерухомого майна, загальною площею 9876,3 м2, що складається з: адміністративного корпусу "A-3" площею 1014,9 м2, будівлі лабораторії та відділу реалізації "Б" площею 253,9 м2, формувального цеху, бетонозмішувального вузла "В", "Г" площею 3210,8 м2, арматурного цеху "Д" площею 2824,7 м2, складу цементу "Е" площею 64,1 м2, складу цементу "К" площею 61,3 м2, гаражу "Л" площею 465,9 м2, складу ППМ "О" площею 15,3 м2, цеху "П" площею 464,6 м2, складу "Р" площею 532,1 м2, водонапірної башти "С" площею 14,0 м2, столярного цеху "Т" площею 552,2 м2, вагової "У" площею 9,8 м2, прохідної "Ф" площею 6,7 м2, КНС "X" площею 36,5 м2, замощення № 1, електроцеху "Ж" площею 186,6 м2, цеху хімдомішок "З" площею 136,1 м2, пресової "М" площею 26,8 м2. Предмет іпотеки розташовано на земельних ділянках, що знаходяться у користуванні іпотекодавця, форма власності - комунальна (пункт 3);
- предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що посвідчено свідоцтвом, виданим 18.05.2016 Наконечною Ю. О., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 66, дублікат якого, що має силу оригіналу, виданий 06.12.2019 Наконечною Ю. О., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 316; державна реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 18.05.2016, номер запису про право власності: 14808156 (пункт 4);
- сторони оцінюють предмет іпотеки на суму 25 000 000, 00 грн (пункт 5);
- у разі порушення боржником основного зобов'язання та/або іпотекодавцем зобов'язань, встановлених договором іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання боржником основного договору, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (пункт 12);
- сторони визначили наступні способи звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку". Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя серед зазначених належіть іпотеко держателю. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Сторони дійшли згоди, що будь-яка кореспонденція на ім'я однієї з сторін договору, боржника або третіх осіб має надсилатися на адресу місцезнаходження/місця проживання (щодо сторін та боржника - на адресу, вказану в цьому договорі) листом. Така кореспонденція вважатиметься отриманою адресатом через три календарні дні з моменту надходження на відділення поштового зв'язку, що обслуговує зазначену адресу, незалежно від того, чи отримав її адресат та незалежно від причин неотримання. Так, достатнім доказом отримання боржником та/або іпотекодавцем кореспонденції, в тому числі письмової вимоги, іпотекодержателя, та/або його представника за довіреністю, та/або нотаріуса, має сприйматися будь-який документ, що підтвердить її надходження до зазначеного поштового відділення. Повернення поштового листа, зворотного повідомлення або отримання іншого поштового документу, згідно з яким адресат не знаходиться/не проживає за визначеною адресою, або який повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», має сприйматися достатнім доказом обміну повідомленнями та доказом невиконання боржником вимоги про повернення суми позики, відмови іпотекодавця від виконання зобов'язань за цим договором та виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 16);
- на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником та/або іпотекодавцем основного зобов'язання сторони домовилися про передачу іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. В такому випадку цей договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документом, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації цього права(пункт 17).
21. 10.12.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50136263 від 10.12.2019, приватного нотаріуса Трофименко Єлізавети Василівни, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область здійснено державну реєстрацію іпотеки щодо спірного об'єкта нерухомого майна № 938938632105.
Документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2514, виданий 10.12.2019, видавник: Трофименко Є.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.
Відомості про суб'єктів: Іпотекодержатель: ОСОБА_1 Іпотекодавець: ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", код ЄДРПОУ: 40087050, країна реєстрації: Україна, додаткові відомості: Майновий поручитель Боржник: ОСОБА_3 .
Опис предмета іпотеки: комплекс нерухомого майна, загальною площею 9876,3 кв.м., що складається з: адміністративного корпусу "A-3" площею 1014,9 м2, будівлі лабораторії та відділу реалізації "Б" площею 253,9 м2, формувального цеху, бетонозмішувального вузла "В", "Г" площею 3210,8 м2, арматурного цеху "Д" площею 2824,7 м2, складу цементу "Е" площею 64,1 м2, складу цементу "К" площею 61,3 м2, гаражу "Л" площею 465,9 м2, складу ППМ "О" площею 15,3 м2, цеху "П" площею 464,6 м2, складу "Р" площею 532,1 м2, водонапірної башти "С" площею 14,0 м2, столярного цеху "Т" площею 552,2 м2, вагової "У" площею 9,8 м2, прохідної "Ф" площею 6,7 м2, КНС "X" площею 36,5 м2, замощення № 1, електроцеху "Ж" площею 186,6 м2, цеху хімдомішок "З" площею 136,1 м2, пресової "М" площею 26,8 м2.
22. 10.12.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12.2019, індексний номер: 50137263, приватного нотаріуса Трофименко Єлізавети Василівни, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область було зареєстровано обтяження щодо заборони відчуження нерухомого майна в зв'язку з посвідченням 10.12.2019 іпотечного договору, зареєстровано в реєстрі за № 2514.
Документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2514, виданий 10.12.2019, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, заборона на нерухоме майно, накладена 10.12.2019 Трофименко Є. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2515.
23. Заявою (повідомленням про порушення основного зобов'язання-вимога про усунення порушень) від 13.12.2019, яка зареєстрована а реєстрі за № 2561, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про зобов'язання повернути суму позики в сумі 25 000 000,00 грн на його першу пред'явлену вимогу. Зазначає, що ним пред'являлись вимоги про повернення суми позики 12.03.2019, 16.05.2019, 20.05.2019, проте станом на 13.12.2019 сума позики не повернута, тому із посиланням на статтю 35 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки вимагав виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги. Попереджав, що в разі невиконання вимоги має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.
24. Заявою (повідомленням про порушення основного зобов'язання-вимога про усунення порушень) від 13.12.2019, яка зареєстрована а реєстрі за № 2565, ОСОБА_1 повідомив ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" про порушення ОСОБА_3 зобов'язань за зазначеним договором позики та не повернення суми позики, тому із посиланням на статтю 35 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки вимагав виконання порушеного ОСОБА_3 у 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги. Попереджав, що в разі невиконання вимоги має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.
25. 31.01.2020 приватний нотаріус Трофименко Є. В. видав свідоцтво, яке зареєстроване в реєстрі за № 145, у якому зазначено, зокрема, що заяву ОСОБА_1 із вимогою про повернення суми позики та в разі невиконання зобов'язань із повернення грошових коштів намір про звернення стягнення на предмет іпотеки передано ОСОБА_3 . Заяву передано поштою із зворотним повідомленням та повернуто органом поштового зв'язку 23.01.2020 у зв'язку із закінчення терміну зберігання.
26. 31.01.2020 приватний нотаріус Трофименко Є. В. видав свідоцтво, яке зареєстроване в реєстрі за № 144, у якому зазначено, зокрема, що заяву ОСОБА_1 із вимогою про повернення суми позики та в разі невиконання зобов'язань із повернення грошових коштів намір про звернення стягнення на предмет іпотеки передано ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес". Заяву передано поштою із зворотним повідомленням та отримано адресатом 24.12.2019.
27. Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки від 20.02.2020, складеного ФОП Ломонос Н. Л., ринкова вартість спірного об'єкту нерухомого майна складає 27 400 000,00 грн.
28. 02.03.2020 на підставі рішення державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Тетяни Миколаївни, індексний номер: 51490106 від 05.03.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірний об'єкта нерухомого майна № 938938632105.
Документи подані для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 2514, виданий 10.12.2019, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу; свідоцтво про передачу заяви, серія та номер: 145, виданий 31.01.2020, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу; свідоцтво про передачу заяви, серія та номер: 144, виданий 31.01.2020. видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу; заява (повідомлення про порушення основного зобов'язання-вимога про усунення порушення) - нотаріально засвідчена копія, серія та номер: 2565, виданий 13.12.2019, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міською нотаріального округу; заява (повідомлення про порушення основного зобов'язання-вимога про усунення порушення) - нотаріально засвідчена копія, серія та номер: 2561, виданий 13.12.2019, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.
29. 16.03.2020 рішенням № 1/2020 єдиного засновника ТОВ "КБ Білдінг Груп" створено шляхом заснування юридичної особи ТОВ "КБ Білдінг Груп", визначено статутний капітал товариства у сумі 27 400 000, 00 грн, який буде сформований за рахунок спірного майна, власником якого є ОСОБА_1 (100% частки в статутному капіталі).
30. 17.03.2020 на підставі рішень приватного нотаріуса Трофименко Є. В., Харківського міського нотаріального округу, Харківської області індексний номер: 51654997 та індексний номер рішення: 51653177 нотаріусом припинено іпотеку та знято заборону відчуження нерухомою майна відповідно до Закону України "Про нотаріат".
31. Відповідно до акта приймання-передачі майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна) до статутного капіталу ТОВ "КБ Білдінг Груп" від 17.03.2020 ОСОБА_1 передав, а ТОВ "КБ Білдінг Груп" прийняло, як внесок до статутного капіталу спірний об'єкта нерухомого майна.
32. 02.07.2020 на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Е. Я. від 07.07.2020, індексний номер рішення 53000045, за ТОВ "КБ Білдінг Груп" зареєстровано право власності на спірний об'єкта нерухомого майна №938938632105.
Документи подані для державної реєстрації: рішення єдиного засновника ТОВ "КБ Білдінг Груп", серія та номер: 1/2020, виданий 16.03.2020, видавник: Засновник ТОВ "КБ Білдінг Груп"; акт приймання-передачі у власність юридичної особи як внесок (внесення майна) до статутного капіталу, серія та номер: б/н, виданий 17.03.2020, видавник: ОСОБА_1 , ТОВ "КБ Білдінг Груп".
33. 27.09.2021 між ТОВ "КБ Білдінг Груп" та Бориспільською міською радою укладено договір оренди землі, який зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 110-2021, відповідно до якого ТОВ "КБ Білдінг Груп" надано на умовах оренди строком на 10 років земельні ділянки площею 3,2209 га (кадастровий номер 3210500000:06:005:0004), площею 0,71 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0006), площею 4,9004 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0004), площею 0,049 га (кадастровий номер 3210500000:06:002:0005) у Київській області в місті Бориспіль на вулиці Запорізька, 14, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на вулиці Запорізька,14 у місті Бориспіль.
34. 19.03.2025 ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" подало до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скаргу на дотримання приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій, яка зареєстрована за № 5964/9-25, в якій зазначило, що незаконні дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В. призвели до того, що право власності на майновий комплекс було незаконно зареєстроване за третіми особами.
У скарзі зазначено, що 12.02.2025 на посаду директора ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" було призначено ОСОБА_5 , який після вступу на посаду розпочав перевірку матеріального стану виробничого майна товариства, видавши наказ про проведення інвентаризаційної перевірки. 13.02.2025 ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Камінської В. П. щодо отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про майновий комплекс. З інформаційної довідки директор дізнався про те, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майновий комплекс є зареєстрованим за ТОВ "КБ Білдінг груп".
Відповідно до прохальної частини скарги відповідач просив: провести позапланову перевірку приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В., враховуючи обставини, викладені у цій заяві; у випадку виявлення незаконних дій під час провадження нотаріальної діяльності приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В. - звернутися до правоохоронних органів; анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В.; анулювати доступ приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
35. Листом від 15.04.2025 за вих. № 12704/11104-22-25/15.6 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) повідомило відповідачу про результати перевірки та зазначило, що порушень приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій не виявлено.
36. 29.04.2025 ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" подало до Міністерства юстиції України скаргу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.04.2025 за № СК-1603-25, на рішення та дії державного реєстратора, в якій ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" просило:
- провести перевірку та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Київська область Іванцок Е. Я. від 07.07.2020, індексний номер рішення 53000045;
- провести перевірку та скасувати рішення державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрація Київської області Хоменко Т. М. від 05.03.2020, індексний номер рішення 51490106;
- провести перевірку та скасувати рішення приватного нотаріуса Трофименко Є. В., Харківський міський нотаріальний округ від 10.12.2019, індексний номер рішення 50136263.
Скаргу обґрунтовано тим, що на думку відповідача 10.12.2019 приватний нотаріус Трофименко Є. В., Харківський міський нотаріальний округ, Харківська області всупереч чинному на момент проведення реєстраційних дій законодавству, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний, номер: 50136263 від 10.12.2019 17:58:50, яким зареєструвала щодо майнового комплексу іпотеку, а саме іпотечний договір серія та номер: 2514, виданий 10.12.2019, видавник: Трофименко Є. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.
У скарзі також зазначено, що оскаржувані реєстраційні дії були проведені в період грудень 2019 року та липень 2020 року, проте ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" дізналося про них та про своє порушене право лише у квітні 2025 року. Так 12.02.2025 на посаду директора товариства призначено Дробко Д. О., який після вступу на посаду розпочав перевірку матеріального стану виробничого майна товариства, видавши наказ про проведення інвентаризаційної перевірки. Наказом від 12.02.2025 № 1202/2025-1 призначено інвентаризаційну комісію. В процесі проведення інвентаризації майна, директор товариства отримав бухгалтерську довідку станом на 14.04.2025, з якої вбачається, що серед іншого, за основними засобами товариства обліковується майновий комплекс. 29.04.2025 в межах здійснення перевірки наявного у товариства майна, ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Камінської В. П. щодо отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про майновий комплекс. 29.04.2025 протоколом інвентаризаційної комісії прийнято рішення щодо проведення додаткової перевірки для з'ясування підстав розбіжності між бухгалтерськими даними та записами в державних реєстрах та вжиття необхідних заходів для відновлення реєстрації майнового комплексу за товариством.
37. 16.05.2025 ОСОБА_1 подав до Міністерства юстиції України пояснення в яких, зокрема, повідомив про наявну відмову Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 15.04.2025 № 12704/11104-22-25/15.6 в задоволені скарги ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" з тих самих підстав, що і скарга подана 29.04.2025 та про наявність суперечливих відомостей щодо того, коли відповідач дізнався про своє порушене правою
38. Міністерство юстиції України наказом від 27.05.2025 № 1446/5 скаргу ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" від 29.04.2025 задовольнило частково, визнало прийнятим з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювало рішення від 05.03.2020 № 51490106 державного реєстратора Макарівської районної державної адміністрації Київської області Хоменко Т. М., визнало прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювало рішення від 17.03.2020 №№ 51654997, 51653177 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В., визнало прийнятим з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювало рішення від 07.07.2020 № 53000045 державного реєстратор Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області Іванцок Е. Я., в іншій частині вимог відмовило в зв'язку з тим, що рішення від 10.12.2019 № 50136263 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є. В. відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.
38. На підставі зазначеного наказу Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, реєстратор Чекригін О. В., прийняв рішення індексний номер рішення: 79116808, дата: 27.05.2025, яким скасував відповідні записи в реєстрі, таким чином, майновий комплекс повернувся у власність відповідача (відновлення попереднього становища).
39. Відповідно до висновку про вартість майна від 20.05.2025 складеного Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс з оцінки нерухомого майна" вартість спірного майна складає 22 416 666, 67 грн.
Позиція Верховного Суду
40. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Міністерства юстиції України необхідно задовольнити, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" - задовольнити частково з таких підстав.
Щодо касаційної скарги Міністерства юстиції України
42. Предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою Міністерства юстиції України є рішення судів попередніх інстанцій у частині скасування реєстраційних дій на підставі яких спірний майновий комплекс перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес".
43. Задовольняючи вимогу позивача про скасування реєстраційних дій, здійснених на підставі наказу від 27.05.2025 № 1446/5, індексний номер рішення: 79116808, дата: 27.05.2025, суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями абзацами 5, 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дійшли висновку про те, що скарга відповідача від 29.04.2025 мала бути залишена без розгляду по суті, тобто Міністерство юстиції України всупереч зазначеним положенням закону прийняло рішення по суті зазначеної скарги, а саме наказ від 27.05.2025 № 1446/5.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
44. На обґрунтування пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосовали норми матеріального права, а саме частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо строку звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у:
- постанові від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а (провадження № К/9901/38615/18), вдавшись до надмірного формалізму при вирішенні спору у цій справі;
- постановах від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (провадження №12-25гс21), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14- 212цс21), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12 158гс19), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, якими встановлено, що витребування майна є самодостатнім способом відновлення права власності;
- постановах від 06.05.2022 у справі № 826/14188/16, від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 61/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, у яких зазначено, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань.
45. У касаційній скарзі Міністерство юстиції України наголошує на тому, що скасування судом реєстраційної дії без скасування наказу, на виконання якого вона вчинена, є юридично нелогічним та позбавленим самостійного змісту. Отже, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій, задовольнивши вимоги про скасування реєстраційних дій як наслідок розгляду скарги, фактично підмінили спеціальний порядок, визначений Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальним порядком оцінки документів, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та обрання неналежного способу захисту. Крім того, у господарській справи № 910/8089/25 предметом розгляду було оскарження того ж наказу Мін'юсту. Міністерство юстиції України також звернуло увагу на те, що реєстраційні дії, які були предметом оскарження у цій справі, за своєю суттю мають лише фіксаційний характер та відображають стан прав у реєстрі на момент їх вчинення, а тому не становлять перешкоди для подальшого відновлення права власності позивача у спосіб, визначений законом. У разі набрання чинності рішенням суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння державний реєстратор зобов'язаний здійснити державну реєстрацію права власності за особою, на користь якої ухвалено таке рішення, і такі дії можуть бути проведені без необхідності попереднього скасування записів, внесених раніше іншими суб'єктами.
46. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду судове рішення про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).
У зв'язку з обранням позивачем неефективного способу захисту, колегія суддів погоджується з доводами Міністерства юстиції України щодо наявності підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у частині скасування реєстраційних дій та прийняття у цій частині нового рішення про відмову у позові.
Таким чином, наведена Міністерством юстиції України у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підтвердилася.
47. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а щодо надмірного формалізму під час розгляду справи, Верховний Суд зазначає таке.
Поняття надмірного формалізму, який викладено у наведеній скаржником постанові Верховного Суду, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.
Так, у рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява №8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
Отже, "правовий пуризм" - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас скаржник у касаційній скарзі не виклав мотивів й обґрунтувань тверджень про використання господарськими судами попередніх інстанції надмірного формалізму під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
48. Скаржник посилається також на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 06.05.2022 у справі № 826/14188/16, від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 61/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, у яких зазначено, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань.
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
При цьому, суд, приймаючи рішення на захист порушених прав суб'єктів господарювання - про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання з боку органів державної влади своїми дискреційними повноваженнями.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, адже останній не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, тому колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування наведених висновків, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
49. Касаційне провадження у цій справі також відкрито і на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
50. На обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Міністерство юстиції України посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та просить Верховний Суд сформулювати правові висновки:
1) реєстраційні дії, вчинені посадовою особою Міністерства юстиції України на виконання наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги у порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не є самостійними реєстраційними діями у розумінні загальної процедури державної реєстрації прав, а мають характер обов'язкового службового виконання рішення суб'єкта владних повноважень;
2) записи у Державному реєстрі речових прав, внесені на виконання наказу Міністерства юстиції України, є похідними від такого наказу та нерозривно пов'язаними з його чинністю, а отже не можуть бути визнані протиправними або скасовані судом окремо від перевірки законності самого наказу Міністерства юстиції України;
3) суд не вправі визнавати протиправними та скасовувати реєстраційні дії, вчинені на виконання наказу Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги, без одночасної перевірки законності та вирішення питання щодо скасування відповідного наказу у межах заявлених позовних вимог;
4) положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають застосуванню до реєстраційних дій, що здійснюються посадовими особами Міністерства юстиції України на виконання рішень, прийнятих у порядку статті 37 цього Закону, оскільки такі дії не є результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
5) судовий контроль у справах цієї категорії має здійснюватися шляхом перевірки законності рішення Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги, а не шляхом підміни адміністративної процедури та переоцінки дій з його виконання, що виходить за межі повноважень суду.
51. Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування приписів статей 24, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову у оскаржуваній частині у зв'язку з неефективністю обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, наведена Міністерством юстиції України у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес"
52. Предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" є рішення судів попередніх інстанцій у частині витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" на користь ТОВ "КБ Білдінг Груп" спірного майнового комплексу, а також скасування реєстраційних дій на підставі яких спірний майновий комплекс перейшов у власність ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес".
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
53. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц, у якій зазначено, що положення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій спрямовані на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно, тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
54. Скаржник наголошує на тому, що у свідоцтвах нотаріуса Трофименко Є. В. не зазначено жодних поштових ідентифікаторів, відсутні описи вкладення, не наведено адреси, на які були направлені вимоги, а також немає відомостей, чи відповідали ці адреси умовам договору іпотеки, тому такі свідоцтва не можуть вважатися належними та допустимими доказами направлення вимоги у розумінні статті 35 Закону України "Про іпотеку" і пункту 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.
55. Верховний Суд звертає увагу на те, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
56. Суди попередніх інстанцій встановили, що 31.01.2020 приватний нотаріус Трофименко Є. В. видав свідоцтво, яке зареєстроване в реєстрі за № 145, у якому зазначено, зокрема, що заяву ОСОБА_1 із вимогою про повернення суми позики та в разі невиконання зобов'язань із повернення грошових коштів намір про звернення стягнення на предмет іпотеки передано ОСОБА_3 . Заяву передано поштою із зворотним повідомленням та повернуто органом поштового зв'язку 23.01.2020 у зв'язку із закінчення терміну зберігання. 31.01.2020 приватний нотаріус Трофименко Є. В. видав свідоцтво, яке зареєстроване в реєстрі за № 144, у якому зазначено, зокрема, що заяву ОСОБА_1 із вимогою про повернення суми позики та в разі невиконання зобов'язань із повернення грошових коштів намір про звернення стягнення на предмет іпотеки передано ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес". Заяву передано поштою із зворотним повідомленням та отримано адресатом 24.12.2019.
57. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, посилання скаржника в касаційній скарзі на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц колегія суддів вважає безпідставним, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновку, викладеному у зазначеній постанові, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 300 ГПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
58. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє наведені доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, у зазначених скаржником справах.
59. Таким чином, наведена ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
60. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на:
1) не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України), оскільки протокол від 15.04.2019 № 18 відсутній у матеріалах справи;
2) встановлення судами істотних обставин на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 ГПК України), а саме:
- рішення загальних зборів учасників ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" від 15.04.2019, яке оформлене протоколом № 18, оскільки відповідач зазначав про сумнів з приводу його достовірності та наявність ознак підроблення, що є предметом розгляду у цивільній справі № 359/6389/25;
- іпотечного договору від 10.12.2019, оскільки відповідач наголошував на тому, що дійсність цього договору є предметом розгляду у цивільній справі № 359/6389/25. Відповідач переконаний, що до моменту вирішення судового спору №359/6389/25 розгляд справи № 911/2000/25 повинен бути зупинений.
61. У силу приписів частини 11 статті 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
62. Проте скаржник у касаційній скарзі не посилається на подання відповідної заяви чи клопотання до суду першої інстанції. Разом з тим, ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не встановлено обставин про наявність будь-яких клопотань сторін щодо виключення поданих ними доказів з числа доказів у справі.
63. Відповідно, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи про порушення норм процесуального права, а саме доводи про встановлення судом обставин, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, не знайшли підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
64. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
66. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).
67. У зв'язку з обранням позивачем неефективного способу захисту, рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 у частині скасування реєстраційних дій необхідно скасувати, прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові.
Розподіл судових витрат
68. За змістом частини 1 статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
69. Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
70. У зв'язку з тим, що касаційна інстанція ухвалює нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстраційних дій, Суд покладає на позивача витрати Міністерства юстиції України, ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг у сумі по 3 633, 60 грн, а також зі сплати судового збору за подання касаційних скарг у сумі по 4844,80 грн.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 скасувати в частині задоволення позову про скасування реєстраційних дій на підставі яких майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, перейшов у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес", з такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808; Дата: 27.05.2025 10:27:03; Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; Реєстратор Чекригін Олександр Валерійович.
У цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у скасуванні реєстраційних дій на підставі яких майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 938938632105, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14, перейшов у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес", з такими реквізитами: індексний номер рішення: 79116808; Дата: 27.05.2025 10:27:03; Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України; Реєстратор Чекригін Олександр Валерійович.
В решті рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 911/2000/25 (в частині витребування майна з чужого незаконного володіння) залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп" на користь Міністерства юстиції України 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору, понесених у зв'язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Білдінг Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору, понесених у зв'язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Накази доручити видати Господарському суду Київської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай